Ухвала суду № 67615189, 04.07.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4186/17 Головуючий 1 інст. Короткий І.П.

Справа № 643/6936/17-ц Доповідач Бурлака І.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» липня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Каюкова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Московського районного суду м. Харкова від 01 червня 2017 року за виділеними матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЕЛЬ» про розірвання договору та визнання права власності,

в с т а н о в и л а:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЕЛЬ» та просив розірвати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28 січня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за номером № 140 та скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЕЛЬ» на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-12, 14-:-24, 34, загальною площею 918,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. 3-4, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, № 82, запис про право власності № 4454172, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна № 279291563101; визнати з ним право власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-12, 14-:-24, 34, загальною площею 918,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. 3-4, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, № 82; судові витрати стягнути з відповідача.

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в обґрунтування якої посилався на те, що відповідач має можливість відчужити предмет спору на користь третіх осіб або використати його як предмет забезпечення виконання зобовязання (обтяжити предмет спору іпотекою).

Вважав, що враховуючи, що між сторонами існує спір, вимога забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно із забороною укладати будь-які угоди, спрямовані на відчуження даного майна або обтяження іпотекою, тісно повязана з предметом позову, є обґрунтованою, співмірною суті заявлених позовних вимог.

Просив вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме нежитлових приміщень 4-го поверху № 1-:-12, 14-:-24, 34, загальною площею 918,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. 3-4, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, № 82 із забороною укладати будь-які угоди, повязані із відчуженням даного майна або обтяженням іпотекою.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 01 червня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву.

При цьому посилався на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклав вимоги заяви. При цьому зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заборона розпорядитись спірним майном не вплине на господарську діяльність відповідача жодним чином, адже відповідач здає це майно в оренду; що якщо відповідач скористається своїм правом і відчужить на користь третіх осіб або накладе обтяження на спірне нерухоме майно, то в разі задоволення позовних вимог на його користь, він буде змушений витребувати в судовому порядку нерухоме майно в добросовісних набувачів або скасовувати обтяження в судовому порядку; що заходи, які він просить, носитимуть суто тимчасовий і суто превентивний характер та є співмірним.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши виділені матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, ухвалу судді скасувати.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Із змісту позову вбачається, що спір стосується визнання права власності на нерухоме майно, тобто має майновий характер.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив, крім інших позовних вимог, визнати з ним право власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-12, 14-:-24, 34, загальною площею 918,6 кв. м. в нежитловій будівлі літ. 3-4, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, № 82.

Відповідно до частиною 1 статті 151 ЦПК України за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити передбачені цим кодексом заходи забезпечення позову.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до розяснень, що містяться у пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень субєктивних прав, свобод та інтересів відповідача або повязаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обовязком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Враховуючи, що спір має майновий характер, для виконання майбутнього рішення суду позов має бути забезпечений.

Статтею 152 ЦПК України передбачено види забезпечення позову. Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи зазначені приміщення належать юридичній особі.

Виходячи з співмірності позову та видів його забезпечення, судова колегія вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення заборони на відчуження нерухомого майна до вирішення спору по суті, оскільки такий вид забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності юридичної особи.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, не повно зясувавши обставини у справі, дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні заяви заявнику.

Порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.313, п.6 ч.1 ст.314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Московського районного суду м. Харкова від 01 червня 2017 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заборонити відчуження у будь який спосіб Товариству з обмеженою відповідальністю «БІФЕЛЬ» та іншим особам нежитлових приміщень 4-го поверху № 1-:-12, 14-:-24, 34, загальною площею 918,6 кв. м. в нежитловій будівлі літ. 3-4, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, № 82, які на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «БІФЕЛЬ».

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Судді колегії