Ухвала суду № 67624456, 05.07.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4954/17

Головуючий у першій інстанції Калашнікова О. І.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Комлевої О.С., Журавльова О.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» Київського району м. Одеси до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» Київського району м. Одеси Купрашвілі-Делі Олени Іванівни на рішення Київського районного суду м.Одеси від 19.04.2017 року,

встановила :

24.11.2016 року представник КП «ЖКС «Вузівський» звернулося до суду з позовом, в якому просив стягнути з власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 заборгованість за надані позивачем і спожиті відповідачем комунальні послуги за період з 01.01.2008 року по 30.09.2016 року у розмірі 3696,63 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що КП «ЖКС «Вузівський» виконує функції замовника для виконання робіт з утримання і ремонту житлового фонду, нежитлових приміщень і прилеглих територій, приймає на баланс житлові будинки, їх інженерне обладнання, укладає договори з ремонтно-експлуатаційними підприємствами, енерго-водопостачальними та іншими спеціалізованими організаціями, які забезпечують функціонування систем життєзабезпечення будинків і прилеглої території. Оплату наданих житлово-комунальних послуг споживачі повинні вносити на рахунок КП «ЖКС «Вузівський». З січня 2008 року по вересень 2016 року ОСОБА_2 у повному обсязі не сплачує надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, з вивезення сміття, водопостачання та каналізації, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість на суму 3696,63 грн., яка складається з наступного: УБПТ - 3006,63 грн., вивезення сміття -217,56 грн. та 13,00 грн., вода і каналізація - 459,44 грн. КП «ЖКС «Вузівський» неодноразово звертався до суду з заявами про видачу судових наказів про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги, однак винесені судові накази були скасовані, що стало підставою для звернення до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 19.04.2017 року позовні вимоги КП «ЖКС «Вузівський» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «ЖКС «Вузівський» 1236,63 грн. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник КП «ЖКС «Вузівський» Купрашвілі-Делі О.І. подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального права та порушення процесуального права просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу представник КП «ЖКС «Вузівський» мотивує тим, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, застосувавши строки позовної давності в частині вимог, оскільки перебіг строку переривався зверненням підприємства до суду з заявами про видачу судових наказів та здійсненням ОСОБА_2 часткової оплати послуг. Крім того зазначила, що ОСОБА_2 у 2012-2013 роках отримала державне субсидування житлово-комунальних послуг у розмірі 606,63 грн., але свідомо не оплачувала всю обов'язкову частку витрат на оплату житлово-комунальних и послуг.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 і є споживачем комунальних послуг, що надаються їй та членам її родини, як мешканцям зазначеної квартири і будинку. Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до громадського житлового фонду. КП «ЖКС «Вузівський», засновником якого є Одеська міська Рада і який є правонаступником КП «ДЕЗ «Вузівський», виконує функції замовника для виконання робіт з утримання і ремонту житлового фонду, нежитлових приміщень і прилеглих територій, приймає на баланс житлові будинки, їх інженерне обладнання, укладає договори з ремонтно-експлуатаційними підприємствами, енерго-водопостачальними та іншими спеціалізованими організаціями, які забезпечують функціонування систем життєзабезпечення будинків і прилеглої території. Оплату наданих житлово-комунальних послуг споживачі повинні вносити на рахунок КП «ЖКС «Вузівський». Позивач доводить, що з січня 2008 року по вересень 2016 року відповідач у повному обсязі не сплачує надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, з вивезення сміття, водопостачання та каналізації, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість на суму 3696,63 грн., де борг з УБПТ - 3006,63 грн., вивезення сміття -217,56 грн. і 13 грн. вода і каналізація - 459,44 грн.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на такі докази: довідку з місця реєстрації ОСОБА_2, витяг з особового рахунку відповідача ОСОБА_2 з розрахунком заборгованості по сплаті за надані комунальні послуги, копію рішення Одеського міськвиконкому «Про реорганізацію комунальних підприємств», тарифи на послуги, копію типового договору про надання послуг з УБПТ, ухвалу суду про скасування судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу за житлово-комунальні послуги, копії актів виконаних робіт.

Відповідач, визнаючи позов частково, не заперечувала проти наявності боргу по сплаті послуг з утримання будинку і прибудинкової території, вивезення сміття, води та каналізації та пояснила, що проводила оплату цих послуг частково, тому як позивач надавав послуги з прибирання території, під'їздів, з освітлення місць загального користування, з дератизації, дезінсекції не в повному обсязі. До того ж, відповідач вимагала застосувати до вимог КП «ЖКС «Вузівський» положення про строки позовної давності і не рахувати їй заборгованість з 2008 року по 2011 рік.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного.

Стаття 68 ЖК України, Правила користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, що затверджені Кабінетом Міністрів України 08.10.1992 року, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року (зі змінами та доповненнями) передбачають обов'язок споживача комунальних послуг щомісячно вносити плату за комунальні послуги.

КП «ЖКС «Вузівський» є виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 на підставі розпорядження міського голови №97-01р від 28.01.2003 року «Про передачу майна у повне господарське ведення комунальним підприємствам «Дирекція єдиного замовника» з додатками (переліком житлових будинків), рішення Одеської міської ради №1173-У від 05.04.2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Одеса».

Рішенням виконкому Одеської міської ради №1212 від 28.10.2008 року затверджені тарифи з утримання будинку та прибудинкової території по КП «ЖКС «Вузівський» АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 свої зобов'язання щодо оплати за надані позивачем та спожиті нею комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, вивезення сміття, вода каналізація виконала частково за період з 01.01.2008 року по 30.09.2016 року. Надані суду виписки з особового рахунку ОСОБА_2 свідчать, що за зазначений період борг відповідача за послуги з утримання будинку та прибудинкової території складає 3006,63 грн., де перехідний борг в сумі 756,18 грн. станом на 01.01.2008 року; вивезення сміття - 217,56+13 = 230,56 грн., вода та каналізація - 459,44 грн.

Разом з тим, районний суд не отримавши пояснень від КП «ЖКС «Вузівський» та належних доказів щодо перехідного боргу в сумі 756,18 грн., а саме за який період виник цей борг і внаслідок несплати за які саме житлово-комунальні послуги, дійшов до висновку, що в цій частині позовні вимоги позивача є недоведеними і не підлягають задоволенню.

Щодо вимог відповідача про застосування строків позовної давності до позовних вимог в частині стягнення боргу за період з 2008 року по 2013 рік, суд першої інстанції дійшов наступних висновків.

Суд встановив і сторони визнали, що у зазначений період ОСОБА_2 сплачувала послуги з утримання будинку і прибудинкової території, але не в повному обсязі (а.с.18-54, 85-100).

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. При цьому, визнання боргу повинно бути усвідомленим та свідчити про те, що особа згодна з наявністю цього боргу. Коли особа вносить плату за комунальні послуги, то вона вказує місяць за який справляється плата за комунальні послуги, і виконавець комунальних послуг зобов'язаний зарахувати плату саме за місяць, вказаний у платіжному документі. У випадку, якщо особа не вказує місяць оплати або оплачує суму більшу ніж та що нарахована за місяць оплати, то виконавець послуг на власний розсуд може зарахувати надлишок та непозначену суму на сплату заборгованості за попередні періоди.

ОСОБА_2 пояснила, що вона регулярно сплачувала житлово-комунальні послуги, але в тому обсязі, в якому ці послуги фактично надавались. На рахунках повідомленнях, що виставлялись відповідачем за місяць, ОСОБА_2 проводила розрахунки щодо фактично наданих послуг і ніколи не сплачувала борг за попередній період.

У правовому висновку Верховного суду України від 21.01.2015 року, зробленому по справі № 6-214цс14, зазначено, що ч. 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Окрім того, суд враховував, що вчинення боржником будь-яких дій щодо визнання боргу або іншого обов'язку поза межами строку позовної давності не може тягти за собою його переривання, оскільки цей строк сплив у зв'язку з чим не міг перериватися (Ухвала ВССУ від 11.02.2015 року по справі № 6-42505св14).

Таким чином, якщо особа звернулась до суду за видачею судового наказу, то строк позовної давності переривається за 3 роки до часу звернення до суду за видачу судового наказу. В даному випадку, позивач має право звернутись до суду протягом трирічного строку після скасування судового наказу для того щоб стягнути заборгованість за період до переривання строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2016 року про скасування судового наказу від 16.09.2011 року, виданого Київським районним судом м. Одеси за заявою КП «ЖКС «Вузівський» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги, встановлено, що з заявою про стягнення заборгованості КП «ЖКС «Вузівський» до суду звернувся 16.09.2011 року і вимагав стягнути борг за період з 01.09.2008 року по 01.07.2011 року. Надалі позивач до суду звертався з заявою про видачу судового наказу 12.05.2015 року (наказ скасовано ухвалою суду від 31.07.2015 року).

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги КП «ЖКС «Вузівський» про застосування строків позовної давності підлягають частковому задоволенню в частині вимог про стягнення боргу за період з 01.01.2008 року по 01.01.2011 року.

Відповідно до положень ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг має право у разі порушення виконавцем умов договору викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо… Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не надала до суду належних доказів щодо невиконання позивачем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги КП «ЖКС «Вузівський» підлягають задоволенню на суму 1236,63 грн. (3696,63 грн. - 2430 грн. (борг, який згідно розрахунку позивача виник до 01.01.2011 року)).

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Крім того колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_2 у 2012-2013 роках отримала державне субсидування житлово-комунальних послуг, але свідомо не оплачувала всю обов'язкову частку витрат на оплату житлово-комунальних и послуг, оскільки вони не мають правового значення для вирішення даного спору, до того ж заборгованість за зазначений період була стягнута оскаржуваним рішенням.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» Київського району м. Одеси Купрашвілі-Делі Олени Іванівни - відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 19.04.2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.С.Комлева

О.Г.Журавльов