Вирок № 67603419, 06.07.2017, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

В И Р О К

iменем України

1-кп/330/103/2017

Справа № 330/449/17

"06" липня 2017 р. Якимівський районний суд Запорізької області

в складі головуючого - судді Федорець С.В.

при секретарі Шеліповій Ю.О.

за участю прокурора Шульженко С.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Якимівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, з освітою середньою, не працюючого, раніше судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

- 20.10.1999 року Якимівським районним судом за ч.2,3 ст. 140 КК України (за ред.. 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, покарання відбував з 08.02.2000 року до 31.07.2001 року в Перевальській ВК Луганської області № 15, звільнений умовно-достроково, не відбутий строк складає 1 рік 5 місяців 22 дні;

- 10.06.2013 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185, ч.2,3 ст. 186, ч.2 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі, покарання приєднане до вироку Якимівського районного суду від 20.10.1999 року, визначене покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі, покарання відбував з 18.07.2003 року по 10.04.2006 року в Каменській ВК Запорізької області № 101;

- 23.06.2010 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, від реального покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки;

- 23.12.2010 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, покарання приєднане до вироку Якимівського районного суду від 23.06.2010 року, визначене покарання у вигляді 5 ркоів 3 місяців позбавлення волі, покарання відбував з 25.06.2011 року в Оріхівській ВК Запорізької області;

- 11.06.2012 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 194-1 КК України до 4 років позбавлення волі, покарання приєднане до вироку Якимівського районного суду від 23.12.2010 року, визначене покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі, покарання відбував з 15.10.2012 року в Оріхівській ВК Запорізької області № 88;

- 20.02.2013 року Якимівським районним судом за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 194-1 КК України до 4 років позбавлення волі, покарання приєднане до вироку Якимівського районного суду від 11.06.2012 року, визначене покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі, покарання відбував з 11.03.2013 року в Оріхівській ВК Запорізької області № 88;

- 10.06.2013 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, покарання приєднане до вироку Якимівського районного суду Запорізької області від 20.02.2013 року, визначене покарання у вигляді 5 років 4 місяців позбавлення волі, покарання відбував з 24.10.2013 року в Оріхівській ВК Запорізької області № 88, звільнений умовно-достроково 26.06.2015 року, невідбутий строк складає 5 місяців 2 дні;

- 08.06.2016 року Якимівським районним судом за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 26.01.2017 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 124, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, покарання приєднане до вироку Якимівського районного суду Запорізької області від 08.06.2016 року, визначене покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі,

- 23.02.2017 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 2, 3 ст. 185 КК України до 4 років та 2 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

В кінці листопада 2016 року ОСОБА_1, знаходячись на ділянці місцевості, яка розташована біля автодороги «Харків-Сімферополь», неподалік територіального знаку Якимівського району Запорізької області, діючи умисно, шляхом привласнення знайденого придбав корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати РГО. Після чого, маючи умисел на придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу приніс корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати РГО на територію домоволодіння, яке він орендує у ОСОБА_3, розташованого за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Космічна, будинок № 91. Потім поклав його до пластикової пляшки, яку закопав на дворі вищевказаного домоволодіння поряд із туалетом, де продовжував зберігати без передбаченого законом дозволу на території домоволодіння за місцем фактичного проживання до 11 годин 30 хвилин 25 березня 2017 року, коли співробітниками Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП України в Запорізькій області, при проведенні обшуку території домоволодіння за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Космічна, будинок № 91 був виявлений та вилучений корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати РГО промислового виробництва, який містить в собі вибухову речовину бризантної дії А-1 Х-1 (флегматизований гексоген) вагою 90 г, який згідно висновку експерта № 12-63 від 27.04.2017 року, придатний для здійснення вибуху при наявності засобу ініціювання вибуху або утворення необхідних для цього умов.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, повністю визнав, у вчиненому розкаявся та пояснив суду, що дійсно в листопаді 2016 року в районі автодороги «Харків-Сімферополь» знайшов гранату, яку в подальшому приніс на територію будинку по вул. Космічній,91 у смт Якимівка, поклав її до пластикової пляшки і закопав її в землю на території домоволодіння біля туалету. Як пояснив обвинувачений, граната була закопана у землі до 25 березня 2017 року, тобто до моменту коли вона була вилучена працівниками поліції під час проведення обшуку території будинку.

Відповідно до ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, помякшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_1, раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, не перебуває на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах.

Обставинами, які помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями сприяв встановленню істини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, судом визнається рецидив злочинів.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, а також того факту, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення не мало тяжких наслідків, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, та за цих підстав вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його дії у вигляді позбавлення волі, із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох років та шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Якимівського районного суду від 23.02.2017 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді чотирьох років та двох місяців позбавлення волі.

До покарання за цим вироком зарахувати покарання, відбуте частково за вироком Якимівського районного суду від 23.02.2017 року з 23.02.2017 року по 05.07.2017 року.

Початок строку відбуття покарання відраховувати з моменту його затримання з 07.12.2016 року. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення з 07.12.2016 року по 20.06.2017 року включно зарахувати у строк покарання з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з 21.06.2017 року до набрання вироком законної сили - з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази: уламки (залишки) від гранати РГО після полігонних іспитів, які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області за квитанцією №70 від 24.04.2017 року, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Якимівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя С.В. Федорець