Рішення № 67629786, 05.07.2017, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/729/17

Провадження № 2/444/514/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05 липня 2017 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом заступника війського прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А3085 (Польова пошта В2050) до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 3085 (Польова пошта В 2050) звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків. Свої позовні вимоги мотивують тим, що ОСОБА_1, проходячи військову службу під час мобілізації у військовій частині - польова пошта В2050, яка дислокується в Київській області, Переяслав-Хмельницькому районі, смт. Дівички, на посаді водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 4 самохідно-артилерійського дивізіону, починаючи з 30.12.2015 р. по 28.08.2016 р., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді тимчасового ухилення від військової служби, будучи придатним для проходження військової служби, діючи умисно, не зявився до місця несення служби, а саме до військової частини польова пошта В2050 без поважних причин в умовах особливого періоду, свої службові обовязки не виконував, час проводив на власний розсуд, чим вчинив незявлення вчасно на службу без поважних причин в умовах особливого періоду, а саме кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.

Стверджують, що військовослужбовець ОСОБА_1 повернувся до військової частини польова пошта В 2050 лише 28.08.2016 року. Відповідно до листа військової частини-польова пошта В2050 від 23.02.2017 року № 558 в період з 30.12.2015 по 28.08.2016 року ОСОБА_1 виплачено кошти у сумі 6960,26 грн., які отримані внаслідок недобросовісності з боку останнього та натеперішній час не повернуто.

Вважають, що вчинення відповідачем зловживань (недобросовісності) при виконанні своїх службових обовязків, а саме їх свідоме невиконання у вказаний вище період призвело до безпідставної виплати йому коштів, чим завдано матеріальні збитки державі.

А тому просять стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А 3085 (польова пошта В 2050) матеріальні збитки у сумі 6960,26 грн.

Позивач заступник військового прокурора Дарницького гарнізону ОСОБА_2, представники Міністерства оборони України, військової частини А 3085 (Польова пошта В 2050) в судове засідання не зявилися, хоча про дату, час та місце проведення таких були повідомлені належним чином, однак представник військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України- перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону ОСОБА_3 подав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представників військової прокуратури Львівського гарнізону, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, представник військової частини-польова пошта В 2050- ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника військової частини А3085 (польова пошта В 2050), підтримали позовні вимоги, не заперечили проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не зявився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою реєстрації місця його проживання.

На підставі ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

У відповідності до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

А тому судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності відповідача по справі, який повторно не зявився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення такого та на підставі поданих до суду доказів постановити заочне рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не зявились, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заступник військового прокурора Дарницького гарнізону з додержанням вимог Закону України «Про прокуратуру», зокрема ст. 23 цього закону звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків.

З вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.09.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначено йому покарання із застосування ст. 60, 69 КК України у вигляді арешту на строк 3 (три) місяці з відбуттям на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву і Київській області), за адресою м. Київ, вул. Зеленогірська, 4. З даного вироку вбачається, що ОСОБА_1 було засуджено за те, що він, проходячи військову службу під час мобілізації у військовій частині - польова пошта В2050, яка дислокується в Київській області, Переяслав-Хмельницькому районі, смт. Дівички, на посаді водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 4 самохідно-артилерійського дивізіону, починаючи з 30.12.2015 року по 28.08.2016 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді тимчасового ухилення від військової служби, будучи придатним для проходження військової служби, діючи умисно, не зявився до місця несення служби, а саме до військової частини польова пошта В2050 без поважних причин в умовах особливого періоду, свої службові обовязки не виконував, час проводив на власний розсуд, чим вчинив незявлення вчасно на службу без поважних причин в умовах особливого періоду.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З листа військової частини-польова пошта В2050 від 23.02.2017 р. № 558 вбачається, що у період з 30.12.2015 року по 28.08.2016 року ОСОБА_1 виплачено грошове забезпечення в таких розмірах: грудень 2015 року- нараховано 159, 43 грн., виплачено- 152, 90 грн.; січень 2016 року- нараховано 7098, 43 грн., виплачено- 6807,36 грн. У цьому листі зазначено, що виплачені кошти військовослужбовець ОСОБА_1 добровільно не повернув.

Факт перерахування ОСОБА_1 коштів у сумі 6807,36 грн. на банківську картку, яка відкрита у ПАТ КБ «Приватбанк» підтверджується банківським реєстром грошового забезпечення військовослужбовців військової частини А3085 за січень 2016 року.

П. 1 ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Верховний Суд України висловив правову позицію в постанові від 02.07.2014 року у справі № 6-91 цс 14, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Відповідно до ст. 360-7 Цивільного процесуального кодексу України, вказані правові позиції є обов'язковими для застосування судом.

Правовий аналіз ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, зміст цитованого вище правового висновку Верховного Суду України, дає підстави стверджувати про те, що у разі виплати особі без необхідності чи без правової підстави грошової допомоги або якщо відпала підстава для такої виплати, то платнику ці кошти поверненню не підлягають, крім випадків наявності рахункової помилки з боку платника і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Враховуючи викладене, положення глави 83 Цивільного кодексуУкраїни застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, інших осіб чи наслідком події. Змістом зобов'язань, що виникають внаслідок збереження або набуття майна без достатньої правової підстави є право позивача на повернення безпідставно отриманого або збереженого майна і обов'язок боржника повернутибезпідставно одержане майно.

В справі, що розглядається факт вчинення відповідачем зловживань (недобросовісності) при виконанні своїх службових обовязків, а саме їх свідоме невиконання у період з 30.12.2015 року по 28.08.2016 року призвело до безпідставної виплати йому коштів, чим завдано матеріальні збитки державі.

Тобто, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, а саме починаючи з 30.12.2015 року по 28.08.2016 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді тимчасового ухилення від військової служби, будучи придатним для проходження військової служби, діючи умисно, не зявився до місця несення служби, а саме до військової частини польова пошта В2050 без поважних причин в умовах особливого періоду, свої службові обовязки не виконував, час проводив на власний розсуд, чим вчинив незявлення вчасно на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду, а тому виплата грошового забезпечення за даний період ОСОБА_1 є безпідставною, він є недобросовісним їх набувачем, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути суму грошового забезпечення за даний період, а саме 6960,26 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частки вимог. Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, однак враховуючи ставку судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання даного позову юридичною особою, яка становить 1600,00 грн. суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 в користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 3085 (Польова пошта В 2050).

Керуючись ст. ст. 15, 30, 77, 88, ч. 4 ст. 169, ст. 208, 209, 214-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) в користь віськової частини А3085 (польова пошта В 2050) ( юр. адреса: смт. Дівички-1, вул. Артилеристів, Переяслав-Хмельницького району, Київської області, код ЄРДПОУ-26615319, банк отримувача-Держказначейська служба України, м. Київ; МФО-820172; рахунок отримувача-31258286491715) 6960 (шість тисяч девятсот шістдесять) гривень 26 коп. як відшкодування матеріальних збитків завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Одночасно розяснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Зеліско Р. Й.