Ухвала суду № 67621414, 30.06.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

30 червня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Волков О.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2017 року з підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до частини другої статті 2392 КАС суддя-доповідач своєю ухвалою від 18 квітня 2017 року заяву залишив без руху та надав ОСОБА_1 строк до 15 травня 2017 року для усунення її недоліків, а саме: не наведено обґрунтування неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та не додано до заяви копії різних за змістом судових рішень касаційної інстанції, які підтверджують неоднакове правозастосування одних і тих самих норм матеріального права, не додано документу про сплату судового збору у розмірі, передбаченому Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

ОСОБА_1 звернулась із клопотанням про продовження строку виконання ухвали. Наведені у клопотанні доводи дають підстави для продовження строку виконання ухвали Верховного Суду України від 18 квітня 2017 року.

26 травня 2017 року суддя-доповідач своєю ухвалою продовжив ОСОБА_1 строк для виконання ухвали Верховного Суду України від 18 квітня 2017 року до 19 червня 2017 року.

На виконання ухвали Верховного Суду України про залишення заяви без руху, заявник заявив клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, мотивуючи тим, що знаходиться у тяжкому матеріальному стані та поганим самопочуттям. При цьому заявник не надав підтверджуючих його стан документів.

За таких обставин у задоволенні клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору слід відмовити.

Крім цього заявник не навів обґрунтування неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та не додав до заяви копії різних за змістом судових рішень касаційної інстанції, які підтверджують неоднакове правозастосування одних і тих самих норм матеріального права, про що будо зазначено у ухвалі Верховного Суду України від 18 квітня 2017 року.

Оскільки заявником протягом установленого судом строку недоліки заяви в повному обсязі не усунуто, то заява ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2017 року підлягає поверненню відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 2392 КАС.

З урахуванням наведеного та керуючись пунктом 6 розділу ХІІ Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтею 2392 КАС,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2017 року повернути особі, яка її подала.

Надіслати копію цієї ухвали заявнику.

Суддя Верховного Суду України О.Ф. Волков