Вирок № 67598898, 05.07.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/10079/16-к

Провадження № 1-кп/592/139/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді -Труханової Л. М.,

за участі секретаря - Сахненко О.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12016200440004166 від 23.09.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України,ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, не одруженої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої:

- 07.07.2006 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.1, 185 ч.2,357 ч.. 3, КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 104 КК від відбування покарання звільнена з випробувальним терміном 2 роки;

- 02.04.2007 р. Ковпаківським районним судом м. Суми, за ст. ст. 186 ч.2 КК України дo 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена по відбуттю покарання 21.11.2008 року;

- 08.04.2013 р. Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.2, 186 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 22.07.2013 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст. ст. 309 ч.1, 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнена по відбуттю покарання 14.01.2016 року;

- 22.11.2016 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст. 185 ч.2 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора- Мотузного В.О.,

обвинуваченої- ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2016 р. близько 15.30 год. ОСОБА_1 знаходилась на території центрального ринку, що на вул. Засумська, 2 у м. Суми. Проходячи повз однієї з торгових палаток, ОСОБА_1 звернула увагу на нижню білизну, яка продавала, яку вирішила поміряти. З дозволу потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_1 зайшла до приміщення торгової палатки та почала міряти нижню білизну. Знаходячись в торговій палатці біля ящика з товаром, на якому лежав гаманець ОСОБА_3, ОСОБА_1 звернула увагу, що в гаманці знаходяться гроші. В той час, коли продавець вийшла з торгової палатки, у ОСОБА_1 виник злочинний намір , спрямований на викрадення грошових коштів гаманця потерпілої ОСОБА_3.

ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілій , вчинила крадіжку з гаманця грошових коштів в сумі 2300 грн.,. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення правопорушення зникла та в подальшому викраденим розпорядилася на власний розсуд.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_1 спричинила ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 2300 грн.

Не зупинившись на скоєному, 22.09.2016 р. близько 13.40 год. ОСОБА_1 знаходилась на території центрального Ринку, що на вул. Засумська, 2 у м. Суми. Проходячи повз однієї з торгових палаток, звернула увагу на джинси, які вирішила поміряти. З дозволу потерпілої ОСОБА_4, ОСОБА_1 зайшла до приміщення торгової палатки та почала міряти джинси. Знаходячись в торговій палатці біля місця, на якому висіла сумка, належна ОСОБА_4, ОСОБА_1 звернула увагу, що продавець поклала до сумки гроші, та залишила сумку без нагляду. ОСОБА_1, розуміючи та користуючись тим, що потерпіла ОСОБА_5, яка обслуговувала інших покупців, за її діями не спостерігає, вирішила викрасти виявлені нею гроші.

ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємнє викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілій стороні, незаконно заволоділа грошима в сумі 900 грн., після чого направилася до виходу з торгової палатки, але вийти з палатки не встигла, бо була викрита в злочинних діях потерпіла ОСОБА_4, яка схопила ОСОБА_1 за руку та почала кричати, щоб остання повернула їй гроші. Розуміючи, що її злочинні дії для потерпілої стали явними, ОСОБА_1 кинула викрадені гроші на підлогу палатки, тобто з причин, що не залежали від її волі, ОСОБА_1 не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчинених нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, при викладених вище обставинах, визнала повністю, давши суду пояснення , аналогічні вищевикладеним фактам. У вчиненому щиро кається, просить суд суворо не карати.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчинених злочинів та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд зясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, суд зясував, що обвинувачена ОСОБА_1 правильно розуміє зміст наданих їй прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету ОСОБА_6 Європи Відносно спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зіставивши ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, і встановлені судом ознаки злочинних діянь, вчинених ОСОБА_1, суд дійшов до висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні нею правопорушення за передбаченого ч. 2ст. 185 КК України і її злочинні дії необхідно кваліфікувати як крадіжка, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинена повторно», та кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.15 - ч. 2 ст. 185КК України, а отже, її дії необхідно кваліфікувати як незакінчений замах на крадіжку, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинена повторно».

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості скоєних нею кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, яка не працює, перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері у консультативній групі з 2006 року, і згідно висновкусудово-психіатричної експертизи № 408 від 20.10.2016 року має ознаки інфантильного розладу особистості, може усвідомлювати свої дії та керувати ними, перебуває на обліку в наркологічному диспансері з 2009 року з діагнозом: опійна наркоманія, раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за умисні злочині . судимість за які в установленому законом порядку не знята і не погашена.

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його помякшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, виходячи з того, що встановлення помякшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які помякшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що помякшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.

Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.

Можливість врахування обставини, яка помякшує покарання винної особи, обґрунтовується тим, що це може свідчити про відсутність у винного стійких злочинних навиків, і, відповідно, про меншу суспільну небезпеку цієї особи.

Можливість врахування обставини, яка помякшує покарання винної особи, повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро кається у вчиненні злочину.

Отже, враховуючи тяжкість злочинів, особу обвинуваченої та інші обставини справи, суд дійшов до висновку про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, необхідного й достатнього для її виправлення та перевиховання, та попередження вчинення нею нових злочинів,без ізоляції від суспільства в межах санкції статей, застосувавши вимоги ст..ст. 75,76 КК України. та вимоги ст.. 70 ч.1 КК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у предявленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки

- за ч. 2 ст.15 - ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки .

На підставі ст..ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного їй покарання , якщо вона протягом іспитового строку,- 2(два) роки , не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи та періодично з'являтися для реєстрації

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня оголошення.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.М. Труханова