Ухвала суду № 67616504, 04.07.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 330/1011/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 330/1011/17 Головуючий у 1 інстанції: Нестеренко Т.В.

Провадження № 11-сс/778/675/17 Доповідач у 2 інстанції: ОСОБА_1

Категорія оскарження: ст.194 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Рассуждай В.Я.,

суддів Тютюник М.С., Фоміна В.А.,

при секретарі Волошині С.С.,

за участю прокурора Проценко А.Є.

підозрюваного ОСОБА_2

захисників адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Якимівського районного суду Запорізької області від 21 червня 2017 року, якою зокрема відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування радіоелектронних контролюючих приладів, строком на два місяці, тобто до 6 серпня 2017 року, та покладено наступні обовязки: прибувати до слідчого СВ Кирилівського ВП ГУНП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із с. Біленьке Запорізького району Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора та суду; не залишати місце постійного проживання будинок № 34 Б, кв.13 по вул. Запорізька в с. Біленьке Запорізького району Запорізької області в нічний час з 19 годин до 7 години, без дозволу слідчого, прокурора, або суду,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За матеріалами провадження ОСОБА_2 підозрюється у тому, що він 4 червня 2017 року, приблизно о 4 годині 10 хвилин, перебуваючи біля бази відпочинку «Фрегат», яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Федотова Коса, будинок № 146, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, з метою його вбивства, з наявної у нього зброї невстановленого зразка, здійснив постріли у потерпілого, спричинивши йому проникаюче наскрізне вогнепальне поранення очного яблука з пошкодженням рогівки, випаданням оболонки, травматичну катаракту, гемофтальм правого ока, вогнепальне поранення обличчя, скроневої області з чужорідним тілом правої скроневої долі, після чого, з метою уникнення кримінальної відповідальності вчинений злочин зник з місця події, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для вбивства ОСОБА_6, однак смерть потерпілого не настала з причин, які не залежали від його волі через те, що ОСОБА_6 своєчасно була надана медична допомога.

Того ж дня відомості про вказане правопорушення внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017081140000086.

16 червня 2017 року об 00 годин 21 хвилин ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання та застосовуючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри, тяжкість злочину, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про особу підозрюваного, встановив недоведеність недостатності застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризиками, зазначеним у клопотанні.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого суді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» строком на 60 днів без визначення застави.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що слідчим суддею не враховано відсутність міцних соціальних звязків підозрюваного в місці його постійного проживання, фактичну відсутністю у нього родини і утриманців, а також постійного місця роботи і навчання. Також із змісту апеляційної скарги випливає, що слідчий суддя не врахував, що застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, дає можливість підозрюваному вільно пересуватися не тільки в межах населеного пункту, де він проживає, а й за його межи, тобто переховуватися від органу досудового розслідування, безпосередньо впливати на свідків кримінального правопорушення, а також дістатися до місцезнаходження знаряддя злочину і знищити його, яке на даний час органом досудового розслідування не встановлено та не вилучено.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, вважав що більш мякі запобіжні заходи, ніж тримання під вартою не забезпечать належну процесуальну поведінку ОСОБА_2, підозрюваного і його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає наступних підстав.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж провадженні, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані вст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до матеріалів справи, підозрюваний ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, після застосування до нього слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту випадків не з'явлення за викликом слідчого не зафіксовано, дані про переховування, перешкоджання кримінальному провадженню, впливання на потерпілого, свідків, відсутні і такі не встановлені апеляційною колегією суддів.

В судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний та його захисники наголошували на тому, що ОСОБА_2 з 21 червня 2017 року, тобто з часу застосування до нього вказаного запобіжного заходу, зявляється за кожною вимогою слідчого, жодним чином кримінальному провадженню не перешкоджає і прокурором в судовому засіданні апеляційного суду даних на спростування належної процесуальної поведінки підозрюваного надано не було.

Відсутність ризиків переховування від органів досудового слідства, на думку колегії суддів, також обєктивно підтверджується належною процесуальною поведінкою підозрюваного, який 4 липня 2017 року самостійно зявлявся до суду для участі в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилось питання про застосування щодо нього найсуворішого запобіжного заходу.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає рішення слідчого судді про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту законним, обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи і доводи прокурора, зазначені в апеляційній скарзі, висновків слідчого судді, викладених в оскаржуваній ухвалі, не спростовують.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Якимівського міськрайонного суду Запорізької області від 21 червня 2017 року, якою щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, залишити без змін.

Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Судді:

В.Я. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Фомін