Постанова № 67594098, 09.01.2013, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 411/9914/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2013 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Козака А.В., при секретарі Дьяконовій Т.Ю., без участі сторін та третіх осіб, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, без фіксації судового засідання технічними засобами, справу за адміністративним позовом відділу Держкомзему у Криворізькому районі до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення надмірно виплачених грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

начальник відділу Держкомзему у Криворізькому районі ОСОБА_4 звернулась до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу 03.12.2012 року із позовом, в якому зазначила, що у період з 11.06.2012 року по 30.07.2012 року, контрольно - ревізійною службою у відділі було проведено ревізію з питань фінансово - господарської діяльності.

Актом перевірки № 24/047 від 30.07.2012 року складеного Криворізькою державною фінансовою інспекцією проведено ревізію дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2010 по 31.05.2012 роки встановлено, що працівникам відділу Держкомзему у Криворізькому районі в 2011 році нараховувалася та виплачувалася матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати, тоді як наказами начальника відділу ОСОБА_5 розмір матеріальної допомоги на оздоровлення був призначений в розмірі посадового окладу, що призвело до зайвої виплати працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення, а саме відвідачам по справі було зайво виплачено матеріальної допомоги на загальну суму 1921,33 грн.

В звязку з тим, що з відповідача раніше було стягнуто 200 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь надмірно виплачені грошові кошти працівникам відділу за нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 1721,33 грн.

Представник позивача ОСОБА_6 на судове засідання не зявилась, про час і місце його проведення була повідомлена належним чином, надала заяву, в якій зазначила, що підтримує позов та просить розглянути справу без її участі (а.с.42).

Відповідач також не зявився на судове засідання, про час і місце його проведення була повідомлена належним чином, надала заяву в якій зазначила, що визнає позов та просить розглянути справу без її участі (а.с.36).

Треті особи на судове засідання не зявились, про час і місце його проведення були повідомлені належним чином, надали заяви з проханням розглянути справу без їх участі (а.с.34-35).

Дослідивши докази наявні у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що актом перевірки № 24/047 від 30.07.2012 року складеним Криворізькою державною фінансовою інспекцією встановлено, що ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення, проведеною суцільно за період з 01.01.2010 по 31.05.2012 роки встановлено, що в порушення абзацу 3, п.п.1, п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури»та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», працівникам відділу Держкомзему у Криворізькому районі в 2011 році нараховувалася та виплачувалася матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати, тоді як наказами начальника відділу ОСОБА_5 розмір матеріальної допомоги на оздоровлення був призначений в розмірі посадового окладу, що призвело до зайвої виплати працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення, а саме відвідачам по справі було зайво виплачено матеріальної допомоги на загальну суму 1921,33 грн.

Так, головному спеціалісту ОСОБА_2 у 2011 році згідно наказу відділу від

15.07.2011 року за № 19/1-в, виплата матеріальної допомоги на оздоровлення повинна бути здійснена у розмірі посадового окладу, однак їй була нарахована та виплачена матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. У зв'язку із чим, це призвело до зайвої виплати ОСОБА_2 грошових коштів у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 670,07 грн.

Провідному спеціалісту ОСОБА_3 у 2011 році згідно наказу № 21-в від 15.08.2011 року, виплата матеріальної допомоги на оздоровлення повинна бути здійснена у розмірі посадового окладу, однак їй була нарахована та виплачена матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. У зв'язку із чим, це призвело до зайвої виплати ОСОБА_3 грошових коштів у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 675,19 грн.

Головному спеціалісту - бухгалтеру ОСОБА_7, відповідачу по справі, у 2011

році згідно наказу № 25-в від 30.08.2011 року, виплата матеріальної допомоги на оздоровлення повинна бути здійснена у розмірі посадового окладу, однак їй була

нарахована та виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати. У зв'язку із чим, це призвело до зайвої виплати ОСОБА_7 грошових коштів у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 576,07 грн.

В серпні 2012 року з коштів на відпустку з ОСОБА_1 було стягнуто 200 грн. в рахунок погашення зайво нарахованих коштів.

У вересні 2012 року стягнення боргу з ОСОБА_3 припинилось у звязку з її звільненням з посади, таким чином розмір боргу за ОСОБА_3 на виплату зайво нарахованих коштів становить 475,19 грн.

Треті особи та відповідач по справі у 2012 році були звільнені, кожний зі своїх посад за власним бажанням, а саме: ОСОБА_8 прийнята на посаду головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру 04.01.2011 року та звільнена з посади 19.01.2012 року, ОСОБА_1 прийнята на посаду головного-бухгалтера 01.04.2011 року та звільнена з посади 29.02.2012 року, ОСОБА_3 прийнята на посаду провідного спеціаліста сектору державного земельного кадастру 09.02.2011 року та звільнена з посади 06.09.2012 року.

У зв'язку із цим, відділ не має можливості стягнути з ОСОБА_1 за рахунок заробітної плати грошові кошти зайво виплачені у 2011 році працівникам на матеріальну допомогу на оздоровлення.

Відповідно до ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно ст.136 КЗпП України, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Враховуючи п.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Притягнути до відповідальності можливе тільки за наявності вини працівника, нанесеної як умисно так і через необережність. Не можна пригнути особу до відповідальності, яка не порушувала своїх трудових обов'язків, визначених законодавством. При визначені особи, яка буде відшкодовувати зайво виплачені кошти слід враховувати ст.127 КЗпП, згідно з якою зазначена сума повертається винними в таких випадках особами, крім сум зайво виплачених внаслідок лічильних помилок.

Відповідно до листа Головного Контрольно-ревізійного Управління України від 08.07.2010 року № 08-18/1428 «Про надання розяснень», незаконно виплачені за рахунок бюджету кошти мають повертатися до бюджету. У випадку, коли зайва виплата заробітної плати добровільно не повертається працівником, в дію вступає ч.1 ст.132 КЗпП та відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної зайвою виплатою заробітної плати, лягає на працівника, із вини якого сталася переплата, тобто на бухгалтера (якщо саме він, нараховуючи заробітну плату, помилився).

Таким чином, сума на яку проводиться стягнення коштів з відповідача за вчинену помилку при нарахуванні працівникам відділу коштів на матеріальну допомогу на оздоровлення складає 1721,33 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,4,6,8-9,11-12,15,17,69,71,86-87,94,104,122,158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

позов відділу Держкомзему у Криворізькому районі - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відділу Держкомзему у Криворізькому районі (50002, м. Кривий Ріг, вулиці Кобилянського, 152, ідентифікаційний код 23361982) надмірно виплачені грошові кошти працівникам відділу за нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 1721,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 28,23 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: суддяКозак А.В.

Суддя: ОСОБА_9