Постанова № 6760809, 17.03.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

14037, м. Чернігів, вул. Гончарова, 4 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2009 р. № 2а-5760/09/2570

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом приватного підприємства "Компанія "КТС-Груп"

додержавної податкової інспекції у м.Чернігові

провизнання нечинним рішення

за участю представників сторін: від позивача від відповідачаПавленко А.В., довіреність № 4 від 10.02.2009 року

Тимошенко Н.Ю., довіреність № 13/9/10-010 від 08.01.2009 року

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства „Компанія „КТС – Груп” до державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.01.2009 року №0000312320/0 прийняте державною податковою інспекцією у м. Чернігові до ПП „Компанія „КТС – Груп” за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем на суму 8279,00 грн., за штрафними санкціями на суму 4140,00 грн. на загальну суму 12419,00 грн., податкове податкове повідомлення-рішення від 21.01.2009 року №0000302320/0 прийняте державною податковою інспекцією у м. Чернігові до ПП „Компанія „КТС – Груп” за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 10349,00 грн., штрафні санкції в сумі 5175,00 грн. на загальну суму 15524,00 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що вказані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсності, оскільки позивач своєчасно і в повному обсязі сплачував вказані податки і заборгованості за вказаними платежами не має та винесені в результаті невірного застосування відповідачем поточного законодавства та нормативних документів, дії відповідача висвітлення фактів, викладених в акті здійснені упереджено та не на підставі, не в межах і не в спосіб передбачений законом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Представник відповідача позов не визнала повністю з підстав, зазначених у наданому запереченні.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.03.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 23.03.2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі направлення від 26.12.2008 року № 17, виданого ДПА в Чернігівській області згідно п.1 ч.1 ст.11 та ч.13 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та відповідно до наказу ДПА в Чернігівській області від 26.12.2008 року № 565 було проведено документальну виїзну позапланову перевірку приватного підприємства „Компанія „КТС - Груп” з питань взаємовідносин з ПП „Северінторг” за період з 01.01.2007 року по 30.11.2008 року та складено акт від 09 січня 2009 року №1/23/34654259.

В ході проведення перевірки встановлено, що протягом періоду що перевіряється ПП „Компанія КТС – Груп” придбало у ПП „Северінторг” підставки під диски, а також отримало послуги з монтажу та демонтажу металоконструкцій та освітлення, послуги з інсталяції реєстратора, монтажу та настройки камери, прокладки кабелів, встановлення акустичної системи та послуги з покраски крана. Загальна сума операцій складає 49678,26 грн., в т.ч. ПДВ - 8279,71 грн. Встановлені порушення п.1.32 ст.1, п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 п.10.1 ст. 10 Закону України від 22.05.1997 року №238/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства за півріччя 2007 року в сумі 4787,00 грн., за 9 місяців 2007 року в сумі 10349,00 грн., за 2007 рік в сумі 10349,00 грн., завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування зі півріччя 2007 року в сумі 168,00 грн., п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” пп.4, 6 „Порядку заповнення податкової накладної” затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого Мінюсті України 23.06.1997 року №233/2037, що призвело до заниження податку на додану вартість на 8279,00 грн. та завищення від’ємного значення з податку на додану вартість у серпні 2007 року в сумі 916,00 грн., встановлено, що ПП „Компанія КТС – Груп” вчинено правочин з ПП „Северінторг”, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені п.5 ст. 203 ЦК України, що визначено як порушення ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України.

При проведенні перевірки, службовою запискою № 3100/09 від 11.12.2008 року СВ ПМ УПМ ДПА в Чернігівській області, було надано для врахування вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10.07.2008 року згідно з яким до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України притягнуто осіб, що здійснювали діяльність від імені Постачальника - ПП „Северінторг”.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення, з податку на додану вартість від 21.01.2009 року №000312320/0 на суму податкового зобов’язання 12419,00 грн., в т.ч. основного платежу 8279,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 4140,00 грн., з податку на прибуток приватних підприємств від 21.01.2009 року № 0000302320/0 на суму податкового зобов’язання в сумі 15524 грн., в т.ч. основного платежу 10349,0 грн., штрафні (фінансові санкції) - 5175,00 грн.

