Вирок № 67594636, 06.07.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5110/17к

Провадження № 1кп/201/286/2017

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 липня 2017 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Ярличенко І.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42017040000000140 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4/3,

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Кириєнко П.Ф.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 на початку квітня 2016 року приблизно о 12:00 годині, більш точну дату та час встановити не вдалося можливим, знаходячись по вул.Гоголя в м. Дніпро, з невстановленою особою вступив в попередню змову, направлену на фіктивне підприємництво, а саме: придбання субєкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Згідно досягнутої з невстановленим співучасником злочину змови, ОСОБА_1, повинен був за обіцяну матеріальну винагороду надати нотаріусу свій паспорт громадянина України, а також картку фізичної особи - платника податків з ідентифікаційним номером, та засвідчивши свою особу, підписати у нотаріуса складений та наданий йому невстановленою особою статут в нової редакції товариства з обмеженою відповідальністю «Електросила» (код 32298590), який є установчим документом суб'єкта господарювання, на підставі якого змінюється склад учасників юридичної особи та проводиться її державна перереєстрація і повернути зазначений офіційний документ невстановленому співучаснику злочину, який, в подальшому, після проведення ним державної перереєстрації юридичної особи, повинен був використовувати реквізити придбаного підприємства, з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Тобто ОСОБА_1, виконав свою частину досягнутої з невстановленою особою злочинної змови та передав невстановленій слідством особі за обіцяну матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписаний ним та нотаріально засвідчений статут ТОВ «Електросила».

Таким чином, ОСОБА_1, діючи умисно, за матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписавши нотаріально завірений статут ТОВ «Електросила» (код 32298590), на підставі якого створюється юридична особа, і тим самим в порушення вимог: ст. 57, 58 ГК України, ст. 81, 87, 89, 92, 93 ЦК України, ст. 1, 4, 12, 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ст. 45, 48, 64 ПК України, зареєструвавши на своє імя підприємство ТОВ «Електросила» (код 32298590) та передавши установчі документи вказаного підприємства невстановленому співучаснику злочину, для внесення змін в реєстраційні документи підприємства, після проведення перереєстрації вказаного Товариства, отримав субєкт підприємницької діяльності (юридичну особу), з метою прикриття незаконної діяльності за попередньою змовою групою осіб.

В подальшому, протягом 2016-2017 років підприємство ТОВ «Електросила» використовувалось невстановленою особою для ведення незаконної діяльності, повязаної із наданням юридичним особам послуг з мінімізації податкових зобовязань, з метою ухилення від сплати податків.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, а саме, фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні сторонами надано угоду про визнання винуватості укладену 29 травня 2017 року між прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області молодшим радником юстиції ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений, а саме, у виді штрафу в розмірі пятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 гривень.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, кримінальних правопорушень невеликої чи середньої тяжкості, тяжких кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом зясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а також відсутні умови, що суперечать інтересам суспільства, чи порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим із призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373-376, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 травня 2017 року між прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області молодшим радником юстиції ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі пятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Суддя: С.П. Мельниченко