Ухвала суду № 67618577, 05.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 р.

м.Одеса

Справа № 821/949/16

Категорія: 8.3.15

Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Херсонської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Дослідне господарство «Маркеєво» Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія – Нова» Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства» до Скадовської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11.07.2016р. державне підприємство «Дослідне господарство «Маркеєво» Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія – Нова» Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства» (надалі - ДП «ДГ «Маркеєво») звернулося до суду з позовом до Скадовської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про зобов’язання підгодовувати та подати Головному управлінню Держаної казначейської служби України у Херсонській області висновок про повернення підприємству з бюджету надміру сплаченого збору за спеціальне використання води у сумі 1165783,17грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.08.2016р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Херсонська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Чаплинська міжрайонна державна податкова інспекція (МДПІ) відмовилась підтвердити ДПДГ «Маркеєво» статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік. Між сторонами існував судовий спір у справі №2а-1273/11/2170 за позовом ДПДГ «Маркеєво» ІТСР «Асканія-Нова» до Чаплинської МДПІ (реорганізовано в Чаплинське відділення Скадовської ОДПІ) про визнання протиправним рішення від 10 лютого 2011 року №142/10/15-009 про відмову у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.04.2011 року (набрала законної сили 22.12.2011р.) зобов'язано податкову інспекцію зареєструвати ДПДГ «Макеєво» платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно з ст.307 Податкового кодексу України (в редакції 2011 року) платники ФСП не були платниками деяких податків та зборів, в тому числі збору за спеціальне використання води. В період розгляду справи №2а-1273/11/2170 позивачем сплачувався збір за спеціальне використання води, оскільки він не мав статусу платника фіксованого сільгоспподатку, станом на 18.01.12р. сума переплати по збору за спеціальне використання води склала 1165783,17грн., що не заперечується сторонами та підтверджується актами Скадовської ОДПІ від 30.12.2014 №11780-21, від 17.11.2015 №20413-21, від 28.12.2015 №21606-21. /а.с.7,11,12/

Позивач неодноразово з 2014р. звертався до відповідача з вимогами про повернення грошових коштів, сплачених до бюджету, як збір за спеціальне використання води.

Скадовська ОДПІ відмовила позивачу у поверненні коштів. /а.с.9/

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача по вчиненню дій щодо повернення суми переплати по збору за спеціальне використання води, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України визначено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Пунктом 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про проведення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Вказані норми Податкового кодексу кореспондуються також з положеннями Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджено спільним Наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013р. №882/1188, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.01.2014р. №146/24923.

Пунктом 10 вказаного Порядку також передбачено, що відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку на підставі отриманих висновків від органів Міндоходів.

Проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів приходить до висновку, що повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених Податковим кодексом України та Порядком, на підставі отриманого висновку від контролюючого органу.

Вказаний порядок не передбачає повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями контролюючих органів. Відшкодування з Державного бюджету України надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Таким чином, отримавши заяву про повернення надмірно сплаченого грошового забезпечення зі збору на спеціальне використання води у розмірі 1165783,17грн., контролюючий орган був зобов'язаний підготувати відповідний висновок та передати його до відповідного органу Державної казначейської служби України, проте фактично вказаних дій контролюючим органом зроблено не було, а отже саме зобов'язання Державної податкової інспекції до виконання покладеної на неї законодавством обов'язку щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає поверненню з бюджету, є належним способом захисту права позивача.

Як встановлено судом першої інстанції, між сторонами відсутній спір про розмір суми переплати збору на спеціальне використання води. Сума надміру сплаченого позивачем грошового зобов'язання зі збору на спеціальне використання води становить 1165783,17грн.

Крім того, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2015р. у справі №821/3869/15-а визнана неправомірною бездіяльність Скадовської ОДПІ щодо неповернення позивачу грошових коштів, які були перераховані на збір за спеціальне використання води в сумі 1165783,17грн. /а.с.13-16/

При цьому, пунктом 43.3 ст.43 ПК України передбачено строк подання заяви щодо повернення сум грошового зобов’язання від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. В даному випадку строк подачі заяви відраховується з дня набрання чинності постанови суду у справі 2-а-1273/11/2170, тобто з 22.12.11року. Оскільки позивачем подана заява про повернення надмірно сплаченої суми в межах 1095 днів, а саме 01.11.14 року, тому доводи апелянта про пропущення строку повернення сум грошового зобов’язання є безпідставними.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Херсонської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія