Постанова № 675917, 14.05.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

14.05.07 Справа № 16/275

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Дубник О.П.,

Орищин Г.В.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –Фатула М.М.

від позивача – Ракущинець А.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області від 01.12.2006 року вих.№32541/9/10

на постанову господарського суду Закарпатської області від 27.10.2006 року (підписана 10.11.2006 року), суддя Васьковський О.В.

у справі № 16/275,

за позовом Приватного підприємства «БСЛ», м.Ужгород

до відповідача Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області, м.Ужгород

про скасування податкових повідомлень-рішень

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 27.10.2006 року по справі № 16/275, якою задоволено позов ПП «БСЛ», скасовано податкові повідомлення-рішення №0000192341/0133/23-0/30685592/1226 від 19.01.2006 року та №0000192341/1/1364/3068592/23-0/8792 від 31.03.2006 року.

При винесенні постанови суд першої інстанції вказує на те, що відповідачем неправомірно донараховано позивачу податку на прибуток в сумі 7300 грн. та 3650 грн. штрафних санкцій на підставі акту перевірки від 16.01.06 р. за №024/23-0/30685592, оскільки податковим органом не враховано факт включення до валових витрат у декларації з податку на прибуток за 2004 рік залишку - 33,2 тис. грн. витрат понесених по сплаті ліцензії в сумі 60,9 грн. у 2003 р.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у м.Ужгороді подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Закарпатської області від 27.10.2006 року по справі № 16/275 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема, скаржник зазначає про те, що під час попередньої перевірки за період з 01.10.02р. по 01.10.04р. та під час перевірки за період з 01.10.04р. по 30.09.05р. не встановлено, що до скоригованих валових витрат не віднесені всі витрати, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності позивача, а тому позивачу правомірно зменшено валові витрати за ІV квартал 2004 року на 29,3 тис. грн. та донараховано податку на прибуток у сумі 7,3 тис. грн. і застосовано штрафну санкцію.

Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з підстав наведених у Запереченні на апеляційну скаргу. Зокрема представник позивача вказував на те, що податковим органом не враховано включення до валових витрат у декларації з податку на прибуток за 2004 рік залишку - 33,2 тис. грн. витрат понесених по сплаті ліцензії в сумі 60,9 грн. у 2003 р.

Поряд з цим, представник позивача вказував на те, що при перевірці відповідачу надавались всі первинні документи, в тому числі платіжні доручення про сплату ліцензії в сумі 60,9 тис. грн.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

ДПІ у м. Ужгороді проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП „БСЛ” за період з 01.10.04р. по 30.09.05р., за результатами якої складено акт від 16.01.06р. за №024/23-0/30685592.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за ІV квартал 2004 року на загальну суму 7,3 тис. грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у м.Ужгороді 19.01.06 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192341/0133/23-0/30685592/1226, яким позивачу, згідно з п.п.“б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов’язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 10950,00 грн., в т.ч. 7300,00 грн. –основний платіж та 3650,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПІ у м. Ужгороді 10.08.2006 року прийнято рішення за №8776/6/25-0115, яким податкове повідомлення–рішення від 19.01.2006 за №0000192341/0133/23-0/30685592/1226 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

31.03.2006р. Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді повторно прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192341/0133/23-0/30685592/1226, яким визначене податкове зобов’язання залишено без змін та вказано новий граничний термін сплати зобов’язання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи перевіркою позивача встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2004 рік в ряд.05.2 “самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів” позивачем включено 33,1 тис. грн. Оскільки позивачем валові витрати на суму 3,8 тис. грн. вже було відкориговано у Декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2004р. в ряд.05.2, враховуючи те, що попередньою плановою документальною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства, яка була проведена за період з 01.10.2002 року по 01.10.2004 року (акт перевірки від 25.11.2004 року № 584/23-4/10/30685592) не встановлено, що ПП «БСЛ»до складу скоригованих валових витрат не віднесено всі витрати, які пов’язані із здійсненням господарської діяльності, то перевіркою, за результатами якої складено акт від 16.01.2006 року №№024/23-0/30685592, на підставі п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правомірно зменшено позивачу валові витрати за ІV квартал 2004 року на 29,3 тис. грн. та донараховано 7,3 тис. грн.. податку на прибуток.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області задоволити.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 27.10.2006 року по справі № 16/275 скасувати, прийняти нову постанову.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Дубник О.П.

Орищин Г.В.