Постанова № 67631719, 02.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 р. Справа № 804/5606/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріГерманюк Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача Наливайко Н.А. Крейса Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного Акціонерного товариства "Сентравіс продакшн юкрейн" до Дніпропетровської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Сентравіс Продакшн Юкрейн» до Дніпропетровської митниці ДФС України в якому позивач просить визнати незаконним та скасувати:

рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2016/000018/1 від 31.05.2016 року;

картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110090000/2016/00028 від 31.05.2016 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що до Дніпропетровської митниці ДФС подані всі документи для визначення митної вартості товару, проте, Дніпропетровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2016/000018/1 від 31.05.2016 року та сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110090000/2016/00028 від 31.05.2016 року. Вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки надані документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3статті 53 Митного кодексу України.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач не надав повного пакету документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, тому був застосований резервний метод визначення митної вартості товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що для здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом Позивача 30.05.2016 подана митна декларація №110090000/2016/003177, відповідно до якої для проведення Відповідачем митного оформлення заявлено два товари:

«трубна заготовка з нержавіючої марки сталі кована, кругла, зачищена: згідно EN 10204.3.1 марка сталі S32304D 180мм С- 0,014%; CR - 22,98%; Ni - 4,54% » (далі - Товар №1);

«трубна заготовка з нержавіючої марки сталі з нікелевих сплавів кована, кругла, зачищена: згідно EN 10204.3.1 марка сталі N08825 D 180мм С- 0,018%; CR - 22,08%; Ni - 39,79%» (надалі - Товар №2).

Даний Товар поставлявся на підставі непрямого зовнішньоекономічного контракту №05-2/477 від 01.03.2012, укладеного Позивачем з компанією «CENTRAVIS SALES (Switzerland) S. А.», Швейцарія, на умовах поставки FCA Bognolo Mella, Італія.

Митна вартість товару була заявлена Позивачем за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) Товару №1 на рівні - 2,753 Євро/кг, Товару №2 на рівні - 7,148 Євро/кг.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення Позивачем разом з МД надано наступні документи:

CMR А №051359 від 25.05.2016;

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 873783 від 14.07.2011;

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВКС 097908 від 28.01.2009;

Сертифікат якості №АС/1840 від 25.05.2016;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №5081 від 25.05.2016;

Документ, що підтверджує вартість страхування - додаткова угода №153 від 25.05.2016;

Документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини б/н від 25.05.2016;

Розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 25.05.2016;

Рахунок - фактура (інвойс) № 201620090 від 25.05.2016;

Зовнішньоекономічний договір №05-2/477 від 01.03.2012;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 05.12.2013: №3 від 13.02.2014: №8 від 05.08.2015;

Договір страхування №25.0000909.03/09-5/1089 від 27.12.2011;

Доповнення до внутрішнього договору - заявка №867 від 23.05.2016;

Інформація про позитивні результати фітосанітарного контролю товару №2730 від 25.05.2016;

Декларація про походження товару №3105 від 25.05.2016;

Відповідь декларанта від 30.05.2016;

Копія митної декларації країни відправлення №MRN 16 ITQXJ010024329Е1 від 26.05.2016.

Автоматизованою системою аналізу ризиків (АСАУР) за результатами формато - логічного контролю по МД №110090000/2016/003177 від 30.05.16 було згенеровано обов'язкову форму контролю 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів».

За результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД №110090000/2016/003177 від 30.05.16 виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей:

- відсутні переклади супровідних документів, поданих до митного оформлення українською мовою (CMR, сертифікати якості, інвойси пакувальний аркуш, декларація країни експорту);

- згідно п.4.4 договору 05-2/477 від 01.03.2012 продавцем разом з товаром направляється оригінал сертифіката про походження. Зазначений документ не надано до митного оформлення;

- під час аналізу вартісних граф електронної копії декларації країни відправлення товару, виявлена відсутність інформації про вартість товару за конкретною поставкою. Таким чином, зазначений документ не підтверджує митну вартість товару;

- в рахунку на виконання транспортних послуг відсутня інформація щодо сум, сплачених за виконання експедиційних послуг;

- відповідно до п.2 специфікації №206 від 25.05.2016 умови оплати - 90 календарних днів з дати відвантаження, а згідно рахунку №3150000078 від 25.05.2016 90 днів з дати інвойсу.

Згідно Інкотермс 2010 умови поставки FCA означає термін "франко-псревізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Крім зазначеного, згідно з пунктом (С) преамбули зовнішньоекономічного контракту №05-2/477 від 01.03.2012 Продавець і Покупець (тобто Позивач) є пов'язаними особами, і їх керування скоординоване на рівні групи.

Вищезазначене, підтверджено також листом Позивача від 03.08.2015 №08-4/270.

Митний контроль та митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК), Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування та митної політики.

Відповідно до статті 246 МК, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з статтею 49 МК, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість сумніву Митниці щодо заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки документи, подані Підприємством на виконання вимог частини 2 статті 53 Кодексу, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, які стосуються числових значень складових митної вартості.

Згідно з частиною третьою статті 53 МК, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною шостою статті 53 МК передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Також, статтею 54 МК передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно ч.4 ст.57 МКУ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови держання вимог щодо її конфіденційності. При цьому, ч.5 ст.55 МКУ декларант може провести консультації з митним органом з метою обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Отже, між декларантом Позивача та Відповідачем проводилась процедура консультацій, тобто обмін наявною інформацією, в усному та електронному порядку, про що свідчать електронні повідомлення та дані гр.33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару.

