Ухвала суду № 675978, 19.04.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

19.04.07 Справа № 18/260

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Процик Т.С.

Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області, м.Рівне

на ухвалу та постанову Господарського суду Рівненської області від 21.02.2007р.

у справі № 18/260

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Денір”, с.Дуби Рівненського району

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області, м.Рівне

за участю прокурора

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 27.10.2006р. № 0000712353/0 та № 0000722353/0

За участю представників сторін:

від позивача: Шевчук С.М. –представник, Бондар В.І. –представник.

від відповідача: Тарасюк Р.В. –старший державний податковий інспектор, Маслюк О.М. –начальник відділу ДПА у Рівненської області.

від органу прокуратури: Макогон Ю. –начальник відділу прокуратури Львівської області

Особам, які беруть участь у справі, права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49,51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено. Заява про відвід суддів не поступало.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Рівненської області від 21.02.2007р. у справі № 18/260 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Денір”, с.Дуби Рівненського району та визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області, м.Рівне від 27.10.2006р.: № 0000722353/0 –повністю, № 0000712353/0 –в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 259195,63 грн., в іншій частині - в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 87939,37 позовні вимоги вирішено розглянути після набрання постанови законної сили у справі № 10/263.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.02.2007р. зупинено провадження у справі № 18/260 в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Денір”, с.Дуби Рівненського району до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області, м.Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, які стосуються господарських зобов”язань, що обґрунтовуються податковим органом у справі № 10/263, а саме податкові накладні № 703/4 від 29.06.2005р., № 706/10 від 30.06.2005р., № 1570/1 від 31.10.2005р., № 849 від 04.08.2005р., № 844/2-5 від 02.08.2005р., по яких загальна сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню становить 87939,37 грн. –до набрання чинності рішення місцевого суду у справі № 10/263 у цій частині, в решті клопотання ТзОВ „Денір” - відмовлено.

Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області, м.Рівне подано апеляційні скарги на ухвалу та постанову Господарського суду Рівненської області від 21.02.2007р. у справі № 18/260, в яких відповідач просить ухвалу та постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав, наведених в апеляційних скаргах.

Представники відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційні скарги та представники позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційних скарг заперечив, просив постанову та ухвалу суду залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційних скаргах, заперечення позивача, наведені у письмових запереченнях на апеляційні скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що постанову та ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення, з наступних підстав.

Твердження відповідача про порушення судом першої інстанції п.4 ст.11 КАС України є безпідставним, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито Господарським судом Рівненської області ухвалою від 30.10.2006р., справу розглянуто та прийнято судове рішення лише 21.02.2007р. За вказаний проміжок часу, суд не лише пропонував відповідачу подати самостійно докази (ухвала від 30.10.2006р.), а й задоволив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та витребування доказів (ухвали суду від 03.11.2006р. та від 17.11.2006р. у справі 18/260), зупинення провадження у справі (ухвала від 04.12.2006р.). Таким чином, за час розгляду даної справи суд першої інстанції надав відповідачу достатньо часу для подання доказів та заявлення клопотань про витребування необхідних доказів, як на стадії підготовчого провадження, так і на стадії попереднього судового засідання і подальших судових засідань, що відбувались. При цьому відповідач не врахував положень ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, та не здійснив належного обґрунтування правомірності прийнятих ним рішень.

З оспорюваних податкових повідомлень-рішень вбачається, що підставою для їх прийняття є пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" та акт перевірки № 64/23-309/25318312 від 25.10.2006р., з якого в свою чергу вбачається, що, на думку податкового органу, позивач неправомірно відніс до податкового кредиту (декларації за січень, лютий, березень, квітень 2006р.) суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ТзОВ „Укрспеценерго", як постачальником товарів, робіт, послуг, вважаючи податкові накладні такими, що видані з порушенням порядку їх оформлення. Так, відповідач покликається на те, що згідно з інформацією ВПМ УПМ ДПА в Рівненській області від 26.09.2006р. директор ТзОВ „Укрспеценерго" Кравцов О.В. надав пояснення працівнику податкової міліції Мацько у вересні 2006р. про те, що ТзОВ „Укрспеценерго" не здійснювало у 2005р. та І півріччі 2006р. фінансово-господарських відносин із позивачем та не видавало йому податкових накладних, віднесених позивачем до податкового кредиту.

З вказаними доводами відповідача щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту апеляційний господарський суд не погоджується, виходячи з наступного.

