Рішення № 67590159, 06.07.2017, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

06.07.2017

Провадження №2/389/992/16

ЄУН 389/1303/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого-судді Берднікової Г.В.,

при секретарі Чукановій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам'янка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради Кіровоградської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2, про визнання неправомірними рішення, дії чи бездіяльності та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати неправомірним рішення, дії чи бездіяльність відповідача, які полягали у неналежній організації робіт по утриманню і поточному ремонту міських вулиць і доріг, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11 лютого 2016 року. Разом з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача 25000 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 25000 грн. в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що 11 лютого 2016 року він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася близько 10 години 40 хвилин напроти АЗС «ОККО» у м.Знам'янка по вулиці Фрунзе біля будинку за №81, керуючи автомобілем марки «Сhevrolet Evanda», знак виданий для разових поїздок 12 АІ9081, який відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу за №3542/2015/000161 від 17.12.2015 року, належить його дружині ОСОБА_2 ДТП сталась внаслідок того, що автомобіль потрапив у яму, яка була розташована у правій смузі та залита водою. За відсутності попереджувальних знаків, щільного руху та погодних умов, можливості побачити несправність дорожнього полотна та здійснити маневр для уникнення потрапляння до ями у нього не було. Внаслідок вказаних подій йому було заподіяно досить істотну матеріальну та моральну шкоду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив суду, що потрапивши у ДТП 11 лютого 2016 року, здійснив відповідне повідомлення до Знамянського ВП ГУНП в області. Однак безрезультатно прочекавши близько двох годин працівників Національної поліції, він був вимушений покинути місце ДТП, оскільки поспішав. Автомобіль дотягнув до найближчого шиномонтажу, після чого продовжив рух у напрямку м. Кропивницького в своїх справах. На зворотньому шляху завітав до Знамянського ВП, де у нього та пасажира автомобіля ОСОБА_3 відібрали відповідні пояснення по факту ДТП. В подальшому, з поліції йому повідомили, що за фактом неналежного утримання вулично-шляхової мережі до адміністративної відповідальності притягнуто заступника начальника Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради.

Представник відповідача в ході судового розгляду позов не визнав, посилаючись на те, що факт ДТП належним чином не зафіксовано, схема ДТП не складалась. Посадові особи Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради до адміністративної відповідальності за фактом неналежного утримання вулично-шляхової мережі саме по вулиці Фрунзе у м. Знамянка не притягувались. Крім того, позивач порушив вимоги п. 2.10 ПДР України, покинувши місце ДТП і не дочекавшись працівників Національної поліції. З урахуванням наведених обставин, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_2 до суду не зявилась, надала заяву, відповідно до якої просила суд розглядати справу за її відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, оглянувши матеріали за № 587 складені Знамянським ВП ГУНП в Кіровоградській області за повідомленням ОСОБА_1, а також матеріали адміністративної справи за № 2а/389/11/16 за позовом ОСОБА_5 до старшого інспектора Знамянського ВП ГУНП ОСОБА_6 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, та дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що автомобіль марки «Сhevrolet Evanda», знак виданий для разових поїздок 12 АІ9081, відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу за №3542/2015/000161 від 17.12.2015 року, належить ОСОБА_2

Зі змісту позову та пояснень наданих позивачем у судовому засіданні зясовано, що ОСОБА_2, яка є власником вказаного автомобіля, є дружиною позивача. Разом з цим, відповідних доказів на підтвердження зазначеного факту позивачем до суду не представлено. ОСОБА_7 кодексу України в свою чергу припускають існування факту спільної сумісної власності подружжя та рівність їх часток, доки не доказано інше кимось із подружжя. Водночас, враховуючи те, що у суду відсутні докази часу реєстрації відповідного шлюбу, отже видається не можливим наразі стверджувати, що автомобіль належить позивачу на праві спільної сумісної власності.

При цьому, судом встановлено, що позивач у будь-якому разі у встановленому законом порядку набув права користування зазначеним вище автомобілем (а.с. 26).

Згідно з ч. 2ст. 1187 ЦК Українипід володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Правом на відшкодування завданої майну шкоди законодавець наділяє як власника пошкодженого майна, так і особу, яка має речове право на це майно.

Так, якщо порушення речового права на чуже майно з вини третіх осібзавдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставіст. 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою дляособи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 11 лютого 2016 року він, рухаючись на вказаному вище автомобілі, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася близько 10 години 40 хвилин напроти АЗС «ОККО» у м.Знам'янка по вулиці Фрунзе біля будинку за №81, внаслідок того, що автомобіль потрапив у яму, яка була розташована у правій смузі та залита водою. За відсутності попереджувальних знаків, щільного руху та погодних умов, можливості побачити несправність дорожнього полотна та здійснити маневр для уникнення потрапляння до ями у нього не було. Внаслідок вказаних подій автомобіль отримав механічні пошкодження.

Зазначені обставини також підтвердили допитані у судовому засіданні свідки, які вказали, що були пасажирами в автомобілі.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Диспозиція наведеної норми покладає на позивача обов'язок доказати факт заподіяння шкоди відповідачем та її розмір. Відсутність вини у заподіянні шкоди згідно ч. 2 ст.ст. 1166 ЦК Українимає доводити відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зст. 9 Закону України «Про дорожній рух»до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Частиною 3 ст.14і ч. 1 ст.16 Закону України «Про дорожній рух»визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до ч. 1ст. 24 Закону України «Про дорожній рух»власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

У п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. №198(далі - Правила) встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Вказані Правила є обов'язковими для їх власниківабо уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів (п. 1).

Відповідно до ч. 1ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги», вулиці й дороги міст знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Пунктом 2ст. 18 цього Законупередбачено, що організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць, доріг міст за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами є одним із основних обов'язків органів місцевого самоврядування. Згідно з п. 4ст. 21 цього ж Закону, органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст, відповідають за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.

Згідност.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності.

Згідност.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п.п. 2.2, 2.3 Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженогонаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 року №154, балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації. Власник об'єкта благоустрою за поданням його балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту цього об'єкта на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Балансоутримувач об'єкта благоустрою несе повну відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Відповідно дост.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», передбачено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.

В пункті 2.12 (в)Правил дорожнього рухуУкраїни, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р. передбачено, що власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.

У судовому засіданні зясовано, що відповідна ділянка шляху по вул. Фрунзе у м. Знамянка перебуває у комунальній власності, її балансоутримувачем є Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради Кіровоградської області. Зазначені обставини підтверджено в судовому засіданні представником відповідача. Відповідно до Положення про Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради Кіровоградської області, останнє є самостійним структурним підрозділом виконавчого комітету Знамянської міської ради. До основних завдань управління у сфері житлово-комунального господарства віднесено реалізацію державної політики у сфері розвитку комунального господарства, експлуатації та ремонту дорожнього господарства і т.ін.

З матеріалів перевірки за зверненням ОСОБА_1, яка проводилась Знамянським ВП ГУНП в Кіровоградській області, судом встановлено, що 11.02.2016 о 10.55 год. до чергової частини Знамянського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що рухаючись по вул. Фрунзе в м. Знамянка біля АЗС «ОККО» в умовах неякісного дорожнього покриття він пошкодив переднє праве колесо на своєму автомобілі марки «Шевролет Еванда», д/н АІ 9081.

Під час перевірки даного повідомлення інспектором Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 було встановлено, що ОСОБА_1 11.02.2016 року приблизно о 10.40 год., рухаючись по вул. Фрунзе м. Знамянка в напрямку м. Кіровограда, вїхав у пошкоджену ділянку дороги, яка була вкрита водою та відчув різкий удар в праве переднє колесо свого автомобіля, в результаті чого відбулося пошкодження колесного диску, покришки та деформація деталей ходової частини. З урахуванням наведеного інспектор дійшов висновку щодо необхідності списання матеріалів перевірки до канцелярії Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області. Відповідний висновок датований 13.02.2016 року. Також слід відзначити, що в матеріалах перевірки крім зазначеного висновку, також містяться рапорт чергового Знамянського ВП про прийняття повідомлення від ОСОБА_1, протокол прийняття його заяви від 11.02.2016 року о 19.30 год., пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Зі змісту листа адресованого ОСОБА_1 заступником начальника ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 за вих. від 10.05.2016 року № М-31/04/2В-16 вбачається, що за результатами проведеної перевірки працівниками Знамянського ВП ГУНП в області за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд (наявність ямковості покриття проїзної частини по вул. Фрунзе в м. Знамянка) відносно заступника начальника відділу житлово-комунального господарства Знамянської міської ради ОСОБА_5 складено адміністративний протокол серії АП2 № 265213 за ч. 1 ст. 140 КУпАП.

В свою чергу, суд, оглянувши матеріали адміністративної справи за № 2а/389/11/16 за позовом ОСОБА_5 до старшого інспектора Знамянського ВП ГУНП ОСОБА_6 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, встановив наступне.

Постановою Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.04.2016 року вказаний позов ОСОБА_5 був задоволений, постанова серії ПС2 №190726 від 11 березня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ч.1 ст.140 та накладення адміністративного стягнення скасована.

Зі змісту постанови суду вбачається, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №265213 від 11 березня 2016 року, ОСОБА_5, 11 березня 2016 року, будучи відповідальною особою, за утримання вулично шляхової мережі в місті Знамянка, допустила неналежне утримання вулично шляхової мережі по вулиці Київська, а саме ямковість, чим порушила вимоги ст.12 Закону України «Про дорожній рух», вчинивши тим самим правопорушення передбачене ч.1 ст. 140 КУпАП.

На підставі вказаного протоколу старшим інспектором Знамянського ВП була винесена постанова ПС2 №190726 від 11 березня 2016 року про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.1 ст. 140 КУпАП. Ця постанова судом була скасована з мотивів того, що згідно з посадовою інструкцією заступника начальника управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знамянської міської ради - начальника відділу житлово-комунального господарства управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства управління містобудування, архітектури та житлово комунального господарства Знамянської міської ради, до посадових обовязків заступника начальника не входить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. З листа міського голови та розпорядження виконавчого комітету Знамянської міської ради від 17 лютого 2016 року №52-к, вбачається що після звільнення начальника управління містобудування, архітектури та житлово-клмунального господарства Знамянської ради ОСОБА_9, яке мало місце 16 лютого 2016 року, в період з 17 лютого по 11 березня 2016 року обовязки начальника на посадових осіб управління не покладалися. ОСОБА_5 не виконувала обовязки начальника управління містобудування, архітектури та житлово-клмунального господарства Знамянської ради, зокрема і у вказаний період.

Крім того, під час розгляду адміністративної справи, судом було встановлено, що інспектор поліції всупереч Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, склав неналежним чином матеріали справи про адміністративне правопорушення, не долучивши в додаток до відповідної постанови акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обовязки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Схема місця дорожньо-транспортної пригоди - графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх обєктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для обєктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог цієї Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції, при складанні постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучатиакт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі(додаток 2) з відповідними замірами та схемою про, зокрема, пошкодження шляхів, перешкоду для дорожнього руху, умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху та ін .

З бланку акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток відповідної Інструкції) встановлено, що обстеження повинно проводитись за обовязкової присутності представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки.

Під час обстеження визначається чи відповідає або ж не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» експлуатаційний стан обстеженої ділянки.

Відповідно до розділу VІІ Інструкції, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП(додаток 7), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); показання технічних приладів (у разі їх наявності); показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі обєкти: ділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена привязка обєктів та слідів; транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та обєктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; ширина тротуарів, узбіччя; розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; розташування дорожньої розмітки; розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.

На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; номерний знак транспортного засобу; власник (співвласник) транспортного засобу; серія та номер полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обовязковою; перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; вид пригоди; кількість учасників ДТП; порушення пунктуПравил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306; результати огляду на стан спяніння (у випадку його проведення); тип транспортного засобу.

Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

Згідно пункту 1.10Правил дорожнього рухуУкраїни, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. передбачено, що дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до п. 2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобовязаний, в тому числі не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати обїзд місця пригоди.

Змога залишити місце дорожньо-транспортної пригоди без обов'язку інформувати відповідні підрозділи МВС України про її настання, що передбачено п. 2.11 ПДР, наступає, зокрема у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за згоди водіїв цих транспортних засобів - всіх учасників ДТП щодо обставин її скоєння.

В свою чергу, за умов ДТП, яка мала місце за участю ОСОБА_1, останній мав діяти відповідно до вимог п. 2.10 ПДР України. Однак, відповідних положень ПДР України він не дотримав, покинувши місце ДТП, не дочекавшись прибуття поліцейських.

В ході судового засідання зясовано, що факт ДТП за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_1 належним чином не зафіксовано, схема ДТП не складалась. Так само не складались матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт, по факту ямковості по вул. Фрунзе в м. Знамянка, з актом обстеження відповідної ділянки вулично-шляхової мережі.

Відповідно до статтей 58, 59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, в ході судового розгляду позивачем так і не було представлено, і судом не здобуто належних та допустимих доказів з метою підтвердження наявності причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженням автомобіля та бездіяльністю відповідача як балансоутримувача відповідної ділянки шляху, станом автомобільної дороги та ДТП. Представлені позивачем фотографії пошкодженого автомобіля без дати їх виконання, акт огляду транспортного засобу № 1-007 від 03.03.2016 року, складений ФОП ОСОБА_10 (а.с. 34), покази свідків, не можуть бути допустимими і достатніми доказами у даному випадку, оскільки законодавством встановлено інший порядок фіксації обставин ДТП, і зазначені позивачем докази на підтвердження факту ДТП могли би бути прийняті до уваги, але лише в сукупності і в першу чергу за умови підтвердження факту ДТП на підставі належних чином складених матеріалів Національною поліцією.

За наведених обставин і встановлення дійсного розміру завданих збитків внаслідок ДТП вже не має ніякого значення.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, як у задоволенні первісних позовних вимог щодо визнання неправомірними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, які полягали у неналежній організації робіт по утриманню і поточному ремонту міських вулиць і доріг, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди внаслідок їх недоведеності, так і у задоволенні похідних від них вимог щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої ДТП.

Судові витрати суд відносить на рахунок держави на підставі ч. 4 ст. 88 ЦПК України, з урахуванням положень п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради Кіровоградської області про визнання неправомірними рішення, дії чи бездіяльності та відшкодування матеріальної і моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через даний суд до Апеляційного суду Кіровоградської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.В. Берднікова