Вирок № 67624899, 10.07.2017, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1029/17

Номер провадження 1-кп/580/144/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2017 року Лебединський районний суд

Сумської області

В складі: головуючого судді - Гури А. О.

з участю: секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

прокурора - Яковенка К.О.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, гр. України, освіта базова загальна середня, не одруженої, не працюючої, обмежень за станом здоров'я не маючої, раніше судимої:

- 04.03.2016 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт;

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що маючи судимість за вчинення корисливого злочину, 02.05.2017 року близько 17 години,перебуваючи в помешканні потерпілого ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 будучи обізнаною, що в останнього є мобільний телефон марки NOKIA RМ-1133, вирішила ним заволодіти. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою потерпілого, шляхом обману, повідомивши ОСОБА_1 неправдиві відомості про те, що їй необхідно скористатись вищевказаним мобільним телефоном, умисно, з метою незаконного збагачення, заволоділа вищевказаним телефоном, вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/119/9-3/1914е від 09.06.2017 року - 464 грн., та більше його не повернула, а мобільним телефоном розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_1 матеріальної шкоди на вказану суму.

Ці її дії кваліфікуються по ч.2 ст. 190 КК України, оскільки вона скоїла шахрайство, тобто заволоділа чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину повторно.

Обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнала повністю, щиро розкаялася.

Під час досудового розслідування, 21.06.2017 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 було укладено угоду про примирення, відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за вказаних обставин. Між ними була досягнута угода про призначення ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Суд розглянув справу відповідно до ст. 473, 474 КПК України та переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок, чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Обвинуваченій ОСОБА_2 роз'яснені наслідки угоди, які їй цілком зрозумілі.

Потерпілому ОСОБА_1 роз'яснено наслідки затвердження угоди про примирення, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин, передбачений ст. 190 ч. 2 КК України, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

За вказаних обставин, суд вважає необхідним затвердити угоду про примирення, а ОСОБА_2 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Долю речових доказів вирішити на підставі ч. 9 ст.100 КПК України.

Судові витрати, пов'язані з проведенням товарознавчої експертизи, покласти на засуджену.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471-475 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Угоду про примирення, укладену 21 червня 2017 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12017200090000285 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України і призначити їй покарання по цьому закону у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неподаткових мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на рахунок державного бюджету м. Лебедин, код бюджетної класифікації - 24060300 - інші надходження, одержувач Державний бюджет, ідентифікаційний код - 37345566, Банк ГУДКУ у Сумській області , МФО 837013, рахунок - 31114115700010.

Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia RM-1133» без сім-карток, ІМЕІ - НОМЕР_1, що знаходиться під зберігальною розпискою у потерпілого ОСОБА_1, вважати йому повернутим .

Стягнути з засудженої ОСОБА_2 на користь держави код ЄДРПОУ 373455662, банк отримувача ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013, н/р 31114115700010 ККД 24060300, інші надходження, отримувач Лебединське УК/м. Лебедин 24060300 кошти на відшкодування витрат на проведення товарознавчої експертизи № 19/119/9-3/1914е від 09.06.2017 року - 296 грн. 61 коп.

Вирок може бути оскаржений сторонами в порядку ч.3 ст.394 КПК України протягом 30 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд.

Суддя: А. О. Гура