Вирок № 67605362, 07.07.2017, Брусилівський районний суд Житомирської області

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12600, Житомирська область, смт.Брусилів, вулиця Лермонтова, 41/6

телефон (04162)31033, http://bs.zt.court.gov.ua, https://www.facebook.com/Brusiliv/

_______________

Справа № 288/505/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2017 року смт. Брусилів Житомирської області

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Руденка В.О.,

з участю:

секретаря судового засідання Довгаленко О.І.,

прокурора Слівінського В.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

за наслідками судового розгляду у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту від 28.04.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1,громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, щоне працює, одружений, має неповнолітнього сина, зареєстроване місце мешкання: Віннницька область, Тростянецький район, село Капустяни, вулиця С.Мурованого, 13, тимчасове фактичне місце мешкання: Житомирська область, смт. Попільня, вулиця Миру, 82,

що є ранішесудимим 08.12.2004 року вироком Тульчинського районного суду Вінницької області за ч.1 ст.115 КК України до 12 років позбавлення волі, та звільненим постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 06.12.2012 р. на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на не відбутий строк 2 роки 10 місяців 12 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 березня 2017 року близько 18.00 годин, ОСОБА_2, знаходячись в житловому будинку за адресою: Житомирська область, смт. Попільня, вулиця Миру, 82, в ході суперечки з ОСОБА_4, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_4 удар ліктем в обличчя та близько десяти ударів руками по різних частинах тіла, заподіявши потерпілому тупу поєднану травму тіла у вигляді забоїв органів черевної порожнини (крововиливи в брижу тонкого та товстого кишківника, крововиливи в навколониркову клітковину справа та зліва, крововилив в стінку черевної аорти, крововилив в стінку сечового міхура), крововилив під оболонки та в речовину головного мозку, синці, садна та гематоми голови, що ускладнились розвитком травматичного шоку, внаслідок яких 09 березня 2017 року в першій половині дня ОСОБА_4 помер.

Вказані фактичні обставини, в межах предявленого обвинувачення, суд встановив у змагальній процедурі, надавши сторонам можливість подати всі свої докази та всебічно, повно й неупереджено дослідивши їх.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та пояснив, що з середини лютого 2017 року він тимчасово мешкав у свого знайомого ОСОБА_5 в будинку №82 по вулиці Миру в смт. Попільня Житомирської області. В будинку мешкав ще один знайомий ОСОБА_5 - ОСОБА_4

Коли 08.03.2017 року, близько 18.00 годин він повернувся з роботи, то побачив свої речі розкидані по веранді будинку. Він запитав у ОСОБА_4 хто це зробив? ОСОБА_4 був нетверезий і сказав, що це він виставив речі з будинку у веранду. Далі ОСОБА_4, використовуючи образливі слова, став проганяти його з будинку та наніс два удари книжкою, що тримав у руках, у вухо та ногою по його нозі. Образившись на ОСОБА_4 за такі дії, він одразу наніс йому удар ліктем в область голови. Від удару ОСОБА_4 впав на підлогу під своїм ліжком. Тоді він нагнувся над ОСОБА_4 та наніс ще близька десяти ударів кулаками рук по голові та тулубу. У ОСОБА_4 пішла кров носом на підлогу. Далі він підняв ОСОБА_4 з підлоги на поклав на ліжко. Після цього він протер кров на підлозі ганчіркою і пішов спати у сусідню кімнату. На ранок його розбудив ОСОБА_5, який сказав, що ОСОБА_4 помер. Він пересвідчився що ОСОБА_4 лежав на ліжку мертвий і запропонував ОСОБА_5 викликати поліцію та «швидку», а сам поїхав у Вінницьку область попрощатися з рідними. У подальшому він був запрошений до поліції, де змістовно добровільно розказав про обставини події. Про те, що у ОСОБА_4 на час події були поламані ребра, він нічого не знав. Про себе повідомив, що має двох дітей, один з яких син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, є малолітнім. Син живе з дружиною, з якою він офіційно не розлучений, проте вона має іншу сімю. Відносини з сином до свого арешту він підтримував. Крім сина, в селі Капустяни Тростянецького району Вінницької області в нього є літні батьки пенсіонери: батько, ІНФОРМАЦІЯ_4 і мати ІНФОРМАЦІЯ_5 та його старша повнолітня донька, яка живе з його батьками, а також є рідний брат.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 узгоджуються з відомостями, отриманими на стадії досудового слідства під час слідчого експерименту з його участю 11.03.2017 р. та зафіксованими на відеозаписі цього слідчого експерименту, що були досліджені судом. Зокрема, під час цієї слідчої дії ОСОБА_2 вказав, що 08.03.2017 року він, в ході сварки з ОСОБА_4 наніс останньому удари руками по голові і тілу, після чого потерпілий був покладений і залишився лежати на ліжку, де й помер. Зазначені обставини, а саме, вказане ОСОБА_2 місце нанесення ударів та місце і положення потерпілого відповідають обставинам, зафіксованим під час огляду місця події в будинку №82 по вулиці Миру в смт. Попільня (а.с.170-174, 243).

