Ухвала суду № 67625625, 07.07.2017, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/615/17

Єдиний унікальний № 742/973/17

УХВАЛА

07 липня 2017 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі : головуючого судді: Зарічної Л.А.,

при секретарі Геєць О.О.,

за участю представників сторін: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ спільного сумісного майна подружжя, за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна н від 23.05.2012 року недійсним, визнання права власності на квартиру та витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_9 та Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання правочину таким, що вчинений правомірно та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться відповідна цивільна справа, предметом позову якої є нерухоме майно, яке знаходиться за адресою м.Прилуки, вул. Вокзальна, буд.19, АДРЕСА_1 та м.Київ, Боричів узвіз, буд.5 кв.3.

В судовому засіданні представником ОСОБА_7, ОСОБА_11, було заявлено клопотання про розєднання даних позовів як таких, що не є однорідними, як таких, що не повязані між собою, посилаючись при цьому на вимоги ст.126 ЦПК України , п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» та на п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року, оскільки вважає, що позовні вимоги ОСОБА_12 та ОСОБА_7 не можуть бути взаємоповязані.

Вислухавши пояснення представників сторін, які заперечили проти задоволення такого клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Так, дійсно, саме ст. 126 ЦПК України передбачає підстави для обєднання та розєднання позовів. Частиною 2 даної статті передбачено, що залежно від обставин справи суддя чи суд має право постановити ухвалу про розєднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.

На це також вказується у в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 року, де зазначено, роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв'язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів).

Зважаючи на ті обставини, що представником ОСОБА_7, ОСОБА_11, не наведено жодних підстав, які б свідчили про ускладнення розгляду кількох позивачів про один і той же предмет позову - квартиру у м.Києві на Боричевому УзвозіАДРЕСА_2 та визнання на неї права власності, суд не знаходить підстав для розєднання.

Посилання ж представника на наявність у Подільському районному суді м.Києва цивільної справи за позовом ОСОБА_7 до іншої особи про інший предмет спору, по якій приймають участь адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_2І, та перебування в розшуку однієї із сторін, не може свідчити про ускладнення розгляду саме цієї справи.

Тому, керуючись ст. 126 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_7, ОСОБА_11, про розєднання позовів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: