Рішення № 67609240, 21.06.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-960/17

760/20940/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Кізюн Л.І.

при секретарі: Продан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про припинення договору страхування та повернення страхової премії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив припинити договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2110-15-00221 від 23.12.2015 року та зобов'язати відповідача - ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30859524) повернути сплачену позивачем страхову премію в розмірі 12 500 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 23.12.2015 року між позивачем та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2110-15-00221. Строк дії Договору страхування встановлено п. 8 Частини 1 Договору страхування з 24.12.2015 року по 23.12.2016 року.

Позивач зазначає, що під час дії Договору страхування, Страховик - ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» порушив умови Договору страхування, зокрема щодо строку прийняття рішення про виплату страхового відшкодування та визначення розміру страхового відшкодування, що полягає в наступному.

Як зазначає позивач, 11.06.2016 року внаслідок ДТП було пошкоджено належний позивачу автомобіль марки «Ford Fiesta» 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який застраховано в ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» за Договором страхування.

13.06.2016 року він подав до ПАТ «СК «Українська страхова група» заяву про настання страхового випадку і отримав від страховика направлення № ПССК-5395/2 від 13.06.2016 року для складання калькуляції вартості відновлювального ремонту.

15.06.2016 року ПАТ «СК «Українська страхова група» отримала з СТО рахунок-фактуру № ДО0-000189 від 15.06.2016 року, згідно з якою вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля «Ford Fiesta» 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, становить 44 552,30 грн.

До 01.07.2016 року ПАТ «СК «Українська страхова група» отримала всі документи, які необхідно надати страховику в разі настання страхового випадку, передбачені Розділом 11 Частини 2 Договору страхування.

Згідно п.п. 15.6, 15.8 Договору страхування, страховик повинен був скласти страховий акт в строк до 08.07.2016 року, оскільки всі необхідні документи, передбачені Розділом 11 Частини 2 Договору страхування було надано страховику ще до 01.07.2016 року., та протягом 14 робочих днів з дати складання страхового акту здійснити виплату страхового відшкодування, тобто до 28.07.2016 року.

Позивач вказує, що страховий акт складено страховиком лише 19.08.2016 року, а страхова виплата здійснена лише 22.08.2016 року.

За страховим випадком, що стався 11.06.2016 року, Страховик визначив розмір страхового відшкодування в сумі 14 730,18 грн., а згідно з умовами Договору страхування розмір страхового відшкодування повинен становити суму у розмірі 43 802,30 грн.

Крім того, як зазначає позивач, відповідач також визнав факт порушення умов Договору страхування про свідчить таке: 16.11.2016 року відповідач здійснив додаткову виплату страхового відшкодування в розмірі 29072,12 грн., 14.11.2016 року відповідач листом за № 303 просив позивача надати реквізити для виплати пені за Договором страхування і також здійснив виплату пені за порушення строків виплати страхового відшкодування.

Листом від 15.08.2016 року, який отримано відповідачем 18.08.2016 року, позивач відповідно до п.п. 17.5, 17.6 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правоовї відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2110-15-00221 від 23.12.2015 року, повідомив про свій намір достроково припинити дію Договору страхування у зв'язку із порушенням ПАТ «СК «Українська страхова група» умов Договору страхування та вимагав повернути сплачену ним страхову премію повністю.

30.08.2016 року він отримав від відповідача лист за № 236 від 19.08.2016 року, в якому відповідач запропонував звернутися до Регіонального центру продажів Харківської області дирекції ПАТ «СК «Українська страхова група» з метою вирішення питання щодо припинення Договору страхування та повернення страхової премії.

02.09.2016 року, як вказує позивач, він звернувся до Регіонального центру продажів Харківської області дирекції ПАТ «СК «Українська страхова група» з відповідним листом про дострокове припинення дії Договору страхування та повернення страхової премії, яка відповідно до п. 6 Частини 1 Договору страхування становить 12 500 грн. Разом з тим, будь-якої відповіді станом на день звернення до суду він не отримав, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав письмові пояснення, в якіх позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, справу розглянути за його відсутності (а.с.а.с. 87-90).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» належним чином було повідомлено про день, час та місце розгляду справи. Від представника відповідача через канцелярію суду надійшла заява, відповідно до якої представник ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» підтримує повністю заперечення щодо заявлених позовних вимог, подані раніше, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, справу розглянути за відсутності представника ПАТ «СК «УСГ» (а.с. 110).

Суд, врахувавши письмові пояснення позивача, письмові заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2110-15-00221, предметом якого є автомобіль марки «Ford Fiesta» 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 (а.с.а.с. 33-43).

13 червня 2016 року позивач звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в якій повідомив, що 11 червня 2016 року о 13 год. 10 хв. за адресою м. Харків, біля окружної дороги, внаслідок ДТП сталося пошкодження транспортного засобу (а.с.а.с. 62-63).

13 червня 2016 року представником ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було оглянуто транспортний засіб позивача, що підтверджується Актом огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектною відомістю) від 13 червня 2016 року (а.с.а.с. 64-65).

15 червня 2016 року за вх. № 677 позивачем до відповідача було надано рахунок - фактуру СТО ФОП ОСОБА_2 № ДО0-000189 від 15 червня 2016 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача становить 44 552,30 грн. (а.с. 66).