Допитаний потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що він є двоюрідним братом покійного ОСОБА_4 Про обставини, за яких загинув ОСОБА_4, він нічого не знає. Знає, що брат був схильний до вживання алкоголю, жив у свого однокласника на імя Слава в селищі Попільня. За характером ОСОБА_4 був врівноваженим, ніколи не виявляв агресивної поведінки. ОСОБА_4 працював на станції технічного обслуговування автомобілів. Останнім часом вони бачились часто. Навесні 2017 року, точно день він не памятає, йому зателефонувала пані ОСОБА_7 і повідомила про загибель ОСОБА_4 Коли він приїхав до моргу, де йому показали тіло брата, то побачив, що той був сильно побитий. З ОСОБА_2 він раніше знайомий не був.

Допитана свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вона є власником житлового будинку №82 по вулиці Миру в смт. Попільня Житомирської області. В тому будинку протягом останніх двох років, після смерті її матері, живе її брат ОСОБА_5. Після того, як померла мати, вона дозволила жити в будинку разом з братом ОСОБА_9, який не мав житла, але мав роботу на СТО. ОСОБА_5 зловживає алкоголем і вона щотижня приходила до будинку, наводила лад, готувала їжу, отримувала пенсію брата. У лютому 2017 року дізналась, що у будинку оселився ще й ОСОБА_2 ОСОБА_5 пояснив їй, що вони познайомились в центрі селища і він дозволив ОСОБА_2 ночувати в будинку Вона знайшла документи ОСОБА_2 у будинку, дізнавшись з них, що він раніше судимий. У лютому ОСОБА_9 скаржився їй, що ОСОБА_2 його побив. Тому вона сказала ОСОБА_5 вигнати ОСОБА_2 Перед 8 березня вона прийшла до будинку, де побачила речі ОСОБА_2 та виставила їх у веранду. Близько 1011 березня їй зателефонували з поліції і повідомили про загибель ОСОБА_9. Вже після того вона була у будинку і бачила пляму крові на ліжку. За яких обставин загинув ОСОБА_9 їй не відомо.

Свідок ОСОБА_5 відмовився надавати свідчення суду, пославшись на погане самопочуття.

Водночас, за ініціативою сторони обвинувачення суду подано та досліджено у судовому засіданні аудіозапис допиту свідка ОСОБА_5, проведеного 29.03.2017 року в порядку ст.225 КПК України, з участю ОСОБА_2 та його захисника, на підставі ухвали слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 29.03.2017 року та протокол і відеозапис слідчого експерименту, проведеного з участю цього свідка 19.04.2017 року, під час яких свідок пояснив, що в його будинку №82 по вулиці Миру в смт. Попільня Житомирської області, мешкав ОСОБА_4, а з середини лютого 2017 року ще й мешкав ОСОБА_2 08.03.2017 року, у вечорі, коли ОСОБА_2 повернувся до дому, вони вжили алкогольні напої, після чого ОСОБА_2 наніс декілька ударів потерпілому ОСОБА_4 по голові і тулубу, а потім поклав ОСОБА_4 на кровать і пішов з будинку. А на ранок він побачив, що ОСОБА_4 помер. Причина конфлікту йому не відома (а.с. 167-169, 202-206, 241, 242).

Стороною захисту висловлено думку про неможливість використання показань ОСОБА_5, зафіксованих під час допиту слідчим суддею та при проведенні слідчого експерименту, оскільки безпосередні його показання судом не були отриманні через відмову свідка їх надати під час судового розгляду.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що по-перше, показання, отримані слідчим суддею за процедурою, передбаченою ст.225 КПК України, у відповідності до ч.4 ст.95 та ч.3 ст.225 КПК України не можуть визнаватись недопустимими лише з підстав того, що не були отримані безпосередньо судом, який здійснює судове провадження.

По-друге, відповідно до ч.2 ст.84 КПК України, показання та документи є альтернативними засобами доказування. Згідно пп.1, 3 ч.2 ст.99 КПК України, протокол слідчого експерименту та додатки до нього відносяться до такого засобу доказування, як документи. Отже відповідні показання свідка, що містяться в матеріалах слідчого експерименту та є частиною процедури його проведення, беруться до уваги судом саме як документ протокол слідчої дії, передбаченої ст.240 КПК України.

Суд також звертає увагу на наявні відмінності в описанні деяких обставин події обвинуваченим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_5 Так, свідок вказував на те, що ОСОБА_2 перед конфліктом з ОСОБА_4 вживав алкоголь, а після нанесення ударів потерпілому пішов з будинку ще у вечорі. Обвинувачений заперечив вживання алкоголю та наполягав, що залишався в будинку до ранку, коли саме за його вказівкою ОСОБА_5 викликав поліцію.

Надаючи оцінку цим розбіжностям, суд зазначає по-перше, що вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, згідно ст.67 КК України, є обставиною, що обтяжує покарання. Однак, оскільки така обставина не зазначена в обвинувальному акті, суд не вважає за необхідне досліджувати її, бо не має компетенції у формуванні змісту обвинувачення, а здійснює кримінальне провадження в межах обвинувачення, предявленого прокурором.

Іншу відмінність в показаннях обвинуваченого та свідка, а саме, час залишення ОСОБА_2 будинку (з ранку чи у вечорі) та ініціювання ним виклику поліції, суд тлумачить на користь показань обвинуваченого, беручи до уваги загальну неконкретність показань ОСОБА_5 та керуючись принципом оцінки сумнівів на користь обвинуваченого, відповідно до ст.62 Конституції України, ч.3 ст.17 КПК України.

Окрім показань обвинуваченого, потерпілого та свідків, суду були надані наступні документи та висновки експертиз.

Згідно протоколу огляду місця події 09.03.2017 року о 18.00 годин в будинку №82 по вулиці Миру в смт. Попільня Житомирської області, в одній з житлових кімнат, на ліжку виявлено труп ОСОБА_4 з тілесними ушкодженнями (а.с.229-239).

Проведеними того ж дня судово-медичним дослідженням трупа та наступними лабораторними дослідженнями в рамках судово-медичної експертизи (висновок №9, датований періодом від 09.03.2017 р. до 26.04.2017 р.), встановлено, що на трупі виявлено тупу поєднану травму тіла у вигляді: синця чола справа, підшкірної гематоми обличчя справа, крововиливу слизової оболонки нижньої губи справа, розриву правого кута рота, рани та крововиливу слизової оболонки верхньої губи справа, субконюнктивального крововиливу правого ока, синця правої ушної мушлі, синця правої завушної ділянки, садна та крововиливу в мякі тканини голови в ділянці проекції лівого тімяного горба, крововиливу в мякі тканини голови справа, закритий перелам кісток носа, крововиливи в оболонки та в речовину головного мозку, крововилив в брижу тонкого та товстого кишківника, крововилив у навколо ниркову клітковину справа та зліва, крововиливу в стінку черевної аорти, крововиливу в стінку сечового міхура, що ускладнилась розвитком травматичного шоку, яка утворилась від дії твердих тупих предметів, незадовго до часу настання смерті (в межах 2-4 години, але не більше 5-ти), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя, перебуває у прямому причинному звязку з настанням смерті.

Також, виявлені перелами ребер справа (6,7,10,11) та зліва (4,5,6,9), що утворились від дії твердих тупих предметів, в межах 7-10 діб до часу настання смерті, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоровя, в причинному звязку зі смертю не перебувають.

Смерть ОСОБА_4 настала від тупої поєднаної травми тіла у вигляді забоїв органів черевної порожнини (крововиливи в брижу тонкого та товстого кишківника, крововиливи в навколониркову клітковину справа та зліва, крововилив в стінку черевної аорти, крововилив в стінку сечового міхура, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, а також синців, саден та гематом голови. що ускладнилась розвитком травматичного шоку.

При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі трупа ОСОБА_4, виявлений етиловий спирт в концентрації 3,22‰ та 4.74‰ відповідно, що у живих осіб відповідало б тяжкій алкогольній інтоксикації (а.с. 226-228).

Допитаний у судовому провадженні судовий експерт ОСОБА_10, яким було проведено судово-медичну експертизу, пояснив, що наявні у потерплого перелами ребер виникли за декілька днів до його смерті та не супроводжувались розвитком небезпечних для життя явищ і не мали вирішального значення у настанні смерті, яка була спричинена тілесними ушкодженнями, завданими потерпілому безпосередньо перед його загибеллю.

Таким чином, інкриміновані обвинуваченому дії та їх наслідки у вигляді тілесних ушкоджень, визначених у формулюванні обвинувачення, охоплюються загальним їх переліком, виявленим у потерпілого і є такими, що безпосередньо призвели до настання смерті ОСОБА_4 Виявлені під час судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_4 перелами ребер не мають відношення до обставин події і не виключають наявність прямого причинно-наслідкового звязку між тілесними ушкодженнями, спричиненими ОСОБА_2 та настанням смерті потерпілого.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 15.03.2017 р. №290, встановлено групову належність крові ОСОБА_2 (А анті В) (а.с.122)

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 24.03.2017 року №291, кров ОСОБА_4 відноситься до групи В на відміну від крові ОСОБА_2

Під час огляду місця події, 09.03.2017 р. на підлозі, на скатертині, що розташована на столі в одному з житлових приміщень будинку, а також на покривалі, знайденому біля трупу ОСОБА_4 виявлені численні плями бурого кольору, які, згідно висновків судово-медичної експертизи від 28.03.2017 року №293 та від 24.03.2017 р. №295, могли належати потерпілому ОСОБА_4 (а.с.114-116, 124-126, 229-239).

Під час огляду в морзі Попільнянської ЦРЛ 09.03.2017 року виявлено та вилучено одяг потерпілого ОСОБА_4, зокрема, сорочка та черевики, на яких, згідно висновку судово-медичної експертизи від 24.03.2017 р. №292, виявлено кров людини, яка могла походити від ОСОБА_4 (а.с.201, 118-120).

Згідно протоколу огляду місця події від 10.03.2017 року, в житлових приміщеннях будинку №82 по вулиці Миру в смт. Попільня виявлені численні плями рідини бурого кольору, у змивах з яких, відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 23.03.2017 року №296, виявлено сліди крові, яка могла належати потерпілому ОСОБА_4 В плямах, що виявлені на ліжку у житловій кімнаті, суміжній з кімнатою де було знайдено труп ОСОБА_4, виявлено сліди крові, яка могла належати ОСОБА_2 В цій же кімнаті, на столі виявлені скляні пляшки від алкогольних напоїв, на яких, згідно висновку судової дактилоскопічної експертизи від 19.04.2017 року №1/590 виявлені сліди пальців рук ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.128-130, 186-200, 209-225)

Ці висновки судових експертиз доводять, що потерпілий перед загибеллю мав пошкодження, повязані з кровотечею, що відповідає показанням обвинуваченого про обставини події. А крім іншого, підтверджують той факт, що обвинувачений і раніше перебував у різних частинах будинку, а отже, підтверджується факт його мешкання там.

Факт проживання ОСОБА_2 останнім часом у будинку №82 по вулиці Миру в смт. Попільня опосередковано підтверджується також довідками Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 28.03.2017 року №244, ОСОБА_2 довгий час не проживає за місцем реєстрації: Вінницька область, Тростянецький район, село Капустяни, вулиця С. Мурованого, 13 (а.с.162).

