Ухвала суду № 67628455, 05.07.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5708/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О.,відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Ужгород, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2016 року у цивільній справі № 308/5708/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2016 року у цивільній справі № 308/5708/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, позов задоволено, а саме судом вирішено: провести поділ майна, набутого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за час шлюбу; виділити ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та визнати за нею право власності на наступне майно: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; виділити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 4134,00 грн.

9 березня 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2016 року у цивільній справі № 308/5708/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що позивач не зявився у судове засідання і не повідомив про причини своєї неявки суд у звязку з тим, що адвокат ОСОБА_5, відповідно до укладеного з нею договору, запевнила ОСОБА_1 що займеться його справою однак не вступила у зазначену цивільну справу в якості представника відповідача по справі, при цьому переконувала ОСОБА_1, що здійснює його інтереси. Також ОСОБА_1 зазначає, що за час шлюбу, а саме 25 квітня 2008 року, він придбав трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 65,8 кв. м., вартістю 36700,00 гривень., яка належить особисто йому, вказана квартира придбана відповідачем по справі за його особисті кошти. Також у заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 вказує, що у даному випадку, докази надані з його сторони свідчать про те, що спірна квартира є його особистою приватною власністю. На підставі наведеного у заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 просить: поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення в справі; прийняти заяву про перегляд заочного рішення до розгляду; переглянути заочне рішення та наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2016 року у цивільній справі № 308/5708/16-ц і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10.04.2017 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення у справі відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 18 травня 2017 рокуУхвалу Ужгородського міськрайонного суду від 10 квітня 2017 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав подану заяву про перегляд заочного рішення. Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав подану заяву про перегляд заочного рішення.

Позивач ОСОБА_3А в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення . Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

11 жовтня 2016 року заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у цивільній справі № 308/5708/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, позов задоволено, а саме судом вирішено: провести поділ майна, набутого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за час шлюбу; виділити ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та визнати за нею право власності на наступне майно: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; виділити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 4134,00 грн.

В судові засідання, відповідач не зявлявся, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач ОСОБА_1 стверджує, що поважними причинами його неявки в судове засідання і неповідомлення про причини своєї неявки суд є те, що між відповідачем та адвокатом ОСОБА_5 було укладено договір про надання правової допомоги, і відповідно до укладеного договору адвокат запевняла ОСОБА_1, що займається його справою. До заяви про перегляд заочного рішення, відповідачем по справі додано копію договору про надання правової допомоги від 26 вересня 2016 року, згідно якого адвокат бере на себе зобовязання надавати правову допомогу ОСОБА_1. Відповідно до п. 1.4, даного договору ОСОБА_1 зобовязується своєчасно забезпечувати адвоката всім необхідним для виконання доручень, зокрема документами та інформацією, оплачувати витрати, в тому числі судові, що необхідно для виконання доручень, своєчасно оплачувати послуги адвоката, видати довіреність для участі у справі. Також ОСОБА_1 додав до заяви про перегляд заочного рішення фотокопію знімку мобільного телефону на якому висвітлено текстове повідомлення від Ризак Н… +380503385494, дата отримання повідомлення 22 лютого 2017 року, про те, що заява про перегляд заочного рішення не подана.

Посилання заявника на те, що він не отримував судові повістки, суд до уваги не приймає, оскільки відповідач був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, неодноразово повідомлявся судовими повістками зі зворотнім повідомлення за належною адресою про час, дату та місце проведення судових засідань. Причин неявки в судові засідання, ОСОБА_1, суду не повідомляв, заяв чи клопотань про відкладення справи, до суду не надавав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі не повідомлення суду про причини неявки - вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися у судове засідання без поважних причин. Тобто відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, місце і час проведення судового засідання в судове засідання не зявився і про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобовязання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі Калашников проти Росії Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Внаслідок неналежного здійснення своїх процесуальних прав і виконання обовязків заявником не отримано судову повістку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Таким чином відповідач мав можливість надати суду свої заперечення та докази, якими вони обґрунтовуються, вчинити свої процесуальні обовязки, визначені ст. 77 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Доводи заявника про те, що протягом розгляду справи звертався за правовою допомогою до адвоката, проте внаслідок невиконання своїх обовязків адвокатом, він не зявлявся в судові засідання, та вчасно не зміг подати заяву про перегляд заочного рішення, не можуть бути визнані поважними причинами нез'явлення в судові засідання та не повідомлення про причини неявки.

Крім того, ОСОБА_1 самостійно обрав представника для захисту своїх інтересів у суді. При цьому також слід зауважити, що контактні номери телефонів адвоката ОСОБА_5 вказані у договорі про надання правової допомоги від 26 вересня 2016 року, не співпадають з номером зазначеним на фотокопії телефону, доданим до заяви ОСОБА_1, також не надано підтверджень виконання договору про надання правової допомоги ОСОБА_1

Крім того, перевіривши наведені відповідачем доводи щодо наявності, на його думку, істотних обставин для правильного вирішення справи, то такі пояснення не заслуговують на увагу, оскільки ні до заяви про перегляд заочного рішення, ні в судовому засіданні, відповідачем не наведено суду таких істотних обставин та не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Усі посилання відповідача наведені у заяві, а також зазначені в судовому засіданні, не спростовують висновків суду щодо наявності у сторін спільного сумісного майна, яке було придбане сторонами під час шлюбу та наявності підстав для його поділу у відповідності до вимог ст.ст.60,70 СК Українивиходячи із рівності часток в майні подружжя. Надана копія договору купівлі-продажу квартири від 25.04.2008 року, згідно якої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продали квартиру за 19296 гривень, а також довідка ДПІ про отримання ФОП ОСОБА_1 згідно звітів платника податків певні суми валового доходу, є важливими, разом з тим суд не може їх врахувати, оскільки не доведено, що дані кошти є власним заощадженням відповідача, які спрямовані на придбання нерухомого майна. Крім того, згідно договору купівлі-продажу квартири від 25.04.2008 року, згідно якої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продали квартиру за 19296 гривень, 1/3 частина такої належала ОСОБА_7. Разом з тим, в той же самий день згідно договору купівлі-продажу квартири від 25.04.2008 року, було придбано спірне нерухоме майно за адресою м.Ужгород, вул.. Жемайте 13/26 за значно вищою сумою у розмірі 36700 гривень.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 19 жовтня 2016 року № 8800019258950, ОСОБА_1 отримав вище зазначену копію заочного рішення суду 27 жовтня 2016 року. З моменту отримання відповідачем ОСОБА_1 копії рішення, а саме 27.10.2016 року до ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи 02.03.2017 року, та звернення до суду з заявою минуло більше 4 місяців.

З урахуванням вищенаведеного, приходжу до переконання, що посилання відповідача як на підставу для скасування заочного рішення суду не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 19 жовтня 2016 року № 8800019258950, ОСОБА_1 отримав вище зазначену копію заочного рішення суду 27 жовтня 2016 року. З моменту отримання відповідачем ОСОБА_1 копії рішення, а саме 27.10.2016 року до ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи 02.03.2017 року, та звернення до суду з заявою минуло більше 4 місяців.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до переконання, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки до суду, доказів в підтвердження того, що відповідач не зявився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, суду надано не було, а також за умови не надання ним інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що підлягали б дослідженню в судовому засіданні, а тому підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не вбачається.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Оскільки відповідно до ст. 232 ЦПК України підставою для скасування заочного рішення є встановлення наявності одночасно двох обставин, зокрема неявка в судове засідання та не повідомлення про причини неявки з поважних причин і наявність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для скасування заочного рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 209, 210, 231, 232, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2016 року у цивільній справі № 308/5708/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України. В цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_8