Постанова № 67629779, 07.07.2017, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 450/1094/17

Провадження № 3/444/652/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2017 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Мартинишин Я. М., з участю особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 розглянувши матеріали адміністративної справи в залі суду в м.Жовква, які надійшли від Управління патрульної поліції у м.Львові ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого та зареєстрованого : ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, індивідуальний ідентифікаційний №3375618293, -

за ст.130 ч.1 КпАП України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 08.04.2017 року приблизно о 01 год. 30 хв. на автодорозі Львів-Рава-Руська 10 км., керував автомобілем марки «PEUGET 406» д.н.з. DWR 25827 з явними ознаками алкогольного сп»яніння запах алкоголю з порожнини рота , нечітка мова. Огляд на стан алкогольного сп"яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням спецзасобу «Drager Alkotest 6820», результат огляду - 1.40 % проміле алкоголю в крові, чим своїми діями останній порушив п.2.9 А ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КпАП України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні, свою провину не визнав, та суду пояснив, що він 08.04.2017 року приблизно о 01 год. 30 хв. на автодорозі Львів-Рава-Руська 10 км., керував автомобілем марки «PEUGET 406» д.н.з. DWR 25827, проте працівники поліції зупинили його так як він не включив повороту коли заїжджав на заправку. Коли працівники поліції зупинили його та сказали, що він вживав спиртне. Твердження поліцейських він заперечував, оскільки в той день пив тільки квас , жодних спиртних напитків він не вживав. З результатами алкотестеру не згідний тому відмовився від підпису в протоколі , проте даний алкотестер продував. Окрім того повідомив, що в автомобілі був не сам ще з двома особами, чому не просив їх допитати в якості свідків не пояснив. Доповнив , що одному із пасажирів передав керування транспортним засобом . Також ствердив що пропонував працівникам поліції пройти експертизу в медичному закладі.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засідданні пояснив що вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений із грубим порушенням ст.260 КпАП України, окрім того настояв на допиті свідків в судовому засіданні та витребуванні відеореєстратора з нагрудної кмери поліцейського.

З врахуванням того, що ст.38 КпАП України, передбачені стислі строки розгляду категорії таких справ, враховуючи те що дана подія мала місце 08.04.2017 року . Дана справа поступила від Пустимітівського районного суду Львівської області для розгляду по суті за підсудністю до Жовківського районного суду 01.06.2017 року, тричі призначалась для розгляду по суті із викликом свідків, працівників поліції , які жодного разу в судові засідання не прибули про причини неявки суд не повідомили , хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином (а.с.2837, 41-50). А тому суддя не може призначити розгляд даної справи на іншу дату оскільки таке призведе до порушення строків розгляду справи , тому вважаю за можливе розглянути справу у відсутності свідків по справі.

Не зважаючи на невизнання своєї провини правопорушником ОСОБА_1, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП повністю доводиться зібраними доказами, які знаходяться в матеріалах даної справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №134893 від 08.04.2017 року ,

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 08.04.2017 року з яких вбачається , що результат огляду на стан сп"яніння ОСОБА_1 становив 1,40 % ,

- висновком щодо результатів проведення тесту алкотестером «Drager Alkotest 6820», результат огляду - 1,40 % алкоголю в крові, з яким ОСОБА_1 ознайомився , про що особисто розписався.

Так, ч.1 статті 130 КпАП України передбачено відповідальність за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.

Згідно п.2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин .

Як вбачається із затвердженого Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоровя України від 09.11.2015 № 1452/735, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, а саме як вбачається із затвердженої Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме п.2 огляд на стан спяніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння згідно з ознаками такого стану.

А саме, ознаками алкогольного спяніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Тобто, у інспектора ВпОДДЗ бат.№1 УПП у м.Львові ДПП лейтената поліції ОСОБА_5 були усі підстави вважати, що правопорушник ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння згідно з ознаками такого стану, що стало підставою для огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, суддя не надає віри показам правопорушника про те, що він не керував автомобілем в стані алкогольного спяніння, оскільки такі його покази спростовуються письмовами показами свідків, та результатами алкотестеру, а тому, суддя розцінює такі покази ОСОБА_1 надані з метою уникнення відповідальності .

А тому суддя вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КпАП України є вірною, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння .

Відповідно до ст.33 КпАП України стягнення накладається в межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопрушення. При накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику , враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше , його майновий стан, який не працює, ставлення правопорушника до вчиненого ним правопорушення.

Обставин, які б помякшували або обтяжували відповідальність правопорушника ОСОБА_1 судом не встановлено .

Санкція ст.130 ч.1 КпАП України , передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .

З врахуванням всіх у сукупності вище перелічених обставин місця, способу вчинення правопорушення, відношення правопорушника до вчиненого ним правопорушення, приходжу до переконання, що до правопорушника слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності, і так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами приходжу до переконання, що оскільки правопорушник вчинив правопорушення на транспорті, що за своєю природою нисе високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, приходжу до переконання, що до правопорушника ОСОБА_1 з врахуванням вищеперелічених обставин, слід застосувати стягнення, у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.4 ч.2 п.5 Закону України Про судовий збір з останніми змінами та доповненнями , у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується з правопорушника 0,2 розміру прожиткового розміру для працездатних осіб .

Керуючись ст.ст.30, 130 ч.1,280,284, 307, 308, 317-321 КпАП України, суддя ,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України та застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік .

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України , та які слід сплати по реквізитам рахунків Жовківського районного суду Львівської області : отримувач УДКСУ у Жовківському районі р/р31212206700286 , МФО - 825014 , ЄДРПОУ - 36762986 , код - 36762195 , призначення платежу : судовий збір.

Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення права керування транспортними засобами .

Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили .

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначений постановою;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.

Суддя Мартинишин Я. М.