Ухвала суду № 67630774, 03.07.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/3503/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 22-ц/783/3007/17 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія: 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.,

суддів - Ніткевича А.В., Савуляка Р.В.

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю представника апелянта - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2017 року про відмову в скасуванні ухвали про забезпечення позову від 14 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2015 року позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_2 в АТ «Сбербанк Росії».

14.05.2015 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вищевказана заява була задоволена, та було накладено арешт на грошові кошти - депозитний вклад в сумі 8 226 528 грн. 01 коп., що розміщений на депозитному рахунку № НОМЕР_2, відкритому на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 в Акціонерному Товаристві «Сбербанк Росії», Львівське відділення № 5 /адреса: 79058, м. Львів, пр. Чорновола,2Б/ ідентифікаційний код 25959784, код банку 320627 на підставі договору банківського вкладу № 263/179/642010 від 09.09.2014 р.

22.05.2015 року третя особа ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» подала апеляційну скаргу на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 14.05.2015 року, в якій просила зазначену ухвалу скасувати (а.с.27-30 виділених матеріалів).

30.06.2015 року ухвалою Апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» було відхилено, а ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 14.05.2015 року - залишено без змін.

09.07.2015 року ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернувся до Залізничного районного суду м. Львова зі заявою, в якій просила скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 14.05.2015 року (т.1 а.с.109,110).

19.11.2015 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова у задоволенні заяви ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» від 09.07.2015 року відмовлено (т.1 а.с.154-156).

23.02.2017 року ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з повторною заявою, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 14.05.2015 року (т.1 а.с.109,110). Свої вимоги мотивує тим, що 10.09.2014 року між ОСОБА_5 та Банком був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ОСОБА_5 відступає, а Банк приймає право вимоги від АТ «Сбербанк Росії» отримання депозиту, який розмішений ОСОБА_5 на його депозитному рахунку № 263/179/642010. У зв'язку з невиконанням ПП «Інсталпласт-ХВ» (одноособовим засновником та власником якого є ОСОБА_5) своїх зобов'язань, банк змушений був розпочати процедуру звернення на заставне майно, відомості про таку процедуру Банком 29.04.2015 року було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, і тому заходи забезпечення позову перешкоджають Банку реалізувати свої права кредитора (т.2 а.с.60).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2017 року в задоволенні заяви ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» про скасування заходів забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2017 року оскаржив ПАТ « Сбербанк», подавши апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що постановивши ухвалу про накладення арешту на кошти, що є предметом спору, суддя порушив право банку на задоволення свої вимог за рахунок заставленого майна, чим вирішив права та обов»язки банку. В офіційних реєстрах обтяжень, станом на дату постановлення ухвали про накладення арешту на майно та про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову, інформація про звернення стягнення на заставне майно оприлюднена з 2015 року. Також в документах, наданих самим позивачем, міститься інформація про перебування рухомого і нерухомого майна ПП «Інсталпласт ХВ» в заставі у банку.

Просить ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2015 року.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з»явилися в судове засідання перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення такої, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов"язків має право на справедливий судовий розгляд.

За приписами ст.151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. В п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз»яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати, серед іншого, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або у іншої особи.

Встановлено, що в провадженні Залізничного районного суду м.Львова знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» про поділ майна подружжя.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2015 року накладено арешт на грошові кошти - депозитний вклад в сумі 8 226 528 грн. 01 коп., що розміщений на депозитному рахунку № НОМЕР_2, відкритому на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 в Акціонерному Товаристві «Сбербанк Росії», Львівське відділення № 5 /адреса: 79058, м. Львів, пр. Чорновола,2Б/ ідентифікаційний код 25959784, код банку 320627 на підставі договору банківського вкладу № 263/179/642010 від 09.09.2014 року.

Справа по суті не вирішена.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

За приписами ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

З аналізу даної заяви про скасування заходів забезпечення позову слідує, що зазначені в ній підстави, з яких третя особа ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» просить скасувати заходи забезпечення позову, є повністю аналогічні тим підставам, що були зазначені у заяві від 09.07.2015 року, в яких третя особа також просила скасувати заходи забезпечення позову.

19.11.2015 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова у задоволенні заяви ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» від 09.07.2015 року було відмовлено, з огляду на наступне.

