Ухвала суду № 67591930, 30.06.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2008/17

№ провадження 1-кс/646/2843/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2017 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І.М., за участю секретаря судового засідання Ушакової Г.В., прокурора Шпак Є.А., слідчого Якутіна В.В., представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту з майна,-

встановив:

29.05.2017 до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_2, в якому він просить скасувати арешт, накладений ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.03.2017 у справі № 646/2175/17 (1-кс/646/1753/2017) на майно, яке належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №844 від 19.09.2016 посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3 та договором купівлі-продажу земельної ділянки №867 від 19.09.2016 посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, а саме: домоволодіння за адресою м. Дніпро, вул.. Володі Дубініна, 47, та земельну ділянку (кадастровий № 12010100000:03:161:0010) за адресою м. Дніпро, вул.. Володі Дубініна, 47 площею 0,0709 га.

На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що в провадженні органу досудового слідства прокуратури Харківської області знаходиться кримінальне провадження № 42016000000002964 від 20.10.2016 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.4 ст.187 КК України відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.03.2017 у справі № 646/2175/17 (1-кс/646/1753/2017) в рамках даного кримінального провадження, накладено арешт на домоволодіння за адресою м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, 47, та земельну ділянку кадастровий номер: 1210100000:03:161:0010, які на праві приватної власності належать ОСОБА_2

Посилаючись на непорушність права власності, передбаченого ст.41 Конституції України, ч.ч. 1,2 ст. 328 ЦК України, ч.1 ст.172 КК України, вважав, що арешт накладений на вищевказане домоволодіння та земельну ділянку є незаконним, оскільки органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що вони мають будь-яке відношення до зазначеного кримінального провадження та є предметом злочинної діяльності.

Вказав, що у вказаному кримінальному провадженні на момент застосування арешту не повідомлялось про підозру будь - якій особі, що вказує на відсутність підстав щодо накладення арешту.

Також зазначив, що судом не взято до уваги той факт, що ОСОБА_2 має постійний дохід, який лише за 2016 рік складає 904 245,00 грн, а за отсанні п'ять років 3 591 032 грн, що підтверджується Довідкою ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що в свою чергу, безспірно підтверджує самостійну можливість заявника здійснити купівлю зазначеного нерухомого майна, в даному випадку - домоволодіння та земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, 47.

У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_1 повністю підтримав подане клопотання про скасування арешту майна та надав пояснення, аналогічні тим, які викладені у клопотанні, надав докази на підтвердження майнового стану ОСОБА_2

Прокурор та слідчий у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували в повному обсязі та просили відмовити у його задоволенні, оскільки на переконання слідчого та прокурора вказаний житловий будинок та земельна ділянка були придбані за грошові кошти, здобуті злочинним шляхом, що родина ОСОБА_2 одночасно придбала автомобіль ОСОБА_8, вартість якого складає в залежності від комплектації майже 1 млн гривень.

Також зазначили, що тільки в ході досудового розслідування може бути встановлено за які кошти було придбано житловий будинок та земельну ділянку, які на даний час є речовими доказами.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді клопотання про арешт майна або якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області перебуває кримінальне провадження № 42016000000002964 від 20.10.2016 за ч.4 ст.187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.03.2017 у справі № 646/2175/17 (провадження №1-кс/646/1753/2017) клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області старшого радника юстиції ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016000000002964 від 20.10.2016 задоволено та накладено арешт на домоволодіння за адресою м. Дніпро, вул. Дубініна Володі, 47, яке на праві власності належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 844 від 19.09.2016, посвідченому приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3 з забороною ним розпоряджатись.

Як вбачається з ухвали від 24.03.2017, ОСОБА_2, як власник майна, участь у судовому засіданні при розгляді питання про арешт майна не приймав, тобто розгляд клопотання під час досудового розслідування повинен розглядати слідчий суддя.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За змістом чинного законодавства, зокрема, ч. 2ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Враховуючи приписи ч.2 та ч. 5 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати в тому числі правову підставу для арешту майна, наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як вбачається з ухвали слідчого судді від 24.03.2017 у справі № 646/2175/17 (провадження № 1-кс/646/1753/2017) відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено за фактом розбійного нападу збоку невідомих осіб, які заволоділи викраденими ОСОБА_10 грошима та майном на загальну суму більш ніж 1,4 млн доларів США, 150 тис. Євро та ювелирними виробами і вході досудового розлідуання встановлено що вкзаний злочин вчинив ОСОБА_7 з іншими особами.

В мотивувальній частині ухвали зазначено, що арешт майна, а саме домоволодіння, був накладений з метоюзабезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Зазначені підстави для накладення арешту визначені п.п.3,4 ч.2 ст.170 КПК України.

Відповідно до положень ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно положень ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Таким чином, виходячи із змісту вказаних норм, арешт з підстав, визначених п.п.3,4 ч.2 ст.170 КПК України може бути накладений на майно підозрюваного, обвинуваченого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого.

Слідчим суддею встановлено, що на час накладення арешту на майно, тобто станом на 24.03.2017, жодній особі у даному кримінальному провадженні про підозру повідомлено не було.

Крім того, ОСОБА_2, на майно якого накладено арешт, у кримінальному провадженні № 42016000000002964 не є підозрюваним або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями його повнолітнього сина ОСОБА_7, якому в подальшому було повідомлено про підозру.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).

Відповідно до п.17 ч.1 ст.3 КПК України на слідчого суддю покладено обов'язок здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Прокурором у судовому засіданні не доведено обгрунтованість накладеного арешту на майно ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді від 24.03.2017, а визнання 07.04.2017 постановою слідчого спірного домоволодіння та земельної ділянки речовими доказами, не свідчить про обгрунтованність накладання арешту 24.03.2017, оскільки з правової підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт не накладався.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що заявником доведено, що арешт на домоволодіння за адресою м. Дніпро, вул. Дубініна Володі, 47, яке на праві власності належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу № 844 від 19.09.2016 було накладено необгрунтовано, що, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для задоволення клопотання про скасування арешту з майна. Питання про скасування арешту на земельну ділянку за адресою м. Дніпро, вул. Дубініна Володі, 47 слідчий суддя не вирішує, оскільки доказів щодо накладання на неї арешту не надано.

Що стосується доводів представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 і наданих ним доказів про те, що ОСОБА_2 є приватним підприємцем і у період з 01.01.2007 по 31.12.2016 отримав дохід у розмірі 5 669 042 грн, з них 904 245 грн за 2016 рік, а вартість житлового буинку загальною площею 85 кв.м. та земельної ділянки 0,709 га складає 141000 грн та 50 000грн відповідно. У судовому засіданні встановлено, що сім'єю ОСОБА_2 було також придбано автомобіль ОСОБА_11 Крузер, 2006 року випуску та ОСОБА_11 Камри, 2016 року випуску, дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_12 протягом 2005-2016 років доходів не отримувала. Тому наведені представником заявника доводи про доходи ОСОБА_2 не є безумовною підставою для скасування арешту майна, оскільки слідчому судді не надано доказів, які витрати, крім доходів ніс ОСОБА_2 та його родина за вказаний період часу.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.03.2017 у справі № 646/2175/17 (1-кс/646/1753/2017) на майно, яке належить ОСОБА_2, а саме домоволодіння за адресою: м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, 47 та земельну ділянку (кадастровий № 1210100000:03:161:0010) за адресою: м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, 47 площею 0,0709 га.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя - І.М. Шелест