Ухвала суду № 67599221, 03.07.2017, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №591/2941/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Мальована-Когер В. В.Номер провадження 11-сс/788/285/17 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Олійника В. Б., Литовченко Н. О.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.

прокурора - Бондар О.П.

захисника - Грубича В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу захисника Грубича В.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Будапешт, Угорщина, громадянина України, із середньою освітою, безробітного, зареєстрованого в АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

У кримінальному провадженні № 22017200000000034 від 24 травня 2017 року, яке перебуває в провадженні слідчого відділу управління СБ України в Сумській області, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Старший слідчий в ОВС слідчого відділу управління СБ України в Сумській області Ткаченко С.В. звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із клопотанням, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року було задоволено, і відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24 год. 00 хв. 07 серпня 2017 року з правом внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 324 800 грн. та у разі її внесення на підозрюваного ОСОБА_4 покладено виконання певних обов'язків.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді захисник Грубич В.В., що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення слідчого судді скасувати, постановити нове, яким обрати його підзахисному інший, більш м'який запобіжний захід, а саме, цілодобовий домашній арешт.

В обґрунтування своїх вимог захисник Грубич В.В. наголошує на тому, що рішення слідчого судді є занадто суворим і таким, що не відповідає обставинам справи та характеристиці підозрюваного. Зокрема просить колегію суддів звернути увагу на ту обставину, що ОСОБА_4 не приймав участі у безпосередньому викраденні нафтопродуктів, від місця викрадення він знаходився за 10 км., про місце та кількість викраденої сировини йому не було відомо, його роль полягала лише у переміщенні нафтосировини з одного транспортного засобу до іншого, до того ж свій умисел він не завершив у зв'язку із його затриманням.

Також, вважає, що його підзахисний ніяким чином не зможе вплинути на хід слідства шляхом здійснення тиску на свідків, переховуванням чи знищенням речових доказів, оскільки фактичні обставини справи слідством вже зафіксовано, необхідні докази вилучено та умислу на здійснення впливу як на свідків так і експертів у його підзахисного немає, оскільки він співпрацює зі слідством та має намір, у разі пред'явлення позову, відшкодувати всі завдані його діями збитки. Крім цього, захисник наголошує на призначенні слідчим суддею занадто високого розміру застави та навіть при наявності бажання відсутності можливості його сплатити, оскільки на утриманні ОСОБА_4 перебуває троє малолітніх дітей, одне з яких немовля, та мати похилого віку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисниа Грубича В.В., який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою його підзахисному обрати більш м'який вид запобіжного заходу, а саме цілодобовий домашній арешт, думку підозрюваного ОСОБА_4, який підтримав вимоги апеляційної скарги свого захисника Грубича В.В. та теж просив змінити йому вид запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, доводи прокурора про законність та обґрунтованість рішення слідчого судді та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в тому, що він за попередньою домовленістю з невстановленими слідством особами та разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 10 червня 2017 року переслідуючи корисливу мету вчинили викрадення нафтопродуктів (вуглеводнів) з трубопроводу НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» напрямком ДНС (дотискна нафтова станція) Козіївка - ДНС Лутищі у особливо великих розмірах шляхом облаштування несанкціонованої «врізки» в маршрут вищевказаного трубопроводу.

Діючи за спільним злочинним планом ОСОБА_4 за попередньою змовою з вищевказаними особами, приймав участь у викраденні нафтопродуктів НГВУ «Охтирконафтогаз» ПАТ «Укрнафта».

Будучи обізнаним про те, що 10 червня 2017 ОСОБА_9 використовуючи спеціально обладнану машину «МАЗ», д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7 вирушив до місця облаштування несанкціонованої «врізки», а саме до трубопроводу ДНС Козіївка - ДНС Лутищі на відстані 1 км в південно-західному напрямку від с. Михайлеве Котелевського району Полтавської області, де безпосередньо вчинив викрадення нафтопродуктів, для перевезення на базу розміщену за адресою: АДРЕСА_2, де ОСОБА_4 і ОСОБА_6 здійснювали перелив викрадених нафтопродуктів до спеціально обладнаних (саморобними ємностями) автомобілів.

В послідуючому було встановлено, що викрадені нафтопродукти ОСОБА_4 разом з спільниками зберігав на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2, де останній та його спільники облаштували базу, на якій о 04 год. 20 хв. в були відшукані інші співучасники злочину, зокрема водії (пособники) ОСОБА_6 і ОСОБА_4 та спеціально обладнані автомобілі: НОМЕР_2 з причепом НОМЕР_6, «ДАФ», д.н. НОМЕР_3, «КАМАЗ», д.н. НОМЕР_4 та «ДАФ», д.н. НОМЕР_5. Невідкладно проведеними обшуками і оглядами встановлено, що вказані автомобілі повністю чи частково заповнені рідиною схожою на нафтоводяну суміш і вилучені співробітниками правоохоронних органів з місця їх зберігання.

Таким чином, 10 червня 2017 року співробітниками УСБУ в Сумській області було припинено злочинну діяльність вищезазначених осіб та проведені першочергові слідчі дії, а саме огляди транспортних засобів з ємностями в яких знаходилась викрадена нафтоводяна суміш та обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, які тривали 10 червня 2017 року з 03 год. 00 хв. по 14 год. 50 хв.

Цього ж дня о 14 год. 50 хв. ОСОБА_4 був затриманий, в порядку ст. 208 КПК України, а 11 червня поточного року о 14 год. 25 хв. останньому повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

12 червня 2017 року ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24 год. 00 хв. 07 серпня 2017 року з правом внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 324 800 грн. та у разі її внесення на ОСОБА_4 покладено виконання відповідних обов'язків.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Зокрема, слідчим суддею враховано як обґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, що ґрунтується безпосередньо на протоколах оглядів місць подій, протоколах проведених у рамках кримінального провадження обшуків, показами свідків та інших матеріалах кримінального провадження, так і перевірено обґрунтованість вказаних в клопотанні слідчого ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, колегія суддів, зважаючи на суворість покарання визначеного санкцією ч. 5 ст. 185 КК України, а саме позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі доведення його вини в інкримінованому злочині, погоджується та вважає цілком виправданим ризик можливого його переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Крім цього, вважає слушним і ризик можливого знищення, переховування або ж спотворення підозрюваним ОСОБА_4 будь-якої із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_4 інкримінований йому злочин міг вчиняти з іншими не встановленими на даний час слідством особами, обшуки у яких не проводились, документи та речі в ході яких не вилучались, а тому існує загроза з боку підозрюваного у їх знищенні, спотворенні чи переховуванні від слідства та суду.

Вважає колегія суддів, виправданим та таким, що заслуговує на увагу і ризик здійснення підозрюваним ОСОБА_4 незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження з метою введення органів досудового розслідування та суду в оману, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження останньому інкримінується вчинення злочину не одноособово, а разом з іншими особами, частина з яких встановлена слідством: ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а частина на даний час є ще невідомою. Крім цього, в даному кримінальному провадженні є і інші, незахищені від здійснення впливу підозрюваного ОСОБА_4, учасники, такі як спеціалісти та свідки.

Також, на думку колегії суддів, слідчим суддею вірно враховано і ризик можливого вчинення ОСОБА_4 і іншого кримінального правопорушення, зважаючи на характер та суспільну небезпеку інкримінованого злочину, а також на особу підозрюваного, який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, що свідчить про його схильність до зайняття злочинною діяльністю та небажання ставати на шлях виправлення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що розглядаючи клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про те, що вказані слідчим в клопотанні ризики мають місце та є цілком виправдані.

Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_4 на свободу.

Разом з цим, колегія суддів погоджується і з визначеним розміром застави, вважає його розумним, справедливим та визначеним в суворій відповідності з вимогами ст. 182 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів не може погодитись із доводами захисника про те, що його підзахисний ніяким чином не зможе вплинути на хід слідства шляхом здійснення тиску на свідків, переховуванням чи знищенням речових доказів, оскільки такі доводи знаходять своє спростування в обґрунтуванні вказаних слідчим ризиків.

Також, колегія суддів вважає такими, що не можуть бути підставою для пом'якшення ОСОБА_4 обраного слідчим суддею запобіжного заходу, доводи захисника про те, що останній не приймав безпосередньої участі у вчиненні злочину, а поставлену перед ним роботу виконував на значній відстані від самого місця його вчинення, оскільки вказані обставини не впливають ні на обґрунтованість висунутої йому підозри, ні виключають заявлених слідчим ризиків.

Щодо тверджень захисника про занадто високий розмір застави, визначений слідчим суддею при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу, то їх колегія суддів вважає безпідставним, оскільки з матеріалів справи вбачається те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому, відповідно до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України слідчий суддя має право обрати йому розмір застави в межах від 80 до 300 розмірів мінімальної заробітної плати, враховуючи при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного та наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Вказаних вимог закону слідчий суддя місцевого суду дотримався в повній мірі та, на думку колегії суддів, цілком виправдано дійшов висновку, що саме застава в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у разі її внесення підозрюваним, зможе забезпечити належну його процесуальну поведінку на даному етапі досудового розслідування.

Також, колегія суддів, вважає безпідставними і твердження захисника про невідповідність рішення слідчого судді обставинам справи, оскільки в апеляційній скарзі захисник не наводить обґрунтувань в чому саме полягає така невідповідність, та не підтверджує вказані доводи жодними доказами.

Що ж до тих обставин, на які захисник посилається як на такі, що можуть вплинути на зміну виду запобіжного заходу, а саме сприяння ОСОБА_4 у розкритті злочину та готовність відшкодувати завдані ним збитки у разі пред'явлення до нього позову, то їх колегія суддів, з огляду на обставини кримінального провадження, вважає не достатніми для такої зміни, натомість їх врахування, у разі доведення вини ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині, відбудеться безпосередньо при призначенні йому виду та міри покарання.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає недостатніми доводи захисника для зміни обраного його підзахисному ОСОБА_4 запобіжного заходу, а тому, вимоги його апеляційної скарги про скасування оскаржуваної ним ухвали слідчого судді слід залишити без задоволення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 із правом внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 324 800 грн. та уразі такого внесення покладення на ОСОБА_4 певних обов'язків - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Грубича В.В. - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Олійник В. Б. Литовченко Н. О.

.