Згідно ст. 1 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно п.1.32 ст.1 Закону України від 22.05.1997 року №238/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.5.1 ст. 5 5.1. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз.1 п.7.2.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно абз.1 п.7.2.6 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно абз.1 п.7.2.6 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно пп.1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається з вироку Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10.07.2008 року, який набрав законної сили, що встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, згідно з яким до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України притягнуто осіб, що здійснювали діяльність від імені ПП «Северінторг», останнє створене як фіктивне підприємство з метою прикриття незаконної діяльності – незаконного переведення в готівку безготівкових коштів, керівником якого в подальшому, з метою прикриття його фіктивності та надання вигляду законної діяльності складались, підписувались, скріплювались печаткою та направлялись до ДПІ у м. Чернігові за відомо неправдиві документи податкової звітності, в яких вказувались вигадані операції з суб’єктами господарювання, в результаті використання яких по обліку таких підприємств здійснено незаконне формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Також у вказаному вироку встановлено, що дане фіктивне підприємство було створене з метою прикриття незаконної діяльності шляхом використання документів від імені такого підприємства для прикриття злочинів у сфері оподаткування іншими суб’єктами господарювання.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, внесено запис до реєстру про відсутність юридичної особи - ПП „Северінторг” за вказаною адресою.

Згідно витягу з ЄДРПОУ Головного управлінням статистики у Чернігівській області, видами діяльності ПП „Северінторг” є оптова торгівля та посередництво в торгівлі. Ремонтно-будівельні чи монтажні роботи, не входять в переліку видів діяльності даного підприємства.

Таким чином позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрати дохідної частини Державного бюджету України.

Згідно пп. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп.2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п.18 вказаного Порядку, всіскладені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Згідно витягу з ЄДРПОУ Головного управління статистики у Чернігівській області та вироку у кримінальній справі №1-197/2008 року, керівником ПП „Северінторг” є Ліпський С.О.

Як вбачається з матеріалів справи, всі акти здачі-прийняття робіт і податкові накладні від ПП „Северінторг” засвідчені підписом Липецького С.О., що в свою чергу є порушенням положень вказаних нормативно правових актів.

За таких обставин позивачем неправомірно відображено у складі податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість суми ПДВ, що визначені у податкових накладних в тому числі: сума ПДВ в розмірі 1890,88 грн. по податкових накладних № 4 від 27.04.2007 року та № 8 від 03.05.2007 року, що неправомірно відображено у складі податкового кредиту Декларації з ПДВ за травень 2007 року, сума ПДВ в розмірі 1972,00 грн. по податковій накладній № 9 від 25.06.2007 року, що неправомірно відображено у складі податкового кредиту Декларації з ПДВ за червень 2007 року, сума ПДВ в розмірі 2083,00 грн. по податковій накладній № 13 від 30.07.2007 року, що неправомірно відображено у складі податкового кредиту Декларації з ПДВ за липень 2007 року, сума ПДВ в розмірі 2333,00 грн. по податковій накладній № 19 від 27.08.2007 року, що неправомірно відображено у складі податкового кредиту Декларації з ПДВ за серпень 2007 року, а також неправомірно віднесено до складу валових витрат у 2007 році витрати в сумі 41398,55 грн. щодо придбання ТМЦ та послуг у ПП „Северінторг”, що призвело до завищення скоригованих валових витрат за 2007 рік на 41398,55 грн. та до заниження податку на прибуток підприємства в сумі 10349,00 грн.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, про правомірність донарахування ПП „Компанія „КТС -Груп” податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15524,00 грн. повідомленням-рішенням від 21.01.2009 року №0000302320/0 та податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в сумі 12419,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 21.01.2009 року №0000312320/0.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, на думку суду, надано вісі необхідні докази правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та прийняття їх в межах, що передбачені законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства „Компанія „КТС – Груп” до Державної податкової інспекції у м. Чернігові задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

На підставі ч.3 ст. 160 КАС України виготовлення постанови у повному обсязі відкласти на 23.03.2009р

Суддя                                                                                           Ю.О.Скалозуб