Постанова № 67621060, 05.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Справа № 908/3667/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Катеринчук Л.Й., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" арбітражного керуючого Персюка Сергія Володимировича,на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 15 листопада 2016 року,у справі№ 908/3667/13,за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азмол" (м. Київ),доПублічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" (м. Бердянськ, Запорізька область),провизнання банкрутом,- скаржник та представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.12.2013 року, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азмол" (далі - за текстом ТзОВ "Торговий дім "Азмол"), порушено провадження у справі № 908/3667/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" (далі за текстом - ПАТ "Азовські мастила і оливи"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Персюка С.В.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 15.04.2015 року (залишена в силі постановою Верховного Суду України від 10.02.2016 року) припинено процедуру розпорядження майном боржника - ПАТ "Азовські мастила і оливи" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Персюка С.В.; визнано ПАТ "Азовські мастила і оливи" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Персюка С.В., інше.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року у справі № 908/3667/13 (суддя - Шевченко Т.М.), зокрема, Заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердянську Запорізької області (далі за текстом - Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську) задоволено частково; визнано вимоги Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську до боржника в сумі 2 337 637 грн. 58 коп. (капіталізація платежів) - вимоги II черги; відхилено вимоги Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську у сумі 126 577 грн. 06 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016 року (головуючий суддя - Геза Т.Д., судді: Дучал Н.М., Склярук О.І.) апеляційну скаргу Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року у справі № 908/3667/13 - задоволено; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року у справі № 908/3667/13, у частині визнання вимог Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську до боржника в сумі 2 337 637 грн. 58 коп. (капіталізація платежів) - вимоги II черги та у частині відхилення вимог Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську у сумі 126 577 грн. 06 коп. - скасовано; у скасованій частині прийнято нове рішення, яким визнано вимоги Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську до боржника у сумі 2 464 214 грн. 64 коп. (капіталізація платежів) - вимоги II черги.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ліквідатор ПАТ "Азовські мастила і оливи" арбітражний керуючий Персюк С.В. звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016 року та залишити без змін ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року. При цьому, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.2017 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ліквідатора ПАТ "Азовські мастила і оливи" арбітражного керуючого Персюка С.В. прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.12.2013 року, за заявою ТзОВ "Торговий дім "Азмол", порушено провадження у справі № 908/3667/13 про банкрутство ПАТ "Азовські мастила і оливи", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Персюка С.В.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 15.04.2015 року (залишена в силі постановою Верховного Суду України від 10.02.2016 року) припинено процедуру розпорядження майном боржника - ПАТ "Азовські мастила і оливи" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Персюка С.В.; визнано ПАТ "Азовські мастила і оливи" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Персюка С.В., інше.

08.06.2015 року до Господарського суду Запорізької області від Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську надійшла Заява (вих. №05/500 від 26.05.2015 року) про визнання грошових вимог у сумі 2 464 214 грн. 64 коп. (капіталізація виплат майбутніх періодів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян) та віднесення їх до ІІ черги задоволення Реєстру вимог кредиторів ПАТ "Азовські мастила і оливи". Вимоги вказаної Заяви ґрунтуються на приписах ст.ст. 38, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону з 01.01.2015 року), положеннях Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 року). При цьому, заявник вказав на те, що розрахунок заявлених вимог здійснений на підставі даних середньої очікуваної тривалості життя осіб, надані Держкомстатом України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року (залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2015 року) у справі № 908/3667/13 постанову Господарського суду Запорізької області від 15.04.2015 року скасовано; справу передано на розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2015 року у справі № 908/3667/13 Заяви кредиторів про визнання поточних грошових вимог, зокрема, Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську, повернуто заявникам без розгляду, у зв'язку із скасуванням постанови Господарського суду Запорізької області від 15.04.2015 року про визнання ПАТ "Азовські мастила і оливи" банкрутом та перебуванням цієї справи на стадії розпорядження майном боржника.

Постановою Верховного Суду України від 10.02.2016 року постанову Вищого господарського суду України від 15.09.2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року скасовано; постанову Господарського суду Запорізької області від 15.04.2015 року у справі № 908/3667/13 залишено в силі.