В судовому засіданні суду першої інстанції у відповідності до ч.4 ст.65, ст.141 КАС України судом було допитано свідка Кравцова О.В., який показав, що в період 2005року та І півріччя 2006року ТзОВ «Укрспеценерго»керівником якого він був у зазначений період, (вказане підтверджено долученим до матеріалів справи протоколом № 3 від 27.07.2004р.) провадило фінансово-господарську діяльність з ТОВ «Денір», а всі перелічені в акті перевірки від 25.10.2006р. документи (договори, акти, накладні та податкові накладні) є такими, що дійсно підписувалися ним або його заступником, який був наділений відповідними повноваженнями на їх підписання. З керівником ТзОВ «Денір»особисто не знайомий, всю діяльність на території міста Рівне здійснював уповноважений представник.

Крім того, свідок показав, що всі податкові накладні, видані ТзОВ «Укрспеценерго»товариству «Денір», включені до податкових зобов'язань та відображені в деклараціях за відповідні періоди. Щодо наданих ним пояснень 12.09.2006р. лейтенанту Рівненського ВП податкової міліції Мацько С.М., то свідок Кравцов О.В. показав, що вказані пояснення були написані ним під тиском в приміщенні податкової міліції ДПА Донецької області, в підтвердження чого ним було надано суду копії нотаріальних заяв адресованих начальнику Рівненського ВПМ УПМ ДПА в Рівненській області та начальнику УПМ ДПА Рівненської області.

Надані суду покази свідком Кравцовим О.В. щодо провадження зТОВ «Укрспеценерго»фінансово-господарської діяльності з позивачем протягом періоду 2005року та І півріччя 2006 року та відображення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по зазначених господарських операціях в податковому обліку ТОВ «Укрспеценерго»підтверджуються поясненнями представників позивача та наявними у матеріалах справи письмовими доказами, поданими, як позивачем, так і відповідачем, а саме:

- листом № 231юр від 03.11.2006р. ТзОВ «Укрспеценерго», яким підтверджено, що протягом 2005р. та І півріччя 2006р. вказане товариство провадило фінансово-господарську діяльність з ТзОВ «Денір», видавало йому податкові і видаткові накладні, акти виконаних робіт, наданих послуг. Податкові зобов'язання з вказаних господарських операцій відображені ТОВ «Укрспеценерго»у власному податковому обліку;

- довідкою ЦМ МДПІ м.Макіївки Донецької області № 775/23-011 від 15.06.2006р. про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Укрспеценерго»з питань взаємовідносин з ТзОВ «Денір»у лютому, березні 2006р. (стор.3-4), якою підтверджено, що ТзОВ «Укрспеценерго»здійснювало протягом лютого, березня 2006р. господарські операції з ТзОВ «Денір»та включило до складу податкових зобов'язань уточнюючих декларацій за лютий, березень 2006р. податкові накладні: № 202/1 від 06.02.2006р., № 577 від 31.03.2006р., № 438 від 14.03.2006р, № 476 від 17.03.2006р., № 506 від 17.03.2006р., № 527 від 27.03.2006р., № 563 від 31.03.2006р., № 371/1 від 03.03.2006р., № 397/1 від 06.03.2006р., № 349 від 28.02.2006р., № 348/2 від 28.02.2006р., № 321/1 від 24.02.2006р., № 334/1 від 27.02.2006р., № 292/1 від 20.02.2006р.

- довідкою ЦМ МДПІ м.Макіївки Донецької області № 2002/23-011 від 05.07.2006р. про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Укрспеценерго» з питань взаємовідносин з ТзОВ «Денір»у квітні 2006р., якою підтверджено, що ТзОВ «Укрспеценерго»здійснювало протягом квітня 2006р. господарські операції з ТзОВ «Денір»та включило до складу податкових зобов'язань уточнюючих декларацій за квітень 2006р. податкові накладні: № 589/1 від 04.04.2006р, № 676 від 18.04.2006р., № 725 від 25.04.2006р., № 740/1 від 27.04.2006р., № 753 від 28.04.2006р.

- таблицею, відображеною в інформаційній довідці Центральної міської МДПІ м.Макіївки № 11064/23-01 від 07.06.2006р., якою підтверджено, що ТзОВ «Укрспеценерго»провадило фінансову господарську діяльність з ТзОВ «Денір»та включило до складу податкових зобов'язань ПДВ за вересень 2005р. в розмірі 13333,33грн., що підтверджує правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 13333,33 грн. по податковій накладній № 1243/1 від 30.09.2005р. сума ПДВ з якої 13333,33 грн.

- таблицею, відображеною в інформаційній довідці Центральної міської МДПІ м.Макіївки № 8262/23-01 від 27.04.2006р. (рядок № 5), якою підтверджено, що ТзОВ «Укрспеценерго»провадило фінансову господарську діяльність з ТзОВ «Денір»та включило до складу податкових зобов'язань ПДВ за листопад 2005р. в розмірі 13366,33 грн., що підтверджує правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 13366,33 грн., по податковим накладним № 1655 від 07.11.2005р. сума ПДВ з якої 33,00 грн., № 1872 від 30.11.2005р., сума ПДВ з якої 13333,33 грн. (разом сума ПДВ 13366,33 грн.).

- довідкою Кіровського відділення Макіївської ОДПІ від 05.09.2006р. № 1-10/29-014-4, свідоцтвом № 08900987 від 25,11.2003р. про реєстрацію ТзОВ „Укрспеценерго” платником податку на додану вартість, у відповідності до яких ТОВ „Укрспеценерго” взято на облік платників податків та зареєстровано платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим № 326985305932.

- довідкою про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), виданої Макіївською ОДПІ у Донецькій області Кіровське відділення від 14.12.2006р., якою підтверджено, що ТзОВ «Укрспеценерго»станом на дату видачі довідки немає заборгованості зі сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, в тому числі по податку на додану вартість та податку на прибуток.

Таким чином, інформація ВПМ УПМ ДПА в Рівненській області від 26.09.2006р. про те, що ТзОВ „Укрспеценерго" не провадило господарської діяльності із позивачем та не видавало йому податкових накладних, якою відповідач обґрунтовує правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, спростована вищепереліченими доказами, в тому числі і тими, що подані суду податковим органом. Вказані докази свідчать, що ТзОВ „Укрспеценерго" здійснювало впродовж 2005р. та І півріччя 2006р. фінансово-господарську діяльність з позивачем та видавало йому (як зареєстрований у встановленому порядку платник ПДВ) податкові накладні, які згідно з вищепереліченими довідками Макіївської ОДПІ були відображені ТзОВ „Укрспеценерго" у податкових деклараціях за 2005р. та І півріччя 2006р. або уточнюючих розрахунках до декларацій за червень-вересень 2005р., що подавались в жовтні-листопаді 2005р.

Крім того, некоректним та таким, що не має правового значення для справи, є обґрунтування відповідачем правомірності спірних податкових повідомлень-рішень посиланням на наявність інформації про порушення кримінальних справ відносно посадових осіб ТОВ „Укрспеценерго", адже у відповідності до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, єдиним можливим доказом наявності вини у посадових осіб ТзОВ „Укрспеценерго" може бути обвинувальний вирок суду. Проте відповідачем не було надано суду доказів наявності обвинувального вироку суду в якому б вказувалось, що посадові особи ТзОВ „Укрспеценерго" використовували господарські операції, проведені з ТОВ „Денір" в 2005р та І півріччі 2006р., в цілях, що суперечать інтересам держави, суспільства та законодавству з питань оподаткування.

Стаття 62 Конституції України вказує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, податковий орган не вправі обґрунтовувати правомірність прийнятих ним рішень, що оспорюються позивачем, припущеннями - інформацією про порушення будь-якої кримінальної справи.

За клопотанням відповідача судом витребовувалось від прокуратури Донецької області відомості про порушення кримінальних справ відносно посадових осіб ТзОВ „Укрспеценерго". Прокуратура Донецької області листом № 04/3-40086-06 від 01.12.2006р. повідомила суд, що кримінальна справа відносно посадових осіб ТзОВ «Укрспеценерго»прокуратурою Донецької області не порушувалася та надіслала копію постанови про закриття 25.09.2006р. кримінальної справи № 67-1712 відносно Сембрух М.С., Телесової І.В., Самойленко Л.І., Моляренко О.М. за ст.209 ч.З, ст.212 ч.З КК України (у зв'язку із відсутністю складу злочину). При цьому, прокуратура вказала, що під час розслідування кримінальної справи № 67-1712 гр.Кравцова О.В. допитано не було.

Обґрунтування відповідачем правомірності спірних податкових повідомлень-рішень посиланням на наявність у нього інформації про порушення кримінальної справи № 180-258 проти посадових осіб ПП „Мост”, також є некоректним та не має правового значення для справи.

Так, у відповідності до інформації начальника Артемівського ВПМ УПМ ДПА у Донецькій області № 30365/8/26-013 від 01.11.2006р. кримінальну справу за № 180-258 порушено відносно Бугайової Н.І. у зв'язку з тим, що вона нібито використовувала рахунок ПП „Мост” для акумулювання коштів, що надходили від ТзОВ „Укрспеценерго” та ПП „Макметбрухт" за реалізацію ПП „Мост” їм рекламних буклетів, плакатів та наданню послуг по наливу та зливу нафти. Проте, як стверджує позивач, він не має жодного відношення до ПП „Мост” та громадянки Бугайової Н.І., так як не придбавав ні у ПП „Мост", ні у ТзОВ „Укрспеценерго", ні у ПП„Макметбрухт", ні у гр. Бугайової Н.І. рекламних буклетів, плакатів та послуг по наливу та зливу нафти. Вказане підтверджується постановою Господарського суду Рівненської області від 18.12.2006р. у справі № 10/263, що набрала законної сили з прийняттям ухвали Львівського апеляційного суду від 20.03.2007р., долученими до матеріалів справи накладними, актами, договорами та податковими накладними, виданими ТОВ „Укрспеценерго", з яких вбачається, що позивач придбавав у ТзОВ „Укрспеценерго" виключно морожену рибну продукцію, посередницькі послуги по доставці цієї рибної продукції та оренді морозильної камери, а не плакати, буклети та послуги по зливу та наливу нафти. Крім того, у відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за порушення норм законодавства іншою особою.

Стосовно вимоги відповідача про необхідність витребування копії постанови про порушення кримінальної справи № 180-258, то у відповідності до ст.70 КАС України належними доказами є ті, які містять інформацію щодо предмету доказування; суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування у даній справі № 18/260 є доказування обставин стосовно наявності чи відсутності порушення порядку формування позивачем податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТзОВ „Укрспеценерго”, та наявності чи відсутності порушення ТзОВ „Укрспеценерго” порядку оформлення та видачі для позивача податкових накладних.

Кримінальна справа № 180-258 відносно Бугайової Н.І., порушена у зв'язку з тим, що нібито нею використовувався рахунок ПП „Мост" для акумулювання коштів, що надходили від ТзОВ „Укрспеценерго" та ПП „Макметбрухт" за реалізацію ПП „Мост" їм рекламних буклетів, плакатів та наданню послуг по наливу та зливу нафти не є доказом неналежного оформлення ТзОВ „Укрспеценерго" податкових накладних та видачі їх позивачу для відображення в податковому обліку.

Доводи відповідача про відсутність у матеріалах справи доказів, які б свідчили, що придбаний товар, роботи, послуги не пов'язані з виробничою діяльністю позивача, спростовується актом перевірки від 09.01.2007р., з якого вбачається, що основним напрямком діяльності ТзОВ „Денір” є оптова торгівля рибними продуктами. Відповідно придбання у ТзОВ „Укорспеценерго" рибної продукції, оренда морозильної камери, та посередницьких послуг по доставці рибної продукції є пов'язаною з виробничою діяльністю позивача.

Таким чином, апеляційний господарський суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, які свідчать про реєстрацію ТзОВ „Укрспеценерго" платником ПДВ, про відображення господарський операцій у податковому обліку ТОВ „Укрспеценерго" в 2005р. та в І півріччі 2006р., докази відсутності заборгованості у ТОВ „Укрспеценерго" з податків до бюджету; а також податкові накладні, виписані ТзОВ „Укрспеценерго” для позивача, вважає правомірним та погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень порядку оформлення та видачі ТзОВ „Укрспеценерго" для позивача податкових накладних та відсутність порушень позивачем порядку формування податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТзОВ „Укрспеценерго".

Відтак, судом першої інстанції правомірно частково задоволено позов та визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області від 27.10.2006р.: № 0000722353/0 –повністю, № 0000712353/0 –в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 259195,63 грн.

Щодо правомірності прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 21.02.2007р., то за змістом пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Львівського апеляційного господарського суду знаходилась справа № 10/263, яка пов”язана із справою № 18/260, так як предметом спору у справі № 10/263 є визнання нечинними господарських зобов'язань, які виникли на підставі податкових накладних № 703/4 від 29.06.2005р., № 706/10 від 30.06.2005р., № 1570/1 від 31.10.2005р., № 2135 від 30.12.2005р., № 1289 від 03.10.2005р., № 604/6 від 01.06.2005р., № 849 від 04.06.05р., № 515 від 26.07.2005р., № 847 від 03.08.2005р., № 844/2-5 від 02.082005р., № 844/1-6 від 01.08.2005р.

З огляду на викладене судом першої інстанції, правомірно зупинено провадження у даній справі № 18/260 в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, які стосуються господарських зобов'язань, підтверджених податковими накладними № 703/4 від 29.06.2005р., № 706/10 від 30.06.2005р., № 1570/1 від 31.10.2005р., № 849 від 04.08.2005р., № 844/2-5 від 02.08.2005р., за якими загальна сума податку на додану вартість становить 87939,37 грн.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності, ухвала та постанова Господарського суду Рівненської області від 21.02.2007р. у справі № 18/260 прийняті з дотриманням вимог процесуального законодавства та у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в оскаржуваних судових рішеннях повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Тому керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Постанову та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.02.2007р. у справі № 18/260 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Галушко Н.А.