Ухвала суду № 67603945, 07.07.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 441/1036/14-к Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.

Провадження № 11-кп/783/77/17 Доповідач: Галапац І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2017 рокуколегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Галапаца І.І.,

суддів Галина В.П., Романюка М.Ф.,

при секретарі Стойку Р.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою прокурора Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_1 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 08 вересня 2016 року відносно ОСОБА_2,

з участю прокурора Подіка Ю.О.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

встановила:

цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого на автосервісі в м. Львові, вул. Замарстинівська 53, неодруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі п.в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнено ОСОБА_2, який має дитину ІНФОРМАЦІЯ_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь регіональної філії «Львівська залізниця» ОСОБА_4 акціонерного товариства «Українська залізниця» - 82432,18 грн. матеріальної шкоди та 425727,31 грн. вартості відновлювальних робіт, а також 391, 20 грн. та 1103,25 грн. за експертизи.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 у період часу з 10 год.00 хв. до 18 год. 00 хв. 22 вересня 2012 року та з 10 год.00 хв. до 18 год.00 хв. 24 вересня 2012 року за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, матеріли стосовно яких виділені в окреме провадження, перебуваючи поблизу с. Бучали, Городоцького р-ну., Львівської обл., маючи умисел на заволодіння чужим майном, умисно з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, демонтували, розрізали за допомогою газозварювального обладнання і таємно викрали елементи верхньої будови підїзних колій № 7, № 9, № 11, які перебували на балансі ВП «Самбірська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця», а саме: рейки типу Р 43, довжиною 317,2 п.м.к.(дві нитки) на суму 44063 грн. 85 коп., рейки типу р-43 довжиною 552,4 м на суму 38368 грн. 33 коп. та розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим заподіяли шкоду на загальну суму 82432,18 грн.

В апеляційній скарзі прокурор Красницький І.Я. покликається на те, що вирок Городоцького районного суду Львівської області від 08 вересня 2016 року стосовно ОСОБА_2 є незаконним і таким, що підлягає скасуванню, у звязку із невідповідністю висновку суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що в ході досудового розслідування, згідно акту №12 НКРС 01060004 від 12 лютого 2012 року документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ВП «Самбірська дистанції колії» ДТГО «Львівська залізниця» встановлено вартість завданих збитків на суму 166316,09 грн. (в т.ч. ПДВ 27719,74 грн.), що відповідає великому розміру заподіяної шкоди, а тому дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, як крадіжка вчинена у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

Наголошує, що в ході судового розгляду, за клопотанням сторони захисту, з метою встановлення вартості викраденого майна, ухвалою Городоцького районного суду Львівської області призначено судово-товарознавчу експертизу. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №69 від 30 жовтня 2015 року, вартість викраденого майна складає 82432,18 грн.

Зазначає, що не погоджується з тим, що Городоцький районний суд взяв до уваги у якості доказу, щодо підтвердження вартості викраденого у потерпілого ОСОБА_4 акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» майна, висновок судово-товарознавчої експертизи № 69 від 30 жовтня 2015 року, а не акт № 12 НКРС 01060004 від 12 лютого 2012 року документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ВП «Самбірська дистанції колії» ДТГО «Львівська залізниця», на який посилалась сторона обвинувачення.

Наголошує, що в ході судового розгляду встановлено, що дії ОСОБА_2 та інших невстановлених слідством осіб по заволодінню майна ВП «Самбірська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця» були охоплені єдиним злочинним наміром, що підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження та показами свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, допитаних в ході судового розгляду кримінального провадження. Таким чином, суд неправильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб, оскільки діями ОСОБА_2 та інших невстановлених осіб завдано збитків на суму 166316,09 грн. (в т.ч. ПДВ 27719,74 грн.), що відповідає великому розміру заподіяної шкоди, а тому дії ОСОБА_2 потрібно кваліфікувати за ч.4 ст. 185 КК України, як крадіжка вчинена у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

Просить вирок Городоцького районного суду Львівської області від 08 вересня 2016 року скасувати у звязку з невідповідністю висновку суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_1, обвинувачений ОСОБА_2 зазначає, що вважає її надуманою, безпідставною, необґрунтованою, такою, що не вказує на порушення норм процесуального та матеріального права.

Просить вирок Городоцького районного суду Львівської області від 08 вересня 2016 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та виступ його захисника адвоката ОСОБА_3, які частково підтримали апеляційну скаргу прокурора Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_1, та просять змінити вирок в частині розміру завданої шкоди, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за яке його засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, ретельно дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким дана об'єктивна оцінка та не оспорюється учасниками судового провадження в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, як вбачається з вироку суду, обвинуваченому ОСОБА_2 інкриміновано крадіжку майна на загальну суму 82432,18 грн.

Колегією суддів встановлено, що згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №69 від 30 жовтня 2015 року (т.5 а.с. 132-137) та пояснень експерта ОСОБА_7 в місцевому суді, вартість викрадених рейок типу Р43, довжиною рейок 317,2 п.м.к. (х 2 нитки), що разом складає 634,4 м, становить 44063,85 грн., а без вартості пятьох секцій, раніше демонтованих залізницею, довжиною 82 м, загальною довжиною 552,4 м, становить 38368,33 грн., однак суд першої інстанції додавши вищезазначені суми, прийшов до невірного висновку про вартість викраденого, а тому, виходячи з наведеного, вирок в цій частині підлягає зміні.

Відтак, колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинивши кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 185 КК України за обставин зазначених у вироку суду першої інстанції, завдав матеріальної шкоди потерпілому на суму 38368,33 грн.

Окрім цього, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_1 задоволити частково.

Вирок Городоцького районного суду Львівської області від 08 вересня 2016 року року відносно ОСОБА_2 в частині цивільного позову змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь регіональної філії «Львівська залізниця» ОСОБА_4 акціонерного товариства «Українська залізниця» - 38368,33 грн. матеріальної шкоди.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяцівз дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10