Рішення № 67603385, 03.07.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1408/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

в с т а н о в и в:

ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 49214,37 гривень заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 29.07.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитну угоду шляхом акцептування банком пропозиції клієнта, відповідно до умов заяви №001-13560-290713, позивач відкрив відповідачу картковий рахунок та встановив ліміт кредитної лінії. Відповідач скористалася кредитною лінією, але станом на 17.02.2017 року не виконує належним чином зобов’язання за договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість в сумі 49214,37 гривень, з яких 31167,25 гривень – заборгованість по відсоткам та 18047,12 гривень – заборгованість за комісіями.

Суд, ухвалив справу розглядати без участі представника позивача, який в позовній заяві зазначав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу у його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує /а.с.2/, що відповідає вимогам ст.158 ЦПК України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуте поштовим відділенням у зв’язку із закінченням терміну зберігання, що свідчить про те, що відповідач свідомо не бажав отримати таке, адже як вбачається із відомостей відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України у Львівській області, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.13/, на яку й було направлено дане повідомлення, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, крім цього, представник позивача зазначив, що не заперечує проти заочного вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, що 29.07.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитну угоду шляхом акцептування банком пропозиції клієнта, відповідно до умов заяви №001-13560-290713, позивач відкрив відповідачу картковий рахунок та встановив ліміт кредитної лінії /а.с.4/.

Згідно п.2.3 частини 3 договору банк встановлює ліміт кредитної лінії у розмірі 30000 грн. Пунктом 1 частини 3 договору передбачено, що обслуговування карткового рахунку здійснюється у відповідності до тарифів, що є невід’ємною частиною договору.

На підставі п.2.4 частини 3 договору, кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом строку, визначеного у п.2.4 частини 2 пропозиції. Кожен наступний ліміт кредитної лінії надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у пропозиції та не потребує підписання додаткових угод до пропозиції.

У відповідності до п.2.5 частини 3 договору, відповідач до підписання пропозиції був ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування рахунку (у формі встановлення кредитної лінії) та орієнтовну сукупну вартість кредиту, відповідно до законодавства України.

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання, відкривши відповідачу картковий рахунок №26252909190290 в національній валюті України – гривні, та встановивши ліміт кредитної лінії в розмірі 3000 грн., а відповідач скористався кредитною лінією, але станом на 17.02.2017 року не виконує належним чином зобов’язання за договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також встановлено, та підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.3/, що ОСОБА_1 скористався кредитною карткою, однак, порушив взяті на себе, згідно кредитного договору, зобов’язання, зокрема, станом на 17.02.2017 року має заборгованість в розмірі 49214,37 грн., з яких 31167,25 грн. – заборгованість по відсоткам та 18047,12 грн. – заборгованість за комісіями.

Враховуючи викладене і беручи до уваги, що ОСОБА_1 односторонньо порушив взяті на себе зобов’язання за кредитним договором від 29.07.2013 року, то, відповідно до вимог ст.1050 ЦК України та умов кредитного договору, позикодавець вправі вимагати повернення кредиту та виплати належних за цим договором платежів.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що ОСОБА_1 в добровільному порядку взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконує, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором від 29.07.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У зв’язку з цим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1600.00 гривень судового збору, сплаченого позивачем /а.с.11/.

Керуючись ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.526, 527, 530, 610-611, 627, 1050, 1054 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер – 2191921298/ на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» /рахунок отримувача:32078115901026, банк отримувача: Національний банк України; МФО банку отримувача 300001; отримувач: АТ «Дельта Банк» (в стані припинення); код отримувача: 34047020/ - заборгованість за кредитною лінією від 29 липня 2013 року в сумі 49214 /сорок дев’ять тисяч двісті чотирнадцять/ гривень 37 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» /ЄДРПОУ – 34047020/ – 1600 /одну тисячу шістсот/ гривень судового збору, сплаченого позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський