Ухвала суду № 67632271, 10.07.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

в частині позовних вимог

10 липня 2017 року 810/2324/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "В квартирі" до Департатаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов, приписів та акту перевірки,

в с т а н о в и в:

7 липня 2017 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося птовариство з обмеженою відповідальністю "В квартирі" (далі - ТОВ "В квартирі") з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування:

- постанови від 7 червня 2017 р. № З-0706/1-10/10-34/0706/06/02;

- постанови від 7 червня 2017 р. № З-0706/3-10/10-35/0706/06/06;

- припису від 28 квітня 2017 р. № С-2804/4;

- припису від 28 квітня 2017 р. № С-2804/5;

- акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 квітня 2017 р.

Відповідно до вимог ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як убачається з позовної заяви, ТОВ "В квартирі", зокрема, просить суд визнати незаконним та скасувати акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 квітня 2017 р.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 квітня 2017 р., суддею враховано таке.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються КАС України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як убачається з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Наведене свідчить, що публічно-правовим спором є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з визначенням, наведеним у ст. 3 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Як убачається з ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, наведене свідчить, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

У контексті наведених приписів підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

Водночас, висновки акта перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не є остаточним волевиявленням владного суб'єкта і лише в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом може бути прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача.

Так, судом враховано, що рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (кола суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Акти перевірки не є рішеннями суб’єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а, отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що формування і оформлення висновків за результатами проведення перевірки у формі акта є функціональним обов'язком відповідача.

При проведенні перевірки і складанні акта перевірки посадові особи вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства.

З урахуванням викладеного суддя дійшов висновку, що саме рішення (податкове повідомлення-рішення, постанова про накладення стягнення, тощо), прийняте на підставі висновків акта перевірки, має правове значення та, відповідно, покладає на певні обов'язки.

Таким чином, якщо предметом спору є скасування акта перевірки суб’єкта владних повноважень повністю, або в певній його частині, то відповідно до п. 1 ч.1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

Дана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 7 липня 2015 р. № 21-334а15.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в чатсині визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 квітня 2017 р. не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 109, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "В квартирі" до Департатаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 квітня 2017 р.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати товариству з обмеженою відповідальністю "В квартирі".

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Виноградова О.І.