Ухвала суду № 67629470, 07.07.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/7185/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 335/7185/17 Слідчий суддя Соболєва І.П.

Провадж. №11-сс/778/661/17 Доповідач 2 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Тютюник М.С.,

суддів Рассуждая В.Я., Фоміна В.А.,

при секретарі Вертепній Ю.Г.,

за участю прокурора Бреславського О.В.

розглянула 07 липня 2017року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32015080000000047

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор в рамках кримінального провадження № 32015080000000047 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: на житловий будинок загальною площею 63,1 кв.м., площа земельної ділянки 3799 кв.м., загальною вартістю 58550 гривень, за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, село Перун, вулиця Задніпровська 21; квартиру загальною площею 37,4 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Новокузнецька 47/53; квартиру загальною площею 67,01 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Новокузнецька 51/44.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом прокуратури Запорізької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015080000000047 від 25.06.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, яким було встановлено, що в період грудня 2014 року - липня 2015 року ОСОБА_3, здійснюючи керівництво ТОВ «Промінтрейд», проводила фінансово-господарську діяльність товариства в сфері оптової торгівлі побутовими електротоварами й електронною апаратурою (код КВЕД 46.43). Директор ТОВ «Промінтрейд» ОСОБА_3, на виконання свого злочинного умислу щодо ухилення від сплати податків, запровадила наступну схему. Так, в період 2014-2015 років ОСОБА_3 придбавала за готівкові кошти, проконвертовані через розрахункові рахунки підприємств з ознаками фіктивності, антифрикційний графіт на території України у невстановлених під час досудового розслідування осіб. Зазначені операції ОСОБА_3 не відображені у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Промінтрейд». В подальшому із придбаного за готівкові кошти антифрикційного графіту фізичною особою ОСОБА_4, на замовлення ОСОБА_3, в приміщенні гаражу № 31 гаражного кооперативу «Запорожець» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дослідна станцій, буд. 3-в, за допомогою станків та обладнання, здійснювалось виробництво антифрикційних графітових заготовок, які в подальшому від імені ТОВ «Промінтрейд» протягом 2014-2015 років реалізовувались на ПАТ «Мотор Січ». Таким чином протягом грудня 2014 року - липня 2015 року у ТОВ «Промінтрейд» виникали податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в особливо великих розмірах. З метою заниження податкових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість, ОСОБА_3 застосувала схему ухилення від сплати податків шляхом відображення в податковому обліку завідомо недостовірних відомостей щодо нібито купівлі у ТОВ «ЛЮН-АБСОЛЮТ» (ЄДРПОУ 39629729), ТОВ «МЕТАЛ УКРАЇНИ» (ЄДРПОУ 36688049),ТОВ «АВАНГАРД СПЕЦ БУД» (ЄДРПОУ 39470561), ТОВ «ВЕРІН КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 39411457), ТОВ «ФИРУС-МЕТ 2007» (ЄДРПОУ 39436225), ТОВ «МЕРЕДІАН-15» (ЄДРПОУ 39754847), ТОВ «АРУТИС-С» (ЄДРПОУ 39444498) та ТОВ «ПРОЕКТ КОМЕРЦ» (ЄДРПОУ 38942855) антифрикційних графітових заготовок, антифрикційних заготовок, втулок антифрикційного графіту, які насправді фактично( не відбувалися та мали нереальний характер. Фактичний загальний розмір сум ПДВ по цих операціях складає 3131405,58 гривень.

13.06.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Санкція ч.3 ст.212 КК України передбачає як додаткову міру покарання конфіскацію майна особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 на праві власності належить наступне нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 63,1 кв.м., площа земельної ділянки 3799 кв.м., загальною вартістю 58550 гривень, за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, село Перун, вулиця Задніпровська 21; квартира загальною площею 37,4 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Новокузнецька 47/53; квартира загальною площею 67,01 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Новокузнецька 51/44, та з метою забезпечення можливої конфіскації необхідно накласти арешт на зазначене майно.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32015080000000047.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя послався на те, що прокурором не доведено, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3, виправдовує таке втручання у права і свободи особи, не доведено існування можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення майна.

В апеляційній скарзі прокурор не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на майно. Звертає увагу, що санкція ч.3 ст.212 КК України передбачає як додаткову міру покарання конфіскацію майна особи, яка вчинила дане тяжке кримінальне правопорушення. Враховуючи наведене, судом при розгляді клопотання допущено невідповідність висновків фактичним обставинам та постановлено явно незаконне судове рішення, з істотним порушенням вимог КПК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_5 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а накладення арешту на майно призведе до істотного порушення права власника майна розпоряджатися їм належним чином.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

При розгляді апеляційної скарги прокурора колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,170,171,172,173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, зокрема, забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя послався на те, що прокурором не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, існування можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення майна, не підтверджено належними доказами ризик відчуження нерухомого майна підозрюваною.

Але з такими висновками слідчого судді не може погодитись апеляційна інстанція.

Як вбачається з матеріалів провадження та встановлено судом, 25.06.2015 року органом досудового розслідування були внесені відомості до ЄРДР за № 32015080000000047 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, 13.06.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, санкцією якої передбачена обовязкова конфіскація майна.

В клопотанні слідчим та прокурором наведено достатньо доказів, які вказують на те, що діями посадових осіб ТОВ «Промінтрейд» державі спричинені збитки у розмірі 3131405,58 гривень, що є особливо великим розміром та свідчить про порушення податкового законодавства та умисне ухилення від сплати податків, які, відповідно до вимог ст.1172 ЦК України, мають бути відшкодовані юридичною особою. Директором вказаного товариства є ОСОБА_3, якій і висунута за ч.3 ст.212 КК України підозра.

Судова колегія зауважує, що метою для накладення арешту на нерухоме майно орган досудового розслідування вказує п.3 ч.2 ст. 170 КПК України, а саме забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Не накладення арешту на зазначене майно, яке на праві власності належить підозрюваній ОСОБА_3, з урахуванням санкції ч.3 ст.212 КК України, може призвести до можливості його відчуження, що унеможливить забезпечення додаткової міри покарання як конфіскація майна, а тому доводи прокурора в апеляційній скарзі є обґрунтованими, отже наявні законні підстави накладення арешту на зазначене майно підозрюваної.

Враховуючи те, що досудове розслідування розпочато за ч.3 ст.212 КК України, санкцією якої передбачена конфіскація майна, та є обґрунтована підозра стосовно ОСОБА_3 про вчинення злочину, яким державі спричинені збитки в особливо великому розмірі, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно для забезпечення кримінального провадження та при необхідності призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

При цьому, з огляду на доводи слідчого судді, колегія суддів зауважує, що питання про заборону користування нерухомим майном не йдеться.

За таких обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання слідчого про арешт майна слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32015080000000047, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 про арешт майна.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 63,1 кв.м., площа земельної ділянки 3799 кв.м., загальною вартістю 58550 гривень, за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, село Перун, вулиця Задніпровська 21, реєстраційний номер майна 9224252; квартиру загальною площею 37,4 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Новокузнецька 47/53, реєстраційний номер майна 10917988; квартиру загальною площею 67,01 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Новокузнецька 51/44, реєстраційний номер майна 18504677, які належать на праві власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

М.С. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Фомін