Ухвала суду № 676157, 15.05.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.07 р. № 34/44-А

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Рудюк В.В. – перст.;

від відповідача - Поповіченко О.М. – предст.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Солом"янському р-ні м. Києва

на постанову Господарського суду м.Києва від 19.01.2007

у справі № 34/44-А

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфер"

до Державна податкова інспекція у Солом"янському р-ні м. Києва

про визнання нечинними (недійсними) податкових повідомлень-рішень від 22.06.2006 №№ 0000822307/2, 0000832307/2

08.05.2007р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 150 Кодексуадміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 19.01.2007р. у справі № 34/44-А позов задоволено повністю. Визнано нечинними (недійсними) податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 06.09.2006 №№ 0000822307/3 та 0000832307/3; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфер” 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, постановити нову, якою в позові відмовити з підстав неповного з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу, якому він не погодився з доводами апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, зазначивши, що він правомірно в межах строку давності здійснив відповідне коригування податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи, заперечення та вимоги.

Відповідно до розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2007р. склад судової колегії змінено. Розгляд справи здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя – Сотніков С.В., судді – Дзюбко П.О., Пантелієнко В.О.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Спірним податковим повідомлення-рішенням Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва від 06.09.2006р. № 0000822307/3 позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 193125 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 128750 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 64375 грн.

Спірним податковим повідомлення-рішенням Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва від 06.09.2006р. № 0000832307/3, позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 29826 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами адміністративного оскарження та на підставі Акта від 26.12.2005 № 330/23-0711/24317397, складеного за результатами невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.01.2005 до 31.01.2005, з 01.02.2005 до 28.02.2005, з 01.05.2005 до 31.05.2005.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, тобто без урахування строків давності в декларації з ПДВ за лютий 2005 року позивачем відображено коригування податкового зобов’язання 2001 року, що на думку відповідача, призвело до заниження суми податкового зобов'язання на суму 158576 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ за лютий 2005 року) та відповідно завищення суми бюджетного відшкодування на 29826 грн. (рядок 21 декларації з ПДВ за лютий 2005 року), а суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного місяця (рядок 20 декларації з ПДВ за лютий 2005 року) занижено на 128750,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ “Макіївський металургійний комбінат” (Замовник; далі - Комбінат) та позивачем (Експедитор) було укладено договір №222/01 від 03.11.2000р. (далі - Договір № 222/01), згідно з яким Замовник доручає Експедитору, а Експедитор приймає на себе зобов'язання по організації перевезень, здійсненню розрахунків і транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів Замовника в прямому залізничному повідомленні по території України.

На виконання умов договору, позивачем укладено договір з Донецькою залізницею № 134/3 від 16.12.2000р. по організації перевезень вантажів.

На надані транспортно-експедиційні послуги, позивачем виписано Комбінату видаткові накладні на загальну суму - 3 765 964,91 грн., в т.ч. ПДВ - 627 660,82 грн. та податкові накладні на загальну суму - 3 765 964,91 грн., в т.ч. ПДВ - 627 660,82 грн.,

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включені до податкових зобов'язань позивачем у відповідних податкових деклараціях за березень - липень 2001 року та жовтень 2001 року.

31.03.2003 між позивачем та Комбінатом складений акт звірки фінансових розрахунків за Договором №222/01.

Відповідно до пунктів 1 та 2 зазначеного акта позивачем виконано, а Комбінатом прийнято роботи на загальну суму 5223594,31 грн., в т.ч. ПДВ 870599,05 грн.; роботи на загальну суму 2013027,56 грн., в т.ч. ПДВ 332901,58 грн. по виставленим рахункам Комбінатом не приймаються.

31.03.2003 між Товариством та Комбінатом також складені акти звірки фактично виконаних робіт та їх вартості.

На підставі актів від 31.03.2003р. позивачем відкориговано виписані Комбінату податкові накладні, згідно розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в бік зменшення та відкориговане податкове зобов’язання у податковій декларації з ПДВ за лютий 2005 року у рядку 8.1.

Згідно пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Датою виникнення права на коригування податкових зобов’язань виникло у позивача в момент підписання актів звірки виконаних робіт, оскільки така подія сталася раніше.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Згідно з підпунктом 4.5.1. пункту 4.5. статті 4 цього Закону якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Отже, позивач у березні 2003 року мав право провести відповідні податкові коригування зобов'язань з ПДВ за операціями, які проводились на підставі Договору № 222/01 від 03.11.2000р.

Проте, позивачем у березні 2003 року вказані спірні суми ПДВ (суми на які здійснено коригування), на підставі відкоригованих податкових накладних, не відобразило у податковій декларації з ПДВ за березень 2003 року. Зазначену помилку позивачем виправлено у лютому 2005 року на підставі пункту 4.4. Порядку заповнення податкової декларації та її подання, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 шляхом коригування податкових зобов’язань з ПДВ на суму 158576,00 грн. в податковій декларації з ПДВ за лютий 2005 року у рядку 8.1 зі знаком “–”, як самостійно виявлену помилку, що міститься в податковій декларації за березень 2003 року.

Підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно без пропущення строку давності відображено коригування податкових зобов'язань з ПДВ на суму 158576,00 грн. у податковій декларації з ПДВ за лютий 2005 року у рядку 8.1 зі знаком “–”, як самостійно виявленої помилки, що міститься в податковій декларації за березень 2003 року, оскільки помилка була допущена позивачем у березні 2003 року (момент підписання актів від 31.03.2003р.).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано судам першої та апеляційної інстанції беззаперечних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних рішень, в той же час позивачем повно доведено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова Господарського суду міста Києва від 19.01.2007р. у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 209 Кодексу адміністративного судочинства України Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 19.01.2007р. у справі № 34/44-А - без змін.

Матеріали справи № 34/44-А повернути Господарському суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя

Судді