Ухвала суду № 67592721, 29.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3198 /2017 Головуючий у 1-й інстанції: Підпалий В.В.

Категорія: ст. 200 КПК Доповідач: Рибак І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Лашевича В.М.

секретаря судового засідання Проаспет К.О.

за участю прокурора Ковальчука Т.П.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Шніцара А.О., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 травня 2017 року,

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Семко В.Б., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Ковальчуком Т.П., про зміну міри запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Грозний, Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання підозрюваного під вартою обчислювати з моменту затримання, а саме з 26.05.2017 року з 11 год. 15 хв. по 25.06.2017 року до 11 год. 15 хв., але не більше строку досудового розслідування.

Визначено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 680 гривень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 травня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу посилається на те, що підстави для зміни запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою щодо ОСОБА_1 відсутні. За час застосованого запобіжного заходу підозрюваний допустив тільки одне порушення - неявку за викликом до слідчого 22.05.2017 року на 09 год. 00 хв. та 24.05.2017 року на 09 год. 00 хв. Однак, як зазначає захисник, з приводу неявки до слідчого, то він просить суд звернути увагу на наступне. 13.05.2017 року підозрюваним отримана повістка від слідчого, а 16.05.2017 року отримано повістку про прибуття до Личаківського районного суду м. Львова. Прибуваючи 22.05.2017 на 09 год. до слідчого підозрюваний не зміг би прибути 22.05.2017 року на 15 год. 30 хв. до суду. Потім 22.05.2017 слідчий по телефону повідомив підозрюваному, що останньому необхідно прибути до органу досудового розслідування 24.05.2017 року, а у разі його неприбуття він буде оголошений у розшук. Тобто, виклик до слідчого на 24.05.2017 року відбувся з порушенням процесуальних строків, визначених кримінальним процесуальним законодавством. Крім того, повідомлена підозра необґрунтована, наявність існування ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України не доведено.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що в провадженні відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратур слідчого управління Генеральної прокуратури України перебувають матеріали досудового розслідування № 42017000000000890 від 23.03.2017 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

28.03.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

29.03.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районним судом м. Києва щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

19.05.2017 року постановою заступника Генерального прокурора України строк досудового розслідування продовжено до чотирьох місяців, до 27.07.2017 року.

Задовольняючи клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 слідчий суддя всупереч твердженням захисника, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наявність ризиків, які можуть зашкодити досудовому розслідуванню кримінального провадження, дані, що характеризують особу підозрюваного та, врахувавши ці обставини дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя вказав, що зазначений запобіжний захід зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування і суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу.

Чинним КПК України передбачено, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення.

Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». У клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри. Отже, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч твердженням захисника, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у провадженні.

Таким чином, доводи захисників про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КК України, є непереконливими. Як і непереконливими є доводи щодо відсутності підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з огляду на такі обставини.

Положеннями ст.200 КПК України передбачено можливість звернення до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу з обов'язковим визначенням обставин, зокрема тих, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. З огляду на наявність порушень та недотримання підозрюваними покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме неявку за викликом до слідчого, що стало підставою для звернення слідчого до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш сувору знайшли, як вважає колегія суддів, своє підтвердження під час розгляду клопотання слідчим суддею та не спростовані стороною захисту в апеляційній інстанції.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 194, 200, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2017 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Семко В.Б., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Ковальчуком Т.П., про зміну міри запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Шніцара А.О., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _____ ______

Рибак І.О. ДзюбінВ.В. Лашевич В.М.