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 21.03.2017 року №26, на тілі у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця лівої гомілки, садна правої ушної мушлі, садна правої скроневої ділянки, що утворились від дії твердих тупих предметів, можливо в термін та за обставин, вказаних освідуваним та при проведенні допиту останнього в якості підозрюваного і відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 107-108).

Таким чином, ці висновки експертизи обєктивно підтверджують показання обвинуваченого у судовому засіданні про те, що його дії спровокувало нанесення йому ОСОБА_4 ударів книжкою в область вуха та ногою по його нозі.

Таким чином, на підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого і його дії належить кваліфікувати як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України.

Згідно ст.65 КК України, суд призначає обвинуваченому покарання у межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, з метою призначення покарання, необхідного й достатнього для виправлення та попередження нових злочинів.

Санкцією частини 2 статті 121 КК України, передбачене кримінальне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що, згідно ст.12 КК України, відносить відповідне кримінальне правопорушення до тяжких злочинів.

При цьому суд враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого, який є раніше судимим за умисне вбивство та замах на викрадення вогнепальної зброї (а.с.143-145), на обліку нарколога чи психіатра не перебуває (а.с.133, 134), має неповнолітнього сина та літніх батьків, про що повідомив суд надаючи показання, які не були спростовані стороною обвинувачення.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до п.1 ст.67 КК України, враховуючи наявність непогашеної судимості за умисний злочин, є рецидив злочинів.

Обставиною, що помякшує покарання, відповідно до п.1 ст.66 КК України є зявлення з зізнанням та активне сприяння розкриттю злочину, що виявилось у наданні обвинуваченим від початку досудового слідства визнавальних показань та добровільної участі у проведенні слідчих дій, зокрема, слідчого експерименту та судових експертиз.

Таким чином, враховуючи відсутність інших передбачених санкцією частини 2 статті 121 КК України видів покарання, окрім позбавлення волі, суд вважає за необхідне призначити кримінальне покарання саме у виді позбавлення волі, строком який, враховуючи вищевказані обставини, буде достатнім для досягнення мети покарання.

Згідно до ч.5 ст.72 КК України до загального строку позбавлення волі слід зарахувати строк тримання під вартою ОСОБА_2: з 13 березня 2017 року до 20 червня 2017 року - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року№ 838-VIII); починаючи з 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього увязнення за один день позбавлення волі (на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 18 травня 2017 року№ 2046-VIII).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів, вилучених на стадії досудового слідства слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України (а.с.244-245).

Запобіжний захід обраний обвинуваченому у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

Процесуальні витрати, повязані з залученням судового експерта для проведення судової дактилоскопічної експертизи в розмірі 1320,60 гривень слід стягнути з обвинуваченого, відповідно до ч.2 ст.124 КК України.

Керуючись ст.371,373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 ( сім ) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому у виді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Строк позбавлення волі ОСОБА_2 рахувати з 13 березня 2017 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою:

-з 13 березня 2017 року до 20 червня 2017 року - з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі

-з 21 червня 2017 року з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (ідентифікаційний код 38035726, отримувач УДКСУ у місті Житомирі (м. Житомир), банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, рахунок №31117115700002, класифікація доходів 24060300) процесуальні витрати в сумі 1320,60 грн. (тисяча триста двадцять гривень 60 копійок).

Речові докази що зберігаються у Попільнянському ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області:

-светр вязаний зеленого кольору, сині джинсові штани, дві чорні шкарпетки, повернути обвинуваченому ОСОБА_2;

-речі та одяг потерпілого ОСОБА_4, а саме: покривало різнокольорове, чорну сорочку з ґудзиками, светр чорного кольору, джинсові штани чорного кольору з заправленим ременем, сіру шапку, дві пари чорних шкарпеток, шорти з синіми вставками, темно-сині спортивні штани з сірими смугами, чорні туфлі передати потерпілому ОСОБА_1;

-речі свідка ОСОБА_5: пальто коричневого кольору, гольф чорного кольору, штани коричневого кольору повернути ОСОБА_5;

-змиви речовини бурого кольору, два вирізи з тканини, марлевий тампон та зрізи нігтьових пластин ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 знищити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом 30 діб з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя В.О. Руденко