Враховуючи вказані вище обставини цієї справи, Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську, повторно, 25.03.2016 року звернулось до місцевого господарського суду з Заявою (вих. №05/500 від 26.05.2015 року) про визнання грошових вимог у сумі 2 464 214 грн. 64 коп. (капіталізація виплат майбутніх періодів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян) та віднесення їх до ІІ черги задоволення Реєстру вимог кредиторів ПАТ "Азовські мастила і оливи".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року у справі № 908/3667/13, зокрема, Заяву Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську задоволено частково; визнано вимоги Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську до боржника в сумі 2 337 637 грн. 58 коп. (капіталізація платежів) - вимоги II черги; відхилено вимоги Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську у сумі 126 577 грн. 06 коп. При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що розрахунок капіталізації платежів має бути здійснений станом на дату направлення Відділенням ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську до господарського суду першої інстанції Заяви із кредиторськими вимогами щодо капіталізації платежів майбутніх періодів, тобто, станом на 24.03.2016 року. Крім того, місцевий господарський суд прийняв до уваги той факт, що до заявлених Відділенням ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську грошових вимог включені вимоги щодо капіталізації майбутніх виплат потерпілому гр. ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1) в сумі 38 851 грн. 19 коп., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Поряд з цим, приймаючи таке судове рішення, господарський суд прийняв до уваги контррозрахунок сум капіталізації платежів майбутніх періодів, здійснений ліквідатором ПАТ "Азовські мастила і оливи" арбітражним керуючим Персюком С.В., за статистичними даними станом на 24.03.2016 року.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016 року апеляційну скаргу Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року у справі № 908/3667/13 - задоволено; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року у справі № 908/3667/13 (у частині визнання вимог Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську до боржника в сумі 2 337 637 грн. 58 коп. (капіталізація платежів) - вимоги II черги та у частині відхилення вимог Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську у сумі 126 577 грн. 06 коп.) - скасовано; у скасованій частині прийнято нове рішення, яким визнано вимоги Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську до боржника у сумі 2 464 214 грн. 64 коп. (капіталізація платежів) - вимоги II черги.

Приймаючи оскаржене судове рішення, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що Заява Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську (вих. № 05/500 від 26.05.2015 року) про визнання кредиторських вимог в сумі 2 464 214 грн. 64 коп. подана до місцевого господарського суду з додержанням строків, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з урахування стану справи № 908/3667/13, оскільки вперше надійшла до Господарського суду Запорізької області 08.06.2015 року (вх. № 09-06/23345). При цьому, апеляційний господарський суд вказав на те, що вимоги Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську щодо включення до сум капіталізації платежів майбутніх витрат потерпілому гр. ОСОБА_5 у сумі 38 851 грн. 19 коп. підлягають задоволенню, оскільки, відповідно до Довідки Бердянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, він помер ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто після звернення Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську з Заявою про визнання грошових вимог (08.06.2015 року).

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ліквідатор ПАТ "Азовські мастила і оливи" арбітражний керуючий Персюк С.В. звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016 року та залишити без змін ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 року. При цьому, скаржник посилається на те, що оскаржена в касаційному порядку постанова, прийнята апеляційним господарським судом із порушенням норм матеріального та процесуального права; без з'ясування в повному обсязі обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи; із неправильним та неповним дослідженням наданих доказів. Поряд з цим, по переконанню скаржника, розрахунок кредиторських вимог Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську щодо капіталізації платежів мав бути здійснений станом на 24.03.2016 року (дата надсилання до місцевого господарського суду Заяви з грошовими вимогами), з урахуванням середньої очікуваної тривалості життя за 2014 рік (Довідник Держкомстату "Населення України за 2014 рік", опублікований на офіційному сайті Державної служби статистики).

Задовольняючи частково касаційну скаргу ліквідатора ПАТ "Азовські мастила і оливи" арбітражного керуючого Персюка С.В., колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ч.8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Від дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, згідно з ч.1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Разом з тим, за приписами п. 2) ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані у цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Капіталізація платежів юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 року .

