Рішення № 67620334, 03.07.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.2017 Справа № 920/525/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (м. Суми)

до - Публічого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне НВО» (м. Суми)

про стягнення 34296 грн. 47 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 21.02.2017,

від відповідача - не зявився.

У засіданні брав участь секретар судового засідання А.І. Сидорук.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 31411 грн. 71 коп. боргу, 1929 грн. 35 коп. пені, 218 грн. 61 коп. 3% річних, 736 грн. 80 коп. інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 31.08.2007 договору № 20-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Представник позивача в судовому засіданні усно пояснив, що наполягає на задоволенні заявлених вимог.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не подав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке містяться в матеріалах справи.

Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.08.2007 між сторонами було укладено договір № 20-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобовязується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.

В п. 9 додатуку № 2 до Договору передбачено, що для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісячно 6-го числа сторони складають та підписують визначений п.11 Договору акт прийому передачі послуг, який, відповідно до п. 10 додатку № 2 до Договору, відповідач повинен на протязі 2 днів підписати та повернути позивачу.

Відповідно до п. 10 додатку № 2 до Договору у разі непідписання відповідачем акту та ненадання вмотивованої відмови, вважається, що акт прийому-передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги наданів в обсязі, вказаному в акті.

Згідно до п. 3.3 Договору відповідач до 15 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в Договору кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Відповідно до п. 3.5 Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з лютого по квітень 2017 року позивач надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Вищезазначене підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі теплової енергії та рахунками за квітень-березень 2017 року.

Відповідач акти не підписав, жодних заперечень стосовно наданих позивачем послуг не надав, а тому, у відповідності до Договору та додатку до нього, вважається, що акти відповідачем підписані, а послуги прийняті.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з лютого по квітень 2017 року відповідач не сплатив за спожиту теплову енергію, чим заборгував позивачу 31411 грн. 71 коп. та змусив позивача звернутись до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно із ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.

Суд вважає, що заборгованість відповідача в розмірі 31411 грн. 71 коп. підтверджується матеріалами справи, відповідач відзив на позовну заяву або доказів сплати боргу не подав, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 ГК України застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Пунктом 5.1.5 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1929 грн. 35 коп. пені (за загальний період з 11.03.2017 по 09.06.2017), яка нараховувалась окремо за кожний розрахунковий період.

Заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня передбачена сторонами у Договорі, а тому підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 1929 грн. 35 коп. (за загальний період з 11.03.2017 по 09.06.2017).

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 218 грн. 61 коп. 3% річних (період з 11.03.2017 по 09.06.2017) та 736 грн. 80 коп. інфляційних збитків (період 01.03.2017 по 09.06.2017).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобовязань, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 218 грн. 61 коп. 3% річних (період з 11.03.2017 по 09.06.2017) та 736 грн. 80 коп. інфляційних збитків (період 01.03.2017 по 09.06.2017) є правомірною та такою, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне НВО» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, код 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. 2-га Залізнична, 10, м. Суми, 40022, код 33698892) 31411 грн. 71 коп. боргу, 1929 грн. 35 коп. пені, 218 грн. 61 коп. 3% річних, 736 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.07.2016.

Суддя ОСОБА_2