Встановлено, що у вищезазначеному рахунку - фактурі вартість відновлювального ремонту було враховано з врахуванням тих запасних частин, за які відповідач не несе відповідальності згідно умов Договору страхування та не має відповідальності перед позивачем щодо виплати за них страхового відшкодування, тому з метою встановлення повної та об'єктивної вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, відповідач розрахував вартість відновлювального ремонту за допомогою програмного забезпечення «Audatex».

Відповідно до ремонтної калькуляції № ПССКА-5395 від 22 червня 2016 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача становить 12 539,89 грн. (а.с.а.с. 68-69).

З матеріалів справи вбачається, що про власний розрахунок вартості відновлювального ремонту та принцип розрахунку, позивача було повідомлено листом за вих.. № 192 від 01 липня 2016 року (а.с. 70).

Крім того, 12 липня 2016 року з листом за вих. № 201 відповідач звернувся до позивача, яким повідомив позивача про те, що при розгляді матеріалів страхової справи по події, що мала місце 11 червня 2016 року з транспортним засобом позивача, відповідачем було прийняте рішення про проведення незалежної автотоварознавчої експертизи для визначення розміру матеріального збитку, що був завданий транспортному засобу позивача. Крім того, у вказаному листі повідомлено позивача про те, що документ, який необхідний для прийняття рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування, а саме довідка МВС України про ДТП за вих.. № 5395/3 від 29 червня 2016 року, надійшов на адресу відповідача 13 липня 2016 року (а.с.а.с. 71. 72-73).

Згідно п.п. 9.3.5 Частини Договору, Страховик має право залучити до оцінки розміру збитків, завданих Страхувальнику, незалежних спеціалістів та визначити розмір страхового відшкодування виходячи з розміру збитків, визначених Страховиком або актом/висновком незалежної експертизи, замовленого Страховиком або, самостійно розрахувати вартість відновлювального ремонту на підставі довідких матеріалів, у тому числі з використанням програмного забезпечення «Audatex» або Eurotax.

17 серпня 2016 року ПАТ «СК «Українська страхова група» отримало Звіт № 01/08/16 про оцінку колісного транспортного засобу позивача від 12 серпня 2016 року (а.с.а.с. 74-75).

19 серпня 2016 року відповідачем було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування та складено страховий акт № ПССКА-5395 та перераховано суму страхового відшкодування в розмірі 14 730,18 грн. на рахунок СТО ФОП ОСОБА_2, згідно заяви позивача (а.с.а.с. 76, 77).

З листа за вих.. №1077 від 11.10.2016 року вбачається, що ремонті роботи транспортного засобу позивача, згідно рахунку № ДО0-000213 від 16 липня 2015 року СТО ФОП ОСОБА_2 не проводились (а.с. 79).

Матеріалами справи підтверджується факт того, що СТО ФОП ОСОБА_2 повернув на рахунок ПАТ «СК «УСГ» грошові кошти в розмірі 16 806,98 грн. у зв'язку з тим, що ремонт транспортного засобу позивача згідно рахунку № ДО0-000213 від 16 липня 2015 року проведено не було, тому ПАТ «СК «УСГ» 14 листопада 2016 року було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування та складено страховий акт № ПССКА-5395/1 про доплату позивачу 29 072,12 грн., з врахуванням того факту, що СТО ФОП ОСОБА_2 повернув грошові кошти за ремонт, який проведено не було (а.с.а.с. 80, 81).

28 грудня 2016 року листом за вих.. № 340 ПАТ «СК «Українська страхова група» повідомило позивача про те, що у зв'язку з тим, що останній не відремонтував свій транспортний засіб по попередньому страховому випадку, а грошові кошти СТО ФОП ОСОБА_2 повернув ПАТ «СК «УСГ», останнє прийняло рішення про розрахунок розміру страхового відшкодування на підставі рахунку СТО ФОП ОСОБА_2 від 15 червня 2016 року № ДО0-000189 на суму 44 552,30 грн. та доплату страхового відшкодування у розмірі 29 072,12 грн., яку було здійснено 15 листопада 2016 року (а.с. 84).

Відповідно до розпорядження ПАТ «СК «УСГ» про виплату пені від 17.11.2016 року (а.с. 85), ПАТ «СК «УСГ» за прострочення виконання зобов'язання сплатило позивачау пеню у розмірі 2 569,55 грн.

Встановлені обставини регулюються Цивільним кодексом України, законодавством про страхування.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. ч.ч.1, 4 ст. 626, 627, 629 КПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (ст. 982 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Вимогами ч.1 ст. 16 цього Закону встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в повному обсязі виконав своє зобов'язання перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування та пені за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність підстав для припинення договору страхування та повернення страхової премії. Крім того, Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2110-15-00221, укладений 23 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» припинив свою дію 23 грудня 2016 року. Таким чином, відповідач не порушив права позивача, як споживача страхових послуг, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1, 6, 16 Закону України «Про страхування», ст.ст. 11, 15, 16, 626, 627, 629 979 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 60, 88, 209, 214, 215, 294 ЦПК України, , -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про припинення договору страхування та повернення страхової премії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І. Кізюн