Відповідно до п.1 вказаного Порядку, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що капіталізація платежів, розраховується з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності та розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно пунктів 4, 51 Порядку капіталізації платежів, до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, зокрема, суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку. У вимогах Фонду до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Таким чином, з моменту визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, щомісячні виплати втраченого заробітку потерпілим на майбутні періоди, пов'язані з відшкодування банкрутом шкоди, завданої їх життю і здоров'ю, підлягають капіталізації та включаються ліквідатором до Реєстру вимог кредиторів з віднесенням до другої черги задоволення, відповідно до п.2) ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи наведене вище, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним здійснення Відділенням ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську розрахунку капіталізації платежів станом на 15.04.2015 року (дату прийняття постанови про визнання боржника банкрутом), оскільки здійснення капіталізації платежів (період нарахувань) безпосередньо залежить від початку ліквідації господарюючого суб'єкта (введення ліквідаційної процедури).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Запорізької області від 15.04.2015 року (залишена в силі постановою Верховного Суду України від 10.02.2016 року) припинено процедуру розпорядження майном боржника - ПАТ "Азовські мастила і оливи" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Персюка С.В.; визнано ПАТ "Азовські мастила і оливи" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Персюка С.В., інше.

16.04.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднене повідомлення №16974 про визнання ПАТ "Азовські мастила і оливи" банкрутом.

Поряд з цим, постанова апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року та постанова господарського суду касаційної інстанції від 15.09.2015 року (якими скасовано постанову Господарського суду Запорізької області від 15.04.2015 року про визнання боржника банкрутом) були скасовані постановою Верховного Суду України від 10.02.2016 року у цій справі, постанову місцевого господарського суду від 15.04.2015 року залишено в силі.

Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Таким чином, доводи ліквідатора ПАТ "Азовські мастила і оливи" арбітражного керуючого Персюка С.В., з того приводу, що розрахунок суми платежів, які підлягають капіталізації, мав був здійснений станом на 24.03.2016 року (дату повторного звернення Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську з відповідною Заявою) є безпідставними та необґрунтованими. При цьому, апеляційним господарським судом вірно було визначено момент початку здійснення капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.

Водночас, приймаючи оскаржену постанову, господарський суд апеляційної інстанції визнав вимоги Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську до боржника в повному обсязі, вказавши на те, що вимоги кредитора щодо сум капіталізації платежів майбутніх витрат нарахованих потерпілому гр. ОСОБА_5 у сумі 38 851 грн. 19 коп. підлягають задоволенню, оскільки останній помер (ІНФОРМАЦІЯ_2) вже після звернення Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську з Заявою про визнання грошових вимог (08.06.2015 року).

З цього приводу колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним вказати наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження (п.4) ч.1 ст.65 ГПК України).

З огляду на зазначені вище норми процесуального права, господарський суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем (заявником) розрахунку, і в разі, якщо обчислення помилкове - зобов'язати позивача (заявника) здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Проте, апеляційний господарський суд наведене вище не врахував, не дослідив на яких показниках ґрунтується розрахунок грошових вимог (капіталізації платежів) заявлених Відділенням ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську (зокрема, які саме дані середньої тривалості життя особи використав заявник під час здійснення розрахунку і чому саме за цей період); не здійснив перевірку правильності розрахунку капіталізації платежів, відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 року. Поряд з цим, враховуючи що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, господарський суд апеляційної інстанції не встановив (на момент розгляду Заяви Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м.Бердянську місцевим господарським судом) можливість капіталізації платежів майбутніх витрат нарахованих потерпілому гр. ОСОБА_5 у сумі 38 851 грн. 19 коп. та наявність предмету спору в цій частині вимог (особи на користь якої будуть спрямовані зазначені грошові кошти).

Зазначене вище, по переконанню господарського суду касаційної інстанції є порушенням ст. ст. 33, 34, 43, 65, 99, 101 ГПК України.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 15 листопада 2016 року у справі № 908/3667/13 у справі № 908/3667/13 має бути скасована, а справа - направлена на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи, апеляційному господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи з урахуванням матеріалів та обставин справи № 908/3667/13, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" арбітражного керуючого Персюка Сергія Володимировича задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 листопада 2016 року у справі № 908/3667/13 скасувати.

3. Справу № 908/3667/13 (в частині розгляду грошових вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердянську Запорізької області в сумі 2 464 214 грн. 64 коп. (капіталізація платежів)) передати на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді: Л.Й. Катеринчук О.Є. Короткевич