Постанова № 67609106, 23.06.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4601/17

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2017 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н. М. ,

при секретарі Калашніковій Л.Д.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача Петерчук Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі ЦОУ ПФУ в місті Києві) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовною заявою, в якій просить зобов»язати відповідача призначити йому пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 березня 2017 р.

Свої вимоги мотивує тим, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». 01 березня 2017 року позивач звернувся до ЦОУ ПФУ в місті Києві з заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Листом відповідач відмовив у призначенні даної пенсії, мотивуючи тим, що був проведений умовний розрахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», який є недоцільним, так як веде до зменшення розміру пенсії у порівнянні з раніше призначеною пенсією відповідно до Закону України «Про державну службу». Посилаючись на те, що дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії є незаконними, необґрунтованими та такими, що грубо порушують його конституційні права, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та надала пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам.

Представник відповідача Петерчук Л.Р. в судовому засіданні заперечувала проти позову в повному обсязі. Представником відповідача, через канцелярію суду подані письмові заперечення, в яких посилаються на те, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому підстав для призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» немає. Додала, що позивач не звертався до них із заявою про переведення на інший вид пенсії, оскільки призначити інший вид пенсії при вже призначеній пенсії неможливо. Крім того, вказала, що Управлінням було проведено умовний розрахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», який є недоцільним, оскільки веде до зменшення розміру пенсії, у випадку звернення позивача з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, яка була призначена йому 22.04.2001 року відповідно до Закону України «Про державну службу», в зв'язку із досягненням 50-річного віку, згідно протоколу №32470.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи та адміністративної справи, 01 березня 2017 року позивач звернувся до ЦОУ ПФУ в місті Києві з заявою, в якій просив призначити йому пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 14.03.2017 року відповідач відмовив у призначенні даної пенсії, посилаючись на те, що ОСОБА_3 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а проведений умовний розрахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», є недоцільним, так як веде до зменшення розміру пенсії у порівнянні з раніше призначеною пенсією відповідно до Закону України «Про державну службу».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон від 09.07.2003 р. № 1058-IV), в редакції, що діє на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи»), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону. А відтак, після призначення одного виду пенсії пенсіонер використовує своє право саме на переведення на інший вид, а не повторне призначення нового виду пенсії.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою саме про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак призначення пенсії здійснюється один раз та позивач скористався своїм правом на призначення пенсії за віком у 2001 році, яка була призначена йому відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідачем не оспорюється право позивача на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

В судовому засіданні достоменно встановлено, що позивач у справі ОСОБА_3 не звертався до ЦОУ ПФУ в місті Києві із заявою саме про переведення його з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по Закону України «Про державну службу» на пенсію за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Саме при переведенні з одного виду пенсії на інший призводиться розрахунок розміру нового виду пенсії, а тому питання застосування показників при розрахунку такого розміру підлягають перевірці судом при визначені відповідачем розміру за новим видом пенсії. Оскільки відповідачем не було відмовлено позивачу у переведенні на новий вид пенсії, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача є передчасними.

Позивач не позбавлений права у встановленому законом порядку звернутись до відповідача із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому представником відповідача зазначено на те, що показник середньої заробітної плати, який просить застосувати позивач, застосовується саме при первісному призначенні пенсії, а тому 20.02.2017 р. позивач подав до райПФУ заяву про припинення йому виплати пенсії за Законом України «Про державну службу». Між тим, виплата пенсії позивачу не була припинена, оскільки вважають, що підстави для цього відсутні.

Представником позивача в судовому засіданні зазначено на те, що рішенням суду в травні 2017 р. було задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 та райПФУ зобов'язано до припинення виплати пенсії.

А відтак, позивач буде мати право подати заяву саме про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стаття 40 якого регламентує застосування показника середньої зарплати, на який посилається позивач, саме при призначенні пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача стосовно відмови у призначенні позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, ст. 19, 24, 58 Конституції України, ст. 10, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державну службу», керуючись cт.ст. 6-9, 11, 69, 71, 159, 161-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня отримання копії постанови в повному тексті.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. М. Ларіонова