Рішення № 67603526, 03.07.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 1309/3511/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, треті особи Львівська міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про демонтаж самочинно встановленого цегляного гаража, суд

в с т а н о в и в:

Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду із позовом, в якому просить зобовязати ОСОБА_1 демонтувати за власні кошти самочинно побудований цегляний гараж в дворі будинків №253 та №253а на вул. Городоцька у м. Львові. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач самовільно, без отримання дозвільних документів Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, побудував цегляний гараж на землях комунальної власності міста в дворі будинків №253 та №253а на вул. Городоцька у м. Львові. Відповідно до п.2 розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради «Про самочинне будівництво здійснене ОСОБА_1М.» від 18.01.2012 року №68 відповідача зобовязано демонтувати самочинно встановлений цегляний гараж розміром 5,70х13,25м у дворі будинків №253 та №253а на вул.Городоцька у м.Львові. На виконання зазначеного розпорядження ЛКП «Сигнівка» неодноразово попереджало відповідача про демонтаж самочинного будівництва в дворі вказаних будинків, проте відповідач самочинно здійсненого будівництва не демонтував, а тому Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду із вказаним позовом.

Суд, ухвалив справу розглядати без участі представника позивача ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності №32-вих-278 від 23.01.2017 року /т.2 а.с.103/, який представив заяву, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу у його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує, що відповідає вимогам ст.158 ЦПК України

Відповідач повторно у судове засідання не зявився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, завдання цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.1 ЦПК України).

Треті особи - Львівська міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд приходить до переконання про можливість проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ст.15 ЖК України, виконавчі комітети районних, міських, районних у містах ОСОБА_5 народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством України, цим кодексом та іншими актами законодавства України на території району, міста, району в місті здійснюють контроль за станом експлуатацією відомчого житлового фонду.

Відповідно до п.3.4. розділу VI Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №3704 від 08.07.2010 року, п.4.3.4 Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням Львівської міської ради №5 від 06.01.2012 року, та п.3.5. Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006 року №219 до повноважень районної адміністрації в галузі будівництва належить розгляд та вжиття заходів, у встановленому виконавчим комітетом, департаментом містобудування порядку, щодо фактів самочинного будівництва.

У відповідності до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради «Про затвердження висновків міжвідомчої комісії» №178 від 09.03.1998 року ОСОБА_6 та іншим мешканцям, які проживають у квартирах №1, 2, 3, 4, 7, 9 на вул. Городоцькій, 253 у м. Львові погоджено будівництво цегляної споруди розміром 20х4м під господарські потреби /т.1 а.с.141-143/.

Із довідки управління Держкомзему у м. Львові від 21.07.2011 року вбачається, що згідно земельно-кадастрових книг земельна ділянка на вул. Городоцькій у м. Львові, на якій побудований спірний гараж, відноситься до земель м. Львова.

Відповідно до витягу з протоколу №1 засідання міжвідомчої комісії від 03.01.2012 року вирішено зобовязати ОСОБА_1 демонтувати цегляний гараж розміром 5,7х13,25м, самочинно побудований на землях комунальної власності м. Львова в дворі будинків №253, 253а на вул. Городоцькій /т.1 а.с.6/.

Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №68 від 18.01.2012 року «Про самочинне будівництво здійснене гр. ОСОБА_1М.» відповідача зобовязано демонтувати самочинно встановлений цегляний гараж розміром 5,70х13,25 м. побудований на землях комунальної власності міста в дворі будинків №253 та №253а на вул. Городоцькій у м. Львові /т.1 а.с.4/.

25.01.2012 року ЛКП «Сигнівка» направило ОСОБА_1 лист-попередження про необхідність демонтажу спірного гаражу відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 18.01.2012 року №68 /т.1 а.с.12/.

Згідно акта комісії ЛКП «Сріблястий» відповідач не виконав вимоги розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №68 від 18.01.2012 року «Про самочинне будівництво здійснене гр. ОСОБА_1М.», зокрема, не демонтував самочинно збудований гараж в дворі будинків №253, 253а на вул.Городоцькій у м.Львові /т.1 а.с.13/.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2007 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради притягнула відповідача до адміністративної відповідальності за ст.97 КУпАП, а саме: за самовільне встановлення цегляного гаража /т.1 а.с.7/.

Крім цього, судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що самочинно здійснене відповідачем будівництво цегляного гаража порушує права сусідів, зокрема, мешканців будинку №253а та квартири №3 будинку №253 на вул.Городоцька у м.Львові, які зверталися в звязку з цим із заявою до позивача /т.1 а.с.9/.

Згідно ч.1, 4 ст.376 ЦПК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони були збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил. Якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно із ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Зі змісту ч.2 ст.8 та ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передумовою здійснення будівництва, реконструкції обєктів містобудування є отримання дозволу на будівництво від виконавчих органів відповідних рад.

Таким чином, судом не встановлено та відповідачем не надано доказів на підтвердження незаконності вимог позивача, та їх необґрунтованість. Слід звернути увагу, що відповідач, хоча належним чином і повідомлявся про судове засідання, однак, не зявлявся на них, не користувався своїми права щодо доведеності неправомірності вимог позивача.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Виходячи із наведеного та враховуючи, що ОСОБА_1 самовільно встановив цегляний гараж на землях комунальної власності міста, без дозвільних документів органів місцевого самоврядування, порушує права інших осіб, зокрема третіх осіб, які брали участь у справі, а тому позов слід задовольнити, зобовязати відповідача демонтувати за власні кошти самочинно встановлений цегляний гараж в дворі будинків №253 та №253а на вул. Городоцька у м.Львові.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У звязку з цим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 107,30 грн. судового збору, сплаченого позивачем /а.с.1/.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.376 ЦК України, Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.09.2011 року № 835, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити.

Зобовязати ОСОБА_1, 1982року народження, демонтувати за власні кошти самочинно побудований цегляний гараж на землях комунальної власності міста в дворі будинків №253 та №253а на вул. Городоцькій у м. Львові.

Стягнути із ОСОБА_1, 1982року народження, на користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради 107 /сто сім/ гривень 30 копійок сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський