Постанова № 67610437, 06.07.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/429/17

Провадження № 33/779/223/2017

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І. В. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою (далі АС) ОСОБА_2, на постанову судді Косівського районного суду від 06 квітня 2017 року,

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області, не працює, українець, громадянин України,?

визнаний винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів (далі ТЗ) на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у сумі 320 (триста двадцять ) грн.

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_2 03 серпня 2016 року в м. Косів, керував автомобілем марки «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного спяніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 482094, і за яке встановлена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_2 подав АС, в якій покликається на незаконність постанови щодо нього, оскільки вона винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суддя неповно зясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Зазначає, що суддя, його належним чином не повідомив про розгляд справи і в матеріалах справи відсутні будь-які докази про своєчасне його сповіщення, тому пропустив строк на апеляційне оскарження. Разом з цим, суддя в порушення норм ст.268 КУпАП, розглянув справу без його участі, тим самим позбавив його можливості: ознайомитись з матеріалами адмінсправи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися юридичною допомогою адвоката. Крім того, в постанові судді зазначено, що мотивуючи своє рішення при накладенні стягнення, суддя керувався вимогами ст.33 КУпАП, однак це зробив абсолютно формально та однобічно дійшов вказаних вище висновків, оскільки жодне із зазначених судом положень не було встановлено та доведено. Звертає увагу апеляційного суду на те, що при складанні протоколу про адмінправопорушення щодо нього була порушена процедура проведення огляду на стан алкогольного спяніння.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду 06 липня 2017 року ОСОБА_2 не зявився, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений завчасно належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Повідомлення про неможливість участі в судовому засіданні апеляційного суду від ОСОБА_2 не надходило.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що АС слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається з відтиску штампу вхідної кореспонденції Косівського районного суду Івано-Франківської області, ОСОБА_2, подав АС 03 травня 2017 року, тобто з часу винесення постанови і до подання ним апеляційної скарги минуло більше 10 днів.

Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 не був присутній при розгляді справи в суді першої інстанції, і отримав копію оскаржуваної постанови тільки 23.04.2017 року, про що свідчить довідка, видана начальником поштового звязку.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а тому його слід поновити.

Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен зясувати, чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді від 06 квітня 2017 року щодо ОСОБА_2 винесена з дотриманням вимог вищевказаної статті цього Кодексу, згідно встановлених фактичних обставин вчиненого правопорушення.

Достовірність доказів, що були перевірені при розгляді справи в суді першої інстанції, а саме про те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті» для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані спяніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли останній почав рухатися.

Не зважаючи на заперечення ОСОБА_2 у АС своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вона доводиться наявними в матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 482094 від 10.03.2017 року, з якого вбачається, що саме він 03 серпня 2016 року в м. Косів., керував автомобілем марки «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_1, у стані алкогольного спяніння, чим порушив п.2.5 ПДР (а.с. 1); постановою про закриття кримінального провадження (а.с.2-3).

Таким чином, в діях ОСОБА_2 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він 03 серпня 2016 року в м. Косів, по вул. М. Незалежності, керував транспортним засобом марки «Мерседес Бенц», при цьому перебуваючи в стані алкогольного спяніння.

Твердження ОСОБА_2 про те, що він керував транспортним засобом, однак в стані алкогольного спяніння не перебував, є необґрунтованим, оскільки спростовуються, наявними в матеріалах справи доказами.

Покликання в АС апелянта на те, що суд розглянув справу за його відсутності, таким чином грубо порушив його право на захист, є необґрунтованим, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 дійсно повідомлявся судом про дату та час розгляду справи щодо нього, про що свідчать долучені розписки від 14.03 та 21.03 2017 року та витяг із журналу реєстрації вихідної кореспонденції Косівського районного суду.

Крім цього, як видно із повідомлення начальника відділення поштового звязку с. Кобаки, центру поштового звязку №5 м. Косів, яке надійшло на адресу апеляційного суду, про те, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в Косівському районному суд,і а саме на 06.04.2017 року, оскільки вказану повістку йому було вручено листоношею.

Незявлення ОСОБА_2 в суд першої інстанції на розгляд його справи, апеляційний суд розцінює, як спосіб затягнути її розгляд та уникнути відповідальності за вчинене.

Щодо доводів апелянта про те, що його було притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, яке мало місце 03.08.2016 року, тобто вже з пропущенням строку на притягнення до відповідальності є помилковим, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 4 ст. 38 КупАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш, як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Як видно із матеріалів справи, постановою слідчого СВ Косівського ВП УГНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 07 березня 2017 року, кримінальне провадження за № 12016090190000291 від 04.08.2016 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 КК, і закрито у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, а постанова судді Косівського районного суду була винесена 06 квітня 2017 року, на 30 день з дня прийняття рішення про закриття щодо нього кримінального провадження, тобто адміністративне стягнення було накладено в межах строків визначених в ч.4 ст. 38 КУпАп..

З урахуванням вище викладеного, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції обєктивно розглянув справу, правильно оцінив докази, і його висновок про те, що ОСОБА_2 порушив ПДР, а саме керував транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, є правильним.

Окрім цього, порушень вимог матеріального та процесуального права, а також особистих прав порушника при розгляді справи в суді першої інстанції, під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому підстав для скасування постанови судді від 06 квітня 2017 року щодо ОСОБА_2 немає.

За таких обставин, АС ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2017 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1