Рішення № 67603000, 06.07.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 333/4227/15

Провадження №22ц/778/2617/17 Головуючий у 1 інстанції: Варнавська Л.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_6, Комишуваська селищна рада Оріхівського району, про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_6, Комишуваська селищна рада Оріхівського району, про визнання заповіту недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 30 грудня 2014 року помер його батько ОСОБА_7, який постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкоємцями першої черги є він та сестри ОСОБА_4, ОСОБА_6

06.01.2015 року приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_8 була відкрита спадкова справа.

Під час подання ним заяви про прийняття спадщини йому від приватного нотаріуса стало відомо про те, що є заповіт, складений померлим ОСОБА_7 24.12.2014 року, який було посвідчено Комишуваською селищною радою Оріхівського району. За даним заповітом померлий заповів все належне йому майно ОСОБА_4, яка також звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

На час складання заповіту його батько був тяжко хворий, страждав на онкологічну хворобу, останній місяць самостійно не пересувався, потребував сторонньої допомоги, погано розумів, що відбувається.

На момент складання заповіту ОСОБА_7 не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

На підставі зазначеного просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_7, посвідчений 24 грудня 2014 року за реєстровим № 183 посадовою особою Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_9 в особі представника ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції ст.ст. 203, 1247, 1257 ЦК України, неврахування розяснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5, посилаючись на порушення вимог ч.ч.2,3 ст. 212 ЦПК України, відмову в проведенні повторної почеркознавчої експертизи, просить рішення суду змінити, виключити з мотивувальної частини рішення висновок суду «Проте, зважаючи на висновок судової почеркознавчої експертизи № 376-15 від 14.12.2015 року, суд не може вважати заповіт (т.1, а.с. 52) від імені ОСОБА_7, який посвідчений 24 грудня 2014 року, головою Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області ОСОБА_10, волевиявленням ОСОБА_7, оскільки цей заповіт ним не підписаний. Тому у суду не має підстав робити висновок чи було волевиявлення ОСОБА_7 вільним, чи відповідало воно його волі. Тобто, від імені ОСОБА_7 мало місце складання заповіту особою, яка не мала на це права, що свідчить про нікчемність правочину, а не його недійсність», стягнути з позивача судові витрати на подання апеляційної скарги.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2016 року скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у позові з інших правових підстав.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_4 відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Статтями 213, 214, 316 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду повністю не відповідає.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії І-Жс№324208, виданого 1972 року Комишуваською сільською радою Оріхівського району його батьком є ОСОБА_11. В суді першої інстанції сторони та інші учасники процесу не заперечували, що померлий ОСОБА_11 є батьком позивача.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер 30 грудня 2014 року.

Копіями виписок та виписних епікризів підтверджено, що ОСОБА_11 неодноразово знаходився на лікуванні, як в міських лікарнях, так і в онкологічному диспансері, встановлено діагноз: Сr лівої нирки St IV, rp VI Mts oss, нирки. Карциноматоз брюшини. Хронічний пієлонефрит єдиної правої нирки. За рекомендацією лікарів прийом наркотичних препаратів за місцем проживання за призначенням лікаря-онколога.

З копії спадкової справи №1-2015, наданої приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_8 встановлено, що з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулись ОСОБА_4, ОСОБА_12 (відмовилась від спадщини), ОСОБА_6 ( 09.06.2015 року написала заяву нотаріусу про намір оскаржити заповіт), ОСОБА_3.

Відповідно до заповіту, який міститься в матеріалах справи, складеного ОСОБА_7 та посвідченого 24 грудня 2014 року головою Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповідається ОСОБА_4

Звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_3 указував на те, що його батько ОСОБА_7 не підписував заповіт та він не міг розуміти значення своїх дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Для визначення наявності стану, в якому громадянин не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння та ін.) на момент укладення угоди, суд призначає судово-психіатричну експертизу. Вимоги про визнання угоди недійсною з цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент укладення угоди особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 145 ЦПК України призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи хоча б однією зі сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року у справі № 6-2833цс16.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який надавши оцінку показам свідків, дослідивши матеріали справи, врахувавши висновок експерта, дійшов висновку, що заповіт ОСОБА_7 не підписував.

Проте, оскільки позов ґрунтується на тих обставинах, що оспорюваний заповіт не підписувався ОСОБА_7 та те, що він не усвідомлював значення своїх дій, позов заявлено з підстав передбачених ст. ст. 203, 215, 225 ЦК України із застосуванням яких закон пов'язує саме недійсність, а не нікчемність правочину. А тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість захисту прав шляхом вирішення позову про визнання заповіту недійсним.

Колегія суддів погоджується з доводами позовної заяви, що оскаржуваний заповіт порушує право позивача на спадщину після смерті ОСОБА_7, оскільки родинні зв'язки між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ніким не оспоруюються та визнаються сторонами.

Крім цього існує рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2016 року про встановлення факту, що батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_7

За змістом ч. 1 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (недійсним в силу закону).

Стаття 1247 ЦК України визначає загальні вимоги до форми заповіту, змістом ч. 2 якої визначається, що заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 цього Кодексу.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи № 376-15 від 14.12.2015 року підписи, виконані від імені ОСОБА_7 і розміщені в графі «Підпис» оригіналів двох екземплярів заповіту, складеного 24.12.2014 року від імені ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4, які містяться в матеріалах цивільної справи т. 1, а.с. 111, т. 2, а.с. 3, виконані не ОСОБА_7, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису (т.2, а.с. 31-43).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 пояснив, що ним під час проведення експертизи враховувались матеріали цивільної справи, якщо б на висновок експерта мав місце вплив збиваючих факторів, то він про це вказав би у висновку. Незвична поза при підписанні документу не впливає на висновки експерта.

Таким чином, спірний заповіт був укладений без волевиявлення ОСОБА_7, при його підписанні не дотримано вимог ст.ст.203, 1247 ЦК, а тому суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заявлених вимог позивача.

За вказаних обставин оскаржуване рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а тому на підставі ст.309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позову.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору на загальну суму 850,00 грн. та витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 2457,60 грн. , а всього 3307,60 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2016 року по цій справі скасувати .

Ухвалити нове рішення наступного змісту. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_6, Комишуваська селищна рада Оріхівського району, про визнання заповіту недійсним задовольнити.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_7 петровича, ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчений 24 грудня 2014 року за реєстровим № 183 посадовою особою Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3307,60 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте воно може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 333/4227/15

Провадження №22ц/778/2617/17 Головуючий у 1 інстанції: Варнавська Л.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частина

06 липня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_6, Комишуваська селищна рада Оріхівського району, про визнання заповіту недійсним, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2016 року по цій справі скасувати .

Ухвалити нове рішення наступного змісту. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_6, Комишуваська селищна рада Оріхівського району, про визнання заповіту недійсним задовольнити.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_7 петровича, ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчений 24 грудня 2014 року за реєстровим № 183 посадовою особою Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3307,60 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте воно може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: