Ухвала суду № 67609408, 07.07.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/228/17

В справі №760/8424/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л. А.

за участю секретаря - Хілюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТВК-2000» про визнання рішення загальних зборів недійсним, суд

В С Т А Н О В И В:

В травні позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТВК-2000» від 20 квітня 2017 року.

Посилається в позові на те, що є співвласником багатоквартирного будинку №5 по вул. Вузівській в м. Києві, в зв'язку з чим має право приймати участь в діяльності органів управління ОСББ»ТВК-2000».

20 квітня 2017 року з порушенням норм чинного законодавства були проведенні позачергові збори співвласників ОСББ «ТВК-2000», що призвело до ухвалення незаконного рішення, яким його було відкликано з членів правління та прийнято нову редакцію Статуту об'єднання, яка порушує його права.

04 липня 2017 року позивач звернувся до суду з заявою і просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення про його відкликання, як члена правління ОСББ «ТВК -2000»;

- зупинення дії рішення про обрання в правління ОСББ «ТВК -2000» ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- зупинення дії рішення правління ОСББ «ТВК-2000» про обрання Головою правління ОСББ «ТВК-2000» ОСОБА_3;

- зупинення дії рішення про затвердження нової редакції статуту ОСББ «ТВК-2000»;

- зупинення дії державної реєстрації нової редакції статуту ОСББ «ТВК-2000».

Зазначає, що новообрані члени правління ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі нової редакції Статуту та нової печатки правління ОСББ «ТВК -2000» можуть укладати договори, змінювати рахунки, на які надходять платежі від співвласників за спожиті послуги, здійснювати списання своєї заборгованості по комунальних послугах та здійснити відчуження трьох квартир, які належать всім співвласникам ОСББ.

Крім того, новообрані члени правління ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є співвласниками ОСББ, в будинку не зареєстровані.

Виходячи з цього, вважає, що у разі задоволення позову існує реальна загроза понесення матеріальної шкоди ним, як членом правління ОСББ «ТВК -2000», внаслідок корисних дій новообраних членів правління.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, однією з причин, в зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч.2 ст.151 ЦПК України.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 152 ЦПК позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Частина 3 ст. 152 ЦПК передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачами вимогами.

Так, предметом позову у цивільній справі є визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТВК-2000» від 20 квітня 2017 року.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз»яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що підстави вважати неможливим виконання можливого рішення суду або існування будь-яких труднощів у його виконанні відсутні.

Суд також вважає, що приведені в заяві обгрунтування в забезпечення позову не можуть бути підставою для цього, оскільки предметом позову є законність рішення загальних зборів у частині виведення позивача з членів правління ОСББ, а тому зазначені в заяві припущення про можливість укладення окремими членами правління договорів, можливу зміну ними рахунків об»єднання, списання ними своєї заборгованості по комунальних послугах, а також відчуження трьох квартир, які належать всім співвласникам ОСББ, не можуть прийматися до уваги, оскільки ці обставини не є предметом спору.

Крім того, суд зважає також на те, що вжиття заходів забезпечення позову в такому вигляді буде впливати на ведення відповідачем господарської діяльності, і, крім того, при такому забезпеченні позову будуть враховані інтереси лише позивача,а вжиття таких заходів буде суперечити правам та інтересам інших осіб, членів ОСББ, що не узгоджується з приведеним вище.

Керуючись статтями 151, 152, 153 ЦПК, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТВК-2000» про визнання рішення загальних зборів недійсним відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання

копії ухвали.

Суддя