Ухвала суду № 67596446, 06.07.2017, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/863/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2017 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Пилипчук О.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

5 липня ОСОБА_2 подала до Томашпільського районного суду даний позов, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її матері ОСОБА_3, яка померла 1 січня 2012 року в с.Масівці Хмельницького району Хмельницької області, що складається із земельної ділянки площею 3,8294 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 103195, виданого 14 березня 2003 року Томашпільською районною державною адміністрацією.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.. 121 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розглянувши вказану заяву, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст..ст. 119, 120 ЦПК України тамістить недоліки, без усунення яких провадження у справі не може бути відкрите.

Відповідно ч.2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Будь-які виключення щодо форми позову для певної категорії справ дана стаття не передбачає.

Позовна заява повинна містити зазначення доказів, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Позивач повинен визначити правові підстави позову (обставини, які мають місце у диспозиції норми матеріального права і мають бути доведені суду) та на підтвердження цих підстав позову повинен надати відповідні докази.

Ціна позову це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі або, навпаки, до необґрунтованої відмови у відкритті провадження.

У коментованій статті сформульовано правила визначення ціни позову.

У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Ціну позову визначає позивач у позовній заяві.

Відповідно до ч.4 ч.2 ст.119 ЦПК зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обовязковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона покликається.

Невірне визначення ціни позову, що призвело до недоплати судового збору, є недоліком позовної заяви, а тому до неї повинні застосовуватися вимоги, передбачені ст.121 ЦПК, щодо залишення заяви без руху.

Так, позивачем не додано до матеріалів позову звіт про оцінку майна, натомість, надано довідку начальника відділу Держгеокадастру у Томашпільському районі, в якій зазначено середній розмір земельної частки (паю) по Олександрівській сільській раді-3,73 га та вартість земельної частки (паю).

З наданої копії державного акту, виданого на ім?я спадкодавця вбачається, що він є власником земельної ділянки площею 3,8294 га.

Тому, позивачу необхідно подати суду належним чином оформлену позовну заяву із вірним визначенням ціну позову та привезти у відповідність судовий збір за подання заяви в залежності від вартості майна та ціни позову.

Оскільки, дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України, то згідно ст.121 ч.1 ЦПК України, дану заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачу.

Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_1

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_4