Ухвала суду № 67590346, 21.06.2017, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3233/17

6/405/81/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2017 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді - Шевченко І.М.,

при секретарі - Фришко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа, -

встановив:

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградської області ОСОБА_1 звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 28000, РНОКГІП НОМЕР_1, без вилучення паспортного документа, з наступним обґрунтуванням.

На виконанні відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області перебуває виконавче провадження № 53031057 з виконання виконавчого листа № 757/3244/16-ц виданого 04.11.2016 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг в розмірі 239 525,00 дол. США, що становить 5 947 361,91 грн., відсотки в розмірі 166 526,14 грн., судові витрати 6 890,00 грн.

Державним виконавцем 02.12.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобовязано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини пятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Державним виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до відділу примусового виконання рішень боржника для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_2 на виклики не зявився, про поважність причини неявки державного виконавця не повідомив.

Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належать на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_1, однак ОСОБА_2 рішення не виконує.

ОСОБА_2 кошти по рішенню суду не сплачує.

На запит державного виконавця повідомлено про те, що ОСОБА_2 неодноразово перетинав державний кордон України.

За повідомленням Державної міграційної служби України, ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, що призвело до вжиття відносно боржника вищевказаних заходів примусового виконання, боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, а тому державний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2

Дослідивши матеріали подання та зясувавши обставини справи суд прийшов до наступного.

Так судом встановлено, що на виконанні відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області перебуває виконавче провадження № 53031057 з виконання виконавчого листа № 757/3244/16-ц, виданого 04.11.2016 на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 15.06.2016, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг в розмірі 239525,00 дол. США, що становить 5947361,91 грн., відсотки в розмірі 166526,14 грн., судові витрати 6890,00 грн.

Зобовязання покладені на боржника вказаним судовим рішенням на даний час не виконані.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. N 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Положеннями ч. 1 ст. 3771 ЦПК України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Згідно положень п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» від 21 січня 1994 року (зі змінами), громадянин України може бути обмежений управі виїзду за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Таким чином, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за поданням державного виконавця при виконанні судових рішень та рішень інших органів, у порядку, передбаченому ст. 3771 ЦПК України, в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього, зокрема виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Отже, на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

В підтвердження факту ухилення боржника від виконання покладених на нього зобовязань, державний виконавець посилається на те, що ОСОБА_2 не вживає заходів до самостійного виконання зобовязань.

З такою позицією державного виконавця суд не погоджується виходячи з того, що самостійне невиконання боржником зобов'язань не може свідчити про умисне ухилення від виконання покладених на нього обов'язків, а державним виконавцем не доведено наявності факту свідомого ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язання, як і не доведено, що боржник має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що посилання державного виконавця на не перебування ОСОБА_2 за місцем реєстрації також не свідчить про ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань.

Крім того, державний виконавець посилаючись на лист Державної міграційної служби України наголошує на наявність у боржника паспорта громадянина України для виїзду за кордон, та посилаючись на інформацію Управління інформаційного забезпечення ГУНП в Кіровоградській області наголошує на неодноразовому перетинанні боржником державного кордону України.

Наявність у боржника паспорта громадянина України для виїзду за кордон та перетинання ним державного кордону України, державним виконавцем оцінюється, як ухилення боржника від виконання зобовязання покладеного на нього судовим рішенням, що на думку державного виконавця перешкоджає виконанню рішення.

Така позиція державного виконавця на думку суду є помилковою, так як перетинання державного кордону України є конституційним правом кожного громадянина та не залежить від наявності щодо такого громадянина відкритого виконавчого провадження.

Крім того, для застосування вказаного обмеження необхідною умовою є доведення доцільності такого обмеження в світлі сприяння погашенню зобовязань покладених на боржника судовим рішенням, воно має бути виправданим та пропорційним. Така позиція суду в повній мірі узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини викладеною у рішенні у справі «Хлюстов проти Росії» від 11.07.2013 (скарга № 28975/05).

Однак, державним виконавцем не надано жодного належного обґрунтування того, яким саме чином встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України сприятиме виконанню покладених на нього судовим рішенням зобовязань.

На підставі викладеного та враховуючи не доведення факту умисного, свідомого ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями, а також беручи до уваги відсутність підтвердження доцільності встановлення відносно боржника обмеження у праві виїзду за межі України, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення подання державного виконавця.

Керуючись ст.ст. 210, 377-1 ЦПК України, суд, -

постановив:

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградської області ОСОБА_1 про встановлення в межах виконавчого провадження № 53031057 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_2.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом пяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу постановлену без участі особи, яка її оскаржує, подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда І.М. Шевченко