Постанова № 6760023, 17.03.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2009 р.                                                                       справа № 2а-432/09/0570

час прийняття постанови: 14-25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехноресурс ЛТД», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2008 року № 0002312340/2

за участю представників:

від позивача: Кострикіна К.М., Болквадзе П.М. – за дов. від 01.02.2009р.

від відповідача: Ворони В.Г. – за дов. від 09.01.2009р.

                               Шкаєвої В.І. – за дов. від 25.02.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехноресурс ЛТД» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2008 року № 0002312340/2.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для визначення податковим органом його кредиторської заборгованості перед ТОВ «СВМ-Контракт» у якості безповоротної фінансової допомоги у разі ліквідації підприємства, оскільки строк позовної давності щодо стягнення заборгованості не минув.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки позивачем порушені норми підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

З 1 по 28 липня 2008 року відповідачем була проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2007 року по 31 березня 2008 року, за результатами якої був складений акт перевірки від 18 серпня 2008 року № 2265/23-111-1/33956470 (надалі – акт перевірки).

За висновками акту перевірки відповідачем встановлено, що позивачем в порушення пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР підприємством (позивачем у справі) занижено податок на прибуток за 1 квартал 2007 року на суму 14832 грн., 2 квартал 2007 року на суму 36047 грн.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем визначені норми підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі – Закон № 2181).

Як встановлено судом під час судового розгляду, підставою для донарахування податку на прибуток та відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій стало встановлене відповідачем порушення, внаслідок якого позивачем, на думку податкового органу, занижено податок на прибуток за 2 квартал 2007 року на суму 36047 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підприємством було занижено валовий дохід за 2 квартал 2007 року на суму 78648 грн., а саме до валового доходу не включено суму вартості товарів, безоплатно наданих платнику податків. Підставою для такого висновку стало те, що згідно даних бухгалтерського обліку за березень 2008 року по взаємовідносинам з ТОВ «СВМ-Контракт» встановлено, що станом на 1 січня 2007 року та станом на 31 березня 2008 року значиться кредиторська заборгованість в сумі 78648 грн. 03 коп., яка виникла на 31 березня 2006 року. Розрахунки за період з 1 січня 2007 року по 31 березня 2008 року не проводились. Під час перевірки відповідачем було встановлено, що постановою господарського суду Донецької області від 24 квітня 2007 року ТОВ «СВМ-Контракт» визнаний банкрутом та ліквідований. Факт виключення даного підприємства з державного реєстру не є спірним між сторонами.

Крім цього, відповідачем в акті перевірки встановлено порушення пункту 5.1, пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме у 2 кварталі 2007 року невідкориговані валові витрати у розмірі 65540 грн. 03 коп. на суму отриманого товару від ТОВ «СВМ-Контракт».

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «СВМ-Контракт» та позивачем 9 грудня 2005 року був укладений договір поставки № 1, за яким передбачається поставка продукції матеріально-технічного призначення із оплатою шляхом перерахування грошових коштів. ТОВ «СВМ-Контракт» видана позивачу товарна накладна від 10 січня 2009 року на суму 131516 грн. 81 коп. Наявність кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «СВМ-Контракт» не є спірною обставиною між сторонами.

Проблемою даного спору є наявність чи відсутність підстав для визначення кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «СВМ-Контракт» у якості безповоротної фінансової допомоги у разі ліквідації підприємства.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпункт 5.2.8 пункту 5.2 даної статті передбачає, що до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Поняття «безповоротної фінансової допомоги» визначено у підпункті 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників, на думку податкового органу, у спірних правовідносинах має місце безповоротна фінансова допомога як сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Строки позовної давнини визначаються Цивільним кодексом України (статті 251-268). Суд зазначає, що норми Цивільного кодексу України чи норми іншого діючого законодавства не передбачають випадку закінчення строку позовної давнини у разі ліквідації підприємства. Статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і у спірних правовідносинах на момент проведення перевірки цей строк ще не закінчився.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведений склад правопорушення, за яке ним донарахований податок на прибуток та застосовані штрафні (фінансові) санкції спірним рішенням, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехноресурс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2008 року № 0002312340/2 задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька від 22 грудня 2008 року № 0002312340/2, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 50466 грн., в тому числі за основним платежем 36047 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 14419 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехноресурс ЛТД» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 березня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 20 березня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.