Постанова № 67598330, 30.06.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/441/17

Провадження № 2-а/522/5/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

судді -Тарасова А.В.

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Т.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 10.01.2017 року звернувся позивач ОСОБА_1 із зазначеною позовною заявою, вказуючи, що постановою №076/16 по справі про адміністративне правопорушення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 08.12.2016 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Позивач вважає зазначену постанову протиправною, протокол про адміністративне правопорушення від 24.11.2016 року - підробленим, оскільки на момент проведення перевірки позивач був за кордоном, тож не міг бути присутнім при перевірці та оформленні документів за результатами її проведення, до того ж дій щодо реконструкції квартири не вчиняв, у зв'язку з чим просить постанову скасувати з закриттям справи.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Бацеля К.В. позов підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, зазначаючи, що перевірку проведено згідно вимог чинного законодавства та у зв'язку з проведенням позивачем реконструкції квартири без отримання відповідного дозволу, останнього притягнуто до відповідальності.

Третя особа - ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала, зазначаючи, що вона є сусідкою позивача та ним дійсно проводиться реконструкція квартири шляхом демонтажу міжкімнатних перегородок без отримання відповідного дозволу.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №169 від 18.06.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М.

01.11.2016 року Управлінням видано направлення №000105 на проведення позапланової перевірки будівництва за зазначеною вище адресою. Згідно акту перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 24.11.2016 року відповідачем зафіксовано факт виконання будівельних робіт з реконструкції квартири шляхом демонтажу міжкімнатних перегородок, об'єднання житлової кімнати з балконом, влаштування туалету в приміщенні комори, заповнення прорізів балкону стіновими блоками та склопакетами, встановлення пристроїв опалювання на балконі. Жодних дозвільних документів на проведення реконструкції позивачем отримано не було, що є порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Того ж дня відповідачем винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт з вимогою зупинити виконання будівельних робіт з 25.11.2016 року та складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.11.2016 року.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Як встановлено судом при огляді складеного відповідачем протоколу та акту перевірки від 24.11.2016 року при його складенні був присутнім позивач ОСОБА_1, який пояснень до протоколу не надав, від підпису та отримання копії протоколу відмовився.

Однак, під час розгляду справи встановлено, що на час проведення перевірки позивач був за межами території України, що підтверджується відміткою в посвідченні особи моряка серії НОМЕР_1. Відсутність позивача під час проведення перевірки не заперечується і відповідачем, який зазначає, що безперешкодний доступ до приміщення, що реконструюється, надано представником замовника (власника) будівництва ОСОБА_5, якою надано і всі інші документи, зокрема копію паспорта позивача, правовстановлюючі документи на квартиру та технічний паспорт, а також довіреність від позивача на представлення його інтересів в простій письмовій формі. Питання щодо дійсності зазначеної довіреності не є предметом розгляду справи, тож суд відхиляє будь-які доводи позивача в цій частині.

Разом з тим, ОСОБА_5 повідомила суду, що під час проведення перевірки її в квартирі не було та жодних документів представникам відповідача вона не надавала, однак це зробили наймані працівники, які проводять ремонтні роботи. Суд вважає, що зазначені посилання не підтверджені жодними належними доказами та відхиляє їх.

З урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що до компетенції відповідача не належить право встановлювати особу, шляхом зобов'язання надати документ, що посвідчує особу. Вказані відомості встановлюються зі слів осіб, які здійснюють будівельні роботи/реконструкцію, а відтак ризик надання неправдивих відомостей посадовим особам органу, що здійснює перевірку, несе саме власник квартири.

Постановою №076/16 по справі про адміністративне правопорушення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 08.12.2016 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Досліджуючи посилання позивача щодо неправомірності прийнятої постанови з підстав відсутності належного сповіщення позивача про час та місце розгляду справи, суд керується положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП, згідно якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що її прийнято за відсутності позивача, однак відповідачем надано докази, а саме - копію рекомендованого відправлення про вручення, з якого вбачається, що позивача сповіщено про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом на повідомленні. Оскільки на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачу не було відомо про знаходження позивача за кордоном, він сприйняв зазначену відмітку як належний доказ сповіщення позивача.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття оскаржуваної постанови та притягнення позивача до відповідальності, суд враховує положення ч. 4 ст. 319 ЦК України, згідно якої встановлено, що власність зобов'язує. Позивач зазначає, що дійсно за його замовленням в квартирі проводяться ремонтні роботи, тож власник майна несе певні обов'язки та ризики, пов'язані з володінням, та саме він є відповідальним за проведення робіт без отримання необхідних дозвільних документів.

Суд також відхиляє доводи представника позивача щодо відсутності в діях позивача ознак порушення норм містобудівного законодавства, оскільки останнім було проведено виключно ремонті роботи без ознак реконструкції.

Правовідносини, які виникають під час здійснення будівництва регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466, Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461 та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до вказаних норм, встановлено декларативний принцип на отримання права на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Згідно Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122) будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва.

Згідно ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації для будівництво» реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, яка передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи технічного паспорту на квартиру та матеріалів фотофіксації, зроблених під час перевірки, позивачем дійсно знесено міжкімнатні перегородки, що є ознакою реконструкції квартири. Однак, на момент проведення перевірки реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт була відсутня, що не заперечується і позивачем.

Таким чином, судом встановлено порушення позивачем п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за що встановлена ч. 7 ст. 96 КУпАП, тож суд приходить до висновку про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст.ст.9, 11, 71, 159, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя А.В. Тарасов

30.06.2017