Постанова № 67628496, 04.07.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3557/17

3/308/2033/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката ОСОБА_1, розглянувши адміністративні матеріали поліцейського роти № 1 взводу № 1 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 4 квітня 2017 року серії БР № 246613, громадянин ОСОБА_3 4 квітня 2017 року о 22 год. 50 хв. у м. Ужгород, по вул. Минайська, керував транспортним засобом Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного спяніння, зокрема з запахом алкоголю з порожнини рота та вираженим тремтінням пальців рук. Від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, клопотання про відкладення справи до суду не надходило.

Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 під час розгляду справи заперечив вину свого підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, аргументуючи це тим, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння за допомогою приладу Драгер, оскільки поліцейськими не було запропоновано оглянути відповідний сертифікат та свідоцтво про повірку вказаного приладу, однак від проходження медичного огляду на стан спяніння у лікаря-нарколога ОСОБА_3 не відмовлявся, а навпаки сам звернувся для проходження такого огляду, про що свідчить протокол медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголя та стану спяніння від 5 квітня 2017 року № 367. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що у діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, просив суд провадження у даній справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП вказують на притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного спяніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно пункту 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан спяніння визначено ст. 266 КУпАП та інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоровя України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до ст. 266 КУпАП та п. 1.2 Інструкції - огляд водіїв на стан спяніння проводиться лише у тому випадку, коли є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння.

Відповідно до п. 1.3. Інструкції, ознаками алкогольного спяніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Так, п. 3. Інструкції передбачено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан спяніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Огляд на стан алкогольного спяніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.

Згідно розяснень, що міститься в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23.12.2005 року №14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані спяніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 4 квітня 2017 року серії БР № 246613, громадянин ОСОБА_3 4 квітня 2017 року о 22 год. 50 хв. у м. Ужгород, по вул. Минайська, керував транспортним засобом Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного спяніння, зокрема з запахом алкоголю з порожнини рота та вираженим тремтінням пальців рук. Від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адвокат ОСОБА_1 вказує що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння за допомогою приладу Драгер, оскільки поліцейськими не було запропоновано оглянути відповідний сертифікат та свідоцтво про повірку вказаного приладу, однак від проходження медичного огляду на стан спяніння у лікаря-нарколога ОСОБА_3 не відмовлявся, а навпаки сам звернувся для проходження такого огляду, про що свідчить протокол медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану спяніння від 5 квітня 2017 року № 367.

Суду надано фотокопію протоколу медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану спяніння від 5 квітня 2017 року № 367, згідно якої ОСОБА_3 тверезий.

Положеннями статті 266 КУпАПвизначено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103.

Відповідно до п.3 Порядку та п.6 розділу ІІнструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоровя України 09.11.2015 року №1452/735 (надала Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п.п. 6, 7 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляєтьсяполіцейськимдля проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейськийзабезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до п.15 та п.16 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. В пункті 3розділу І Інструкції визначено, що ознаками алкогольного спяніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до ст. 266 КУпАП та п. 1.2 Інструкції - огляд водіїв на стан спяніння проводиться лише у тому випадку, коли є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння.

Відповідно до п. 1.3. Інструкції, ознаками алкогольного спяніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з положенням ч. 4 ст.266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, щознижують їх увагу та швидкість реакції у закладі охорони здоровя та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Разом з тим, згідно фотокопії протоколу медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану спяніння від 5 квітня 2017 року № 367, такий проводився за самозверненням ОСОБА_3, у відсутності поліцейського.

Факт керування громадянином ОСОБА_3 4 квітня 2017 року о 22 год. 50 хв. у м. Ужгород, по вул. Минайська, транспортним засобом Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_1, стверджуються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 4 квітня 2017 року серії БР № 246613, а також наявною у матеріалах справи фотокопією постанови від 4 квітня 2017 року серії АР № 672358.

Крім того, з дослідженого в суді наявного у матеріалах справи відеозапису, порушень проведення огляду на стан спяніння не вбачається, а під час проведення такого ОСОБА_3 в категоричній формі відмовився від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а також у відповідному закладі охорони здоровя в присутності двох свідків.

Факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а також у відповідному закладі охорони здоровя, підтверджується також письмовими поясненнями сівдків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 4 квітня 2017 року.

Судом в судові засідання викликались вказані свідки та поліцейський, який складав протокол про адміністративне правопорушення,разом з тим, такі не зявились.

Вказані обставини спростовують доводи представника захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 відмовився тільки від проходження огляду на стан алкогольного спяніння за допомогою приладу Драгер, а від проходження медичного огляду на стан спяніння у лікаря-нарколога не відмовлявся. В ході розгляду справи обєктивного підтвердження такі доводи не знайшли, що розцінюється судом, як намагання уникнути від відповідальності.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_3 при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення в своїх поясненнях вказав, що з протоколом не згідний. Разом з тим, не оскаржував у передбаченому законом порядку дії працівників поліції, у тому числі й при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за ст. 121 ч.5 КУпАП. Копію протоколу про адміністративне правопорушення отримав особисто 07.04.2017 року.

Враховуючи у сукупності всі зібрані докази, приходжу до висновку, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного спяніння, зокрема з запахом алкоголю з порожнини рота та вираженим тремтінням пальців рук, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Вина громадянина України ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 4 квітня 2017 року серії БР № 246613, поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 4 квітня 2017 року, фотокопією постанови від 4 квітня 2017 року серії АР № 672358, розпискою ОСОБА_6 від 04.04.2017 року про зобовязання доставити транспортний засіб по місцю проживання ОСОБА_3, а також наявним у матеріалах справи оптичним диском з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами. Так, приходжу до переконання про доцільність обрання відносно громадянина ОСОБА_3 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.

Окрім цього слід зазначити, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII, з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень. Таким чином, на даний час розмір судового збору становить 320 гривень.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130, 283-285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закон України Про судовий збір суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в еквіваленті становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір на користь держави у розмірі 320 гривень.

Реквізити для сплати судового збору: рахунок отримувача 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня винесення постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7