Як убачається зі змісту заяви про скасування заходів забезпечення позову, ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» мотивував її тим, що 10.09.2014 року відповідач уклав з банком Договір застави, у відповідності до якого в якості забезпечення виконання зобов'язань, які випливають із

договору про відкриття кредитної лінії № 85-Н/14/89/ЮО, укладеного між ПП «Інсталпласт-ХВ» та банком 10.09.2014 року, відповідач передав банку у заставу майнові права, а саме право вимоги на отримання депозиту у первинній сумі 1000

гривень, розміщений в Банку на його депозитному рахунку № НОМЕР_2 за

договором № 263/179/642010 про відкриття депозитного рахунку (вклад «Стабільний») в рамках договору щодо банківського обслуговування від 09 вересня 2014 року. Абзацом 3 п. 3.1. вказаного договору застави було передбачено, що у випадку, якщо протягом дії цього договору вищевказана сума депозиту буде збільшена, зокрема внаслідок зарахування на депозитний рахунок суми нарахованих і сплачених, але не витребуваних заставодавцем (відповідачем) відсотків, предметом застави буде право вимоги відповідача на отримання всієї суми депозиту. В зв'язку із невиконанням ПП «Інсталпласт-ХВ» (єдиноособовим засновником та власником якого є відповідач ОСОБА_5) своїх зобов'язань за кредитним договором, Банк змушений був розпочати процедуру звернення стягнення на заставне майно, відомості про таку процедуру банком 29.04.2015 року було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Таким чином, заходи забезпечення позову перешкоджають банку реалізувати свої права кредитора.

Аналізуючи підстави, наведені третьою особою ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» в заяві про скасування заходів забезпечення позову, з яких банк просить суд скасувати заходи забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що вони є абсолютно тотожними тим підставам, що були наведені банком у його апеляційній скарзі. Проте Апеляційний суд Львівської області не взяв такі доводи третьої особи до уваги та прийшов до висновку, що такі не спростовують правильного висновку про необхідність забезпечення позову. Ухвала Апеляційного суду Львівської області від 30.06.2015 року є остаточна та набрала законної сили з моменту її оголошення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Таким чином, твердження представника третьої особи, що ухвала апеляційного суду є необґрунтованою не бралися судом до уваги, оскільки, на думку суду, третя особа намагалася поставити під сумнів ухвалу суду другої інстанції, яка набрала законної сили.

Взявши до уваги, що третьою особою у заяві від 09.07.2015 року про скасування заходів забезпечення позову не наведено жодних нових причин, крім тих, що були наведені нею в апеляційній скарзі, та з яких можна було б вважати, що відпали або змінились обставини, що зумовили застосування забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на депозитному рахунку, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, прийшов до вірного висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви з підстав зазначених у ній, і тому постановив вищевказану ухвалу від 19.11.2015 року.

За таких обставин, враховуючи, що третя особа у заяві від 23.02.2017 року про скасування заходів забезпечення позову наводить ті ж самі підстави необхідності скасування вказаних заходів, що і у попередній своїй заяві від 09.07.2015 року, суд першої інстанції, беручи до уваги, що майновий спір між сторонами залишається не вирішеним, прийшов до висновку, що потреба в забезпеченні позову з тих причин, що зазначає третя особа у заяві від 23.02.2017 року, не відпала, оскільки не змінилися обставини, що зумовили їх застосування.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції вважав, що заява задоволенню не підлягає.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки такі є підставними, відповідають нормам як матеріального так і процесуального права, ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні поданих суду доказів.

При цьому, колегія суддів вважає з необхідне наголосити на тому, що згідно вимог ч.4 ст.154 ЦПК України особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, може подати до суду заву про їх скасування протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали і така заява розглядається протягом трьох днів. Апелянт подає заяву про скасування заходів забезпечення позову вже вдруге, відповідно друга заява подана з порушенням строків, передбачених ч.4 ст.154 ЦПК України та після того, як ухвала про забезпечення позову вже була перевірена судом апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскаржувана ухвала постановлена судом на підставі наявних у справі доказів з додержанням вимог закону.

Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних у справі доказів.

З висновками суду слід погодитись, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2017 рокувідсутні.

Керуючись ст. ст. 209 ч. 3, 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, cт. 313, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» - відхилити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2017 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що в силу вимог ст. 324 ЦПК України не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Ніткевич А.В.

Савуляк Р.В.