Ухвала суду № 67620992, 05.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року справа №805/1356/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Борисові А.А., за участю представник а відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі № 805/1356/17-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені святої ОСОБА_3 до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

14 березня 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.10.2016 року № НОМЕР_1; № НОМЕР_2; №0000491201; № НОМЕР_3; №0000511201; №0000521201, мотивуючи тим, що прийнятті спірні податкові повідомлення - рішення суперечать нормам чинного законодавства, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція від 2 грудня 2015 року № 1275-р (надалі Розпорядження № 1275-р), також зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі ОСОБА_1 перевірки, що не відповідають критеріям правомірності, прийняті з порушенням встановленої законом процедури, необґрунтовано, без урахування фактичних обставин справи, з огляду на що є неправомірними та підлягають скасуванню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі № 805/1356/17-а позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 від 24.10.2016 року про зобовязання сплатити штраф у сумі 4 146,77 грн за затримку сплати грошового зобовязання більш 30 календарних днів.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_2 від 24.10.2016 року про зобовязання сплатити штраф у сумі 207,35 грн за затримку сплати грошового зобовязання більш 30 календарних днів.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0000491201 від 24.10.2016 року про зобовязання сплатити штраф у сумі 169,20 грн за затримку сплати грошового зобовязання більш 30 календарних днів.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_3 від 24.10.2016 року про зобовязання сплатити штраф у сумі 3 384,05 грн за затримку сплати грошового зобовязання більш 30 календарних днів.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0000511201 від 24.10.2016 року про зобовязання сплатити штраф у сумі 756,30 грн за затримку сплати грошового зобовязання більш 30 календарних днів.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0000521201 від 24.10.2016 року про зобовязання сплатити штраф у сумі 15 125,70 грн за затримку сплати грошового зобовязання більш 30 календарних днів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час розгляду справи судом першої інстанції не повно зясовано усі обставини справи, не надано вірної оцінки обставинам справи та судове рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с.78-84).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача до судового засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені святої ОСОБА_3 (ЄДРПОУ 36182252, вул. Фестивальна, б.1, м. Торецьк, Донецька область, 85201), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 13.10.2008 року № 1 258 102 0000 000407, та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Костянтинівська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є субєктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Встановлено, що позивачем до податкового органу надавалася податкова звітність з плати за землю за 2014-2015 роки з самостійно визначеними сумами грошового зобовязання.

Податковим органом проведена камеральна перевірка своєчасності сплати за землю за 2014-2015 роки, екологічного податку за 3 квартал 2014 року, за наслідком якої встановлені порушення та складено акт № 1254/05-14-12-01-36182252 від 25.08.2016 року.

На підставі зазначеного акту перевірки сформовані та направлені відповідачу податкові повідомлення-рішення від 24.10.2016 року:

№ НОМЕР_1 про зобовязання сплатити штраф у сумі 4 146,77 грн за затримку сплати грошового зобовязання більш 30 календарних днів;

№ НОМЕР_2 про зобовязання сплатити штраф у сумі 207,35 грн за затримку сплати грошового зобовязання більш 30 календарних днів;

№0000491201 про зобовязання сплатити штраф у сумі 169,20 грн за затримку сплати грошового зобовязання більш 30 календарних днів;

№ НОМЕР_3 про зобовязання сплатити штраф у сумі 3 384,05 грн за затримку сплати грошового зобовязання більш 30 календарних днів;

№0000511201 про зобовязання сплатити штраф у сумі 756,30 грн за затримку сплати грошового зобовязання більш 30 календарних днів;

№0000521201 про зобовязання сплатити штраф у сумі 15 125,70 грн за затримку сплати грошового зобовязання більш 30 календарних днів.

Позивач скористався правом на позасудове врегулювання спірних правовідносин шляхом оскарження податкових повідомлень-рішень до податкового органу вищого рівня, однак Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області №149/10/05-99-10-01-12-1 від 12.01.2017 року та Рішенням Державної фіскальної служби № 3060/6/99-99-11-03-01-25 від 15.02.2017 року спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спірним питанням даного позову є правомірність складання податковим органом податкових повідомлень-рішень за затримку сплати грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу нараховані штрафні санкції за порушення граничних строків сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з земельного податку.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З огляду на ситуацію, що склалася у Східному регіоні України, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Так, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р місто Торецьк (м. Дзержинськ) Донецької області включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно ст. 6 Закону № 1669-VII(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), під час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання,які здійснюють діяльність на території проведення антитерорситичної операції, звільняются від вплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Тобто, відповідно до норм Закону № 1669-VII(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин),позивач взагалі був звільненим від сплати за користування землею, оскільки здійснював господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом застосовано штрафні санкції за порушення гранічних строків сплати суми грошового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб та з орендної плати за земельні ділянки, що є відповідальністю за невиконання(неналежне виконання) податкових зобов'язань.

Стаття 10 Закону № 1669 передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобовязань є наявність у такого субєкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Таким чином Сертифікат ТПП є документом, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

Позивачем надано до суду Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати №858 від 13.10.2014 року, яким товариству засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів.

Суд першої інстанції встановив, що у період з 14.04.2014 року позивача звільнено від нарахування штрафних санкцій та пені.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статі 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобовязань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Так, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до пункту 76.1, пункту 76.2 статті 76 Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 86.2 статті 86 Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Разом з тим, слід зазначити, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; субєктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктами 79.1 та 79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Приписами п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З огляду на вказані положення податкового законодавства, процедура проведення камеральної перевірки не вимагає рішення про проведення перевірки, направлення на її проведення, повідомлення платника податків та присутності його представника.

Слід зазначити, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової декларації з земельного податку, а тому документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкова звітність платника податків з земельного податку і ніяка інша, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) підприємства.

Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Недотримання умов та порядку проведення перевірки тягне за собою відсутність правових наслідків такої у вигляді прийнятих податкових повідомлень-рішень від 24.10.2016 року № НОМЕР_1; № НОМЕР_2; №0000491201; № НОМЕР_3; №0000511201; №0000521201

Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в Постанові від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14, згідно якої, дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути належною підставою проведення перевірки. Невиконання таких вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Європейський суд з прав людини зазначає, що важливо усвідомлювати, що принцип верховенства права охоплює не лише змістовий аспект, але й процедурний аспект, який базується на вимогах відповідності правотворчої та правозастосовної практики певним стандартам, як-от: заборона зворотної дії закону, вимога ясності та несуперечності закону.

Таким чином, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення на підставі проведеної камеральної перевірки, податковий орган не діяв на підставі, в межах та у спосіб наданих йому законодавством повноважень.

Суд має визначити та забезпечити справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективної системи податкового контролю платників податків, тобто регулювати відповідність втручання контролюючого органу у господарську діяльність підприємства легітимній меті такого втручання.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на момент розгляду даної справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні певних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі № 805/1356/17-а - залишити без задоволення.Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі № 805/1356/17-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені святої ОСОБА_3 до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 07 липня 2017 року.

ГоловуючийА.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_4