Рішення № 67611671, 07.07.2017, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/352/17 Провадження № 2/613/285/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2017 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого - судді Харченка С.М., за участю секретаря Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою та просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 грн. щомісяця з урахуванням індексації, починаючи стягнення з дня предявлення позову і до досягнення сином повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; Судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є батьком їхньої спільної дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували. ОСОБА_1 зазначила, що син проживає з нею та перебуває на її повному утриманні, однак їй самостійно важко утримувати спільну дитину, так як вона не працює, оскільки знаходиться у соціальній відпустці по догляду за дитиною, син ОСОБА_3 потребує домашнього догляду, у нього наявне захворювання залізодефіцитна анемія, він потребує постійного медичного лікування та обстеження кожні три місяці, що вимагає додаткових витрат. З власної волі відповідач не бажає брати участь в утриманні та матеріальному забезпеченні сина. Позивач вказала, що ОСОБА_2 не працює, аліменти нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, батьки на його утриманні не перебувають, стан здоровя відповідача задовільний. Оскільки добровільно відповідач не бажає надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, згідно змісту якої просила розглядати справу за її відсутності, на позовних вимогах та їх задоволенні наполягала. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився. У звязку з відсутністю відомостей про місце фактичного проживання відповідача та на підставі ч. 9 ст. 74 ЦПК України, ОСОБА_2 був викликаний у судове засідання через засоби масової інформації, про що свідчить наявне в матеріалах справи оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» № 111 (5980) від 17 червня 2017 року. Однак, він не повідомив про причини своєї неявки і не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. Також ним не було подано і заперечень на позовну заяву.

Згідно до положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із слідуючих підстав:

Згідно копії свідоцтва про народження серії І-ЕД №266706, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками дитини є сторони по справі.

Відповідно до змісту довідки Виконавчого комітету Богодухівської міської ради Харківської області за №3965 від 06.06.2017 року, ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 (без реєстрації), разом з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ще з однією дитиною.

Згідно довідки від 04.11.2014 року № НОМЕР_1 ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 та ще однією дитиною, взята на облік внутрішньо переміщеної особи, Богодухівським УПСЗН від 24 серпня 2014 року.

Відповідач матеріально забезпечений але офіційно не працює, належних доказів неможливості сплачувати аліменти суду не надав. Факт подання позову свідчить про недосягнення домовленості між батьками про утримання дитини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, №3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач зобов'язаний утримувати свого сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою.

Пред'являючи до суду даний позов, ОСОБА_1 визначила розмір аліментів у 1000 грн. щомісячно на утримання дитини. Проте позивач не надала доказів на підтвердження того, що малолітній син потребує, а відповідач у справі може надавати матеріальну допомогу у визначеному нею розмірі.

Обговорюючи питання про розмір аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, що відповідач на даний час не працює, має мінливий нерегулярний дохід, заперечень проти позову до суду не надав, тому суд вважає можливим задовольнити частково позов у сумі 600 грн. В задоволені решти вимог відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судовий збір має бути стягнутий з відповідача в доход держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 180-184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 60, 88, 208, 209, 214, 215, 224, 226 ЦПК України суд,

вирішив:

ОСОБА_4 Вікторівни задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання дитини сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 600 (шістсот) гривень щомісячно, з індексацією суми, починаючи з 24 березня 2017 року до досягнення дитиною повноліття.

В задоволені решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору на рахунок для зарахування надходжень: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ 37993783; Банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; Код банку отримувача 820019; Рахунок отримувача 31215256700001; Код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 228 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Богодухівський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності апеляційної скарги.

Суддя