Так, Відповідачем, з урахуванням положень ст. 53 МКУ 30.05.2016 декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обгрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) якщо рахунок сплачено. - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) каталоги, специфікації виробника товару;

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

5) сертифікат про походження.

Крім зазначеного, вказаними електронними повідомленнями, відповідно до ч.6 ст.53 МКУ, декларанта Позивача попереджено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Шляхом електронного зв'язку декларантом 30.05.2016 разом з тими документами, що вже надавались, надано наступні додаткові документи:

специфікацію №206 від 25.05.2016;

інвойси від постачальника товару та від виробника (№3150000078, 201620090, 201620091 від 25.05.2016);

договір на перевезення №27/12/09-5/1318 від 27.12.2012;

укладені між компанією «CENTRAVIS SALES (Switzerland) S. А.». Швейцарія та «ITALFOND S.P.A.», Італія - замовлення №3-2016 від 02.03.2016, підтвердження замовлення від 22.03.2016, замовлення №4/2016 від 02.03.2016, підтвердження замовлення від 22.03.2016;

комерційна пропозиція від виробника на аналогічний товар №118588 від 01.04.2016.

Проте, декларантом не надано: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; сертифікат про походження; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Інші документи декларантом до митного оформлення не надавались.

За результатами розгляду наданих додатково документів декларанту Відповідачем надіслано повідомлення про результати аналізу цих документів, а саме:

наданий „калькуляційний лист" грунтується на ціновій інформації, отриманої від продавця відповідної продукції, не містить інформацію щодо усіх складових формування ціни даного товару. Таким чином, зазначені дані не можуть пояснювати причини зменшення ціни товару для Позивача.

у рахунку на оплату транспортних послуг №5081 від 25.05.2016 зазначена вартість послуг із розрахунку доставки товару вагою 20 000 кг, однак фактична доставка товару відбулась загальною вагою - 17 759 кг. про що свідчать задекларовані у МД дані та дані товаросупровідних документів.

Відповідно до пунктів 5-7 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.21 ст.58 МКУ використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Електронним повідомленням б/н від 31.05.2016 декларант Позивача відмовився надати інші додаткові документи для підтвердження митної вартості та висловив прохання завершити митне оформлення.

Вищезазначені результати проведеної перевірки наданих до митного оформлення документів та відомостей свідчать про те, що заявлена декларантом Позивача митна вартість товару не грунтується на дійсній вартості товару згідно з вимогами вищезазначених норм матеріального права.

Виявлена в ході аналізу ризиків зовнішньоекономічної операції взаємопов'язаність продавця і покупця, відсутність документального підтвердження відсутності ВПЛИВ} взаємопов'язаності на вартість товару у наданих до митного оформлення документах, виявлені невідповідності заявлених відомостей, унеможливлює визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (метод 1). Відповідно до ч. 6 ст. 54, ч.18 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Отже, всі обставини справи вказують на наявність встановлених законом причин неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів.

Відповідно до ч.3 ст.58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ.

Частиною 3 ст.54 МКУ передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Так, у зв'язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів Відповідачем було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості.

У Відповідача відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних(аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за основним методом визначення митної вартості і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього відповідно до вимог ч. 1 ст. 59 МКУ та ч.1 ст.60 МКУ.

Відповідно до ч.2 ст.59 МКУ при застосуванні методу 2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Відповідно до ч.2 ст. 60 МКУ під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

При цьому, згідно з ч.1, 2 ст. 61 МКУ передбачено застереження щодо застосування методів 2а) та 2б), зокрема товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються.

Методи на основі віднімання та додавання вартості, передбачені ст. 62 МКУ та ст. 63 МКУ неможливо було застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність необхідної інформації та документів підтверджується матеріалами справи, виходячи із вимог ст. 62 МКУ і ст. 63 МКУ.

Згідно з ч.1 ст.64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Відповідачем застосовано другорядний резервний метод визначення митної вартості 2-r:

до Товару №1 - відповідно до наявних даних за МД № 110090000/2016/00972 від 24.02.2016 року за ціною - 3.107 Євро/кг;

до Товару №2 - відповідно до наявних даних за МД № 110090000/2016/00933 від 24.02.16 року за ціною - 7,906 Євро/кг.

При цьому, митну вартість оцінюваних товарів скориговано за інформацією попередніх тотожних оформлень товару Позивача, з урахуванням характеристик, та усіх складових митної вартості, а також з урахуванням тієї обставини, що митне оформлення за вказаними деклараціями здійснювалось за основним методом визначення митної вартості. Застосування другорядного - 2-r - резервного методу, а не методу 2-6 - за ціною говору щодо подібних товарів пояснюється відсутністю документального підтвердження можливої комерційної взаємозамінності таких товарів.

Отже, на підставі вищезазначеного, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2016/000018/1 від 31.05.2016 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обгрунтованим, про що свідчать дані гр. 33 цих рішень.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних і засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення.

Враховуючи вищевикладені причини та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України, Дніпропетровською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.05.2016 року №110090000/2016/00028.

Таким чином, Дніпропетровська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваних рішень діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2017 року

Суддя О.В. Єфанова