Ухвала суду № 67632970, 10.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 липня 2017 року м. Київ № 826/8579/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом ОСОБА_1доКабінету Міністрів Українипровизнання протиправною бездіяльності, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною.

Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно визначень, наведених в п. п. 6, 8 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу, адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах; позивач в адміністративній справі - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що до адміністративного суду може звернутися фізична або юридична особа, права, свободи чи інтереси якої порушено суб'єктом владних повноважень у зв'язку із винесенням останнім рішення (нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії), вчиненням дій або не вчинення дій, які повинні бути вчинені в межах повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової чи службової особи, іншого суб'єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Вимоги позивача повинні стосуватися захисту або відновлення його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

При вирішенні питання щодо прийняття до розгляду в порядку адміністративного судочинства позову суду слід визначитись, зокрема, з такими питаннями: які саме права, свободи чи інтереси позивача порушені, в чому саме вони полягають і якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень вони порушені; чи відносяться спірні правовідносини до публічно-правових; чи не підлягає порушені право, свобода чи інтереси фізичної або юридичної особи захисту в порядку іншого провадження.

Звернення до суду здійснюється у більшості випадків шляхом пред'явлення позову. Позов, в свою чергу, пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і передається судді в порядку черговості.

Звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин та породжує обов'язок суду розглянути і вирішити його по суті.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Тобто, у позовній заяві зміст позовних вимог викладається згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 105 цього Кодексу. Позивач повинен формулювати вимоги саме так, як зазначено у ст. 105 КАС України.

Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Вони визначаються відповідно до ч. 4 - 5 ст. 105 КАС. Таким чином, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Слід зазначити, що вимоги до оформлення позовної заяви, зокрема, щодо того чи повинна вона бути викладена в друкованому вигляді або написана від руки, чинним законодавством чітко не визначено. Проте, зміст позовної заяви повинен бути викладений у спосіб зручний та зрозумілий для її читання.

Позивачем подано позовну заяву з якої неможливо зрозуміти її зміст, оскільки вона написана нерозбірливим почерком, що унеможливлює її читання.

Таким чином, позивачу необхідно викласти позовну заяву у друкованому вигляді з метою зручності її розгляду та вирішення.

Окрім того, суд звертає увагу позивача, що в силу приписів ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити підпис особи, яка її подає, тобто позивачем повинен бути поданий оригінал позовної заяви, а не копія.

Таким чином, позивачу необхідно викласти позовну заяву у друкованому вигляді, проставити свій підпис та надати суду примірник належним чином оформленої позовної заяви, зокрема, примірник для направлення відповідачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Позивачем додано до позовної заяви два додатка, з яких першим є лист Управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України від 01.06.2017 р., а інший лист, який не підлягає ідентифікації, оскільки містить накладення двох різних скопійованих документів на одному листі.

Таким чином, позивачу на усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду примірник листа Управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України від 01.06.2017 р. для направлення відповідачу, а також дві належні копії додатка № 2.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", із змінами, відповідно до якої встановлюється ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням положень наведеної статті позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду докази такої сплати або надати докази про те, що він має пільги та, в силу закону має право на звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову у відповідності з приписами статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська