Ухвала суду № 67618835, 05.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 року м. Київ К/800/33830/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року

у справі № 808/3047/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродуктгруп"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродуктгруп" (далі - Товариство) звернулось в суд з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19 грудня 2014 року №0000354200.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 19 грудня 2014 року №0000354200.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Письмові заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки Інспекцією складено акт від 3 листопада 2014 року №363/28-04-42/37221323, згідно з яким позивачем порушено, зокрема, вимоги пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2014 року №0000354200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями на 510 грн.

Згідно з обставинами, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій, фактичною підставою проведення перевірки позивача стало прийняття Інспекцією наказу від 24 жовтня 2014 року № 559 на виконання постанови слідчого з ОВС ВКР СУФР МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП майора податкової міліції Юсупова Р.Ш. від 21 жовтня 2014 року у рамках кримінального провадження № 32014110110000190.

Постановою Вищого адміністративного суду України від суду 18 травня 2016 року у справі №808/7330/14 наказ, на підставі якого проведена перевірка, скасований, як і скасована ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2015 року у справі № 335/15180/14-к постанова слідчого ОВС ВКР СУФР МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП майора податкової міліції Юсупова Р.Ш. від 21 жовтня 2014 року у рамках кримінального провадження № 32014110110000190, на підставі якої прийнято наказ.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили із протиправності оскарженого податкового повідомлення рішення.

Колегія суддів погоджується із таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень та обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, встановлені Главою 8 розділу ІІ ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні ПК України в процесі адміністрування податків і зборів.

Недотримання встановлених статтями 75-81 ПК України положень під час здійснення контрольного заходу порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК (у редакції, що діяла на момент призначення цієї перевірки) визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону.

Аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що перевірка платника податків може бути призначена наказом в разі отримання постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону.

Оскільки постанова слідчого винесена з порушенням норм чинного законодавства, так само як і наказ, що підтверджується судовими рішеннями, що набрали законної сили, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про незаконність здійсненого Інспекцією контрольного заходу, за наслідкам якого прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, що викладена в постанові від 27 січня 2015 року № 21-425а14 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 43075087), згідно з якою недотримання податковим органом процедури проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, суди цілком обґрунтовано зазначили про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 19 грудня 2014 року №0000354200.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби відхилити, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько