Ухвала суду № 67595083, 29.06.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2863/17 Справа № 201/585/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 19

У Х В А Л А

М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Каратаєвої Л.О., Пищиди М.М.

при секретарі Григор'євій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державного підприємства «Сетам», Публічного акціонерного товариства «Актабанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3, про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації вчиняти певні дії - задоволено.

Заборонено будь-яким особам (органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно) вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, а саме: 47/100 та 17/100 частин домоволодіння за адресою: м. Дніпро, Узвіз Лоцманський, будинок 1-а; присадибної земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:217:0005, площею 0,0311 га, присадибної земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:217:0021, площею 0,0137 га, присадибної земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:217:0022, площею 0,0002 га по Узвозу Лоцманському № 1-А м. Дніпро -до вирішення цивільної справи по суті та набрання рішенням законної сили (а.с.29-30).

З даною ухвалою не погодився ОСОБА_4 та подав апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність ухвали, порушення норм процесуального права, у звязку з чим ставить питання про її скасування (а.с.33-37).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначену ухвалу скасувати та передати питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Задовольняючи клопотання представника позивача про забезпечення позову, суд 1 інстанції керувався ст. ст. 151-152 ЦПК України та посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, із вказаними висновками в повній мірі погодитись неможливо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державного підприємства «Сетам» в особі Дніпропетровської філії ДП «Сетам», Публічного акціонерного товариства «Актабанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3, про визнання недійсними електронних торгів та протоколу з реалізації арештованого майна (а.с.1-5)

Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації вчиняти певні дії щодо нерухомого майна, а саме частин домоволодіння та присадибних земельних ділянок по Узвозу Лоцманському, 1-А у м. Дніпро.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбаченіцим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, про що суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Статтею 152 ЦПК України визначено види забезпечення позову, зокрема, заборона вчиняти певні дії.

Отже, суд під час постановлення ухвали про забезпечення позову повинен переконатись в доцільності та обґрунтованості вжиття певних заходів забезпечення позову, передбачених діючим законодавством.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 " Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно із абзацом 3 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , ухвала про забезпечення позову постановляється відповідно до ст. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Із ухвали суду вбачається, що вона фактично не має обґрунтування як у необхідності застосування заходів забезпечення позову, так і необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії , а має лише посилання щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, без належного обґрунтування того, яким чином невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому в ухвалі не зазначено, яким чином заборона вчиняти певні дії забезпечить виконання можливого рішення суду про задоволення позову щодо визнання недійсними електронних торгів та протоколу з реалізації арештованого майна.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, який до речі не притягнутий до участі у справі, відповідно до протоколу №123854 від 21 листопада 2016 року та акта про проведення електронних торгів арештованого майна є переможцем електронних торгів та придбав нерухоме майно 47/100 та 17/100 частин домоволодіння за адресою: м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, будинок 1а, присадибну земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:03:217:0005, площею 0,0311 га, присадибну земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:03:217:0021, площею 0,0137 га, присадибну земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:03:217:0022, площею 0,0002 га, розташованих по Лоцманському узвозу, 1-а у м. Дніпро, за які сплатив у повному обсязі 1115200,00 грн. (а.с.17-19).

Згідно свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_5 01 грудня 2016 року, відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі Акта про проведення електронних торгів, ОСОБА_4 на праві власності належить 64/100 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння №1-А по Лоцманському узвозу в м. Дніпро, зареєстровано в реєстрі за №2548 (а.с.43). Однак, рішенням приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО ОСОБА_5 01 грудня 2016 року зупинена державна реєстрація права власності (а.с.43 зворот).

Отже, постановляючи вказану ухвалу, суд прийняв до уваги лише інтереси позивача, залишивши поза увагою інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушеними у звязку із застосуванням вказаних в ухвалі заходів, необхідність застосування яких при розгляді саме цієї справи належним чином не обґрунтована.

Так, з оскаржуваної ухвали не вбачається обґрунтованості щодо заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема, реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, а заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше, взагалі є передчасною, оскільки право власності за ОСОБА_4 не зареєстровано і його державна реєстрація рішенням приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО ОСОБА_5 від 01 грудня 2016 року зупинена.

За таких обставин та із урахуванням того, що судом 1 інстанції передчасно вирішено питання забезпечення позову, ухвала суду підлягає скасуванню згідно із п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, з передачею питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову на новий розгляд до суду 1 інстанції, відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року скасувати та передати питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: