
Справа №345/3463/15-ц
Провадження № 2/345/1038/2017
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.07.2017 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сухарник І.І.
секретаря судового засідання Мостової Ю.З.
з участю: відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за позовом Публічного акціонерного Товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» в особі представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
в с т а н о в и в:
02.09.2011 року між ПАТ«Всеукраїнський акціонерний Банк»та відповідачем по справі, ОСОБА_1, було укладено договір банківського обслуговування № BLaЖГА00078491. Згідно пунктів 1, 2 спеціальної частини договору банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредит на поточні потреби в розмірі 10000,00 грн., термін повернення кредиту22 вересня 2014 року.
Відповідно до п.2.4.2 договору проценти та комісію за управління кредитом позичальник повинен сплачувати щомісячно вдень повернення кредиту відповідно до платежів, передбачених у графіку погашення заборгованості за кредитом. Процентна ставка за договором встановлена на рівні 15,00% річних (п.3 спеціальної частини договору). Щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитомв розмірі 1,75% від суми кредиту (п.4 спеціальної частини договору).
Згідно із п. 2.5.2 договору відповідач зобовязувався не пізніше дати, встановленої в графіку, поповнювати рахунок в банку, вказаний у п.6 спеціальної частини договору, у валюті кредиту, шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням у сумах не менших за суму платежів, встановлені в графіку, а також в сумах комісії за управління кредитом.
Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобовязання, ОСОБА_1 належним чином не виконує умови кредитного договору, у звязку із чим станом на 14.08.2015 року заборгованість по кредиту становить 29 055,88 грн.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.03.2015 року прийнято рішення №63 про початок ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк». П.5 ч.1ст.44 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»передбачено, що Уповноважена особа Фонду у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.
Оскільки погасити заборгованість в добровільному порядку відповідач відмовляється, позивач просить стягнути дану суму з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не зявилася, однак подала до суду заяву, в якій вказала, що позов підтримує та просить суд розглядати справу в її відсутності.
Відповідач, ОСОБА_1, позов визнав частково, та пояснив суду, що ним було порушено умови кредитного договору, та не виконано взяті на себе зобовязання. Причиною цьому послугувало те, що в літку 2014р. він був звільнений з роботи. а тому не мав коштів для внесення чергових платежів. Саме тому 19.05.2014р. він останні раз вніс кошти для погашення заборгованості, і після того жодних коштів не сплачував. Окрім цього, у вересні 2014р. його було призвано на військову службу по мобілізації, тому він в цей період не сплачував кошти. Коли ж повернувся зі служби в ЗСУ. То виявив, що відділення банку закриті, а рахунок, на який він мав перераховувати кошти згідно умов договору, не існує. Жодного повідомлення від банку про зміну реквізитів для перерахунку коштів він не отримував. Також зазначив, що банк не мав права нараховувати йому пеню та проценти в період коли він проходив службу у ЗСУ в порядку мобілізації. Також просив застосувати правові наслідки спливу строку позовної давності по пені.
Представник відповідача ОСОБА_2 дав суду аналогічні пояснення.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 22.09.2011 року між ПАТ«Всеукраїнський акціонерний банк»та ОСОБА_1було укладено договір банківського обслуговування №BLaЖГА00078491 (а.с. 6-13).
Відповідно до п.1.1 загальної частини договору, укладений сторонами договір є комплексним, відповідно до положень ст.ст.3, 6, 628 ЦК України, і містить як норми, що регулюють правовідносини між сторонами, повязані із кредитуванням, так і положення, які регулюють відкриття та обслуговування поточного рахунку. Згідно із п.1.2 загальної частини договору банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) в національній валюті України в сумі, зазначеній у п.1 спеціальної частини договору, у формі відкличної не відновлюваної кредитної лінії, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити банку плату за користування кредитними коштами, комісії та можливі штрафні санкції, в порядку і на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені в майбутньому і що становитимуть невідємну частину договору.
Згідно пунктів 1,2 спеціальної частини договору банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредит на поточні потреби в розмірі 10 000,00 грн., термін повернення кредиту22 вересня 2014 року. Процентна ставка за договором встановлена на рівні 15,00% річних (п.3 спеціальної частини договору). Щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитомв розмірі 1,75% від суми кредиту (п.4 спеціальної частини договору).
Відповідно до п.2.4.2 договору проценти та комісію за управління кредитом позичальник повинен сплачувати щомісячно в день повернення частини кредиту відповідно до платежів, передбачених у графіку погашення заборгованості за кредитом. Згідно із п. 2.5.2 договору відповідач зобовязувався не пізніше дати, встановленої в графіку, поповнювати рахунок банку, вказаний у п.6 спеціальної частини договору, у валюті кредиту, шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумах не менших за суму платежів, встановлені в графіку, а також в сумах комісії за управління кредитом.
За змістомст. 526 ЦК Українизобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно ч. 1ст. 527 ЦК Україниборжник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно дост. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідност. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.
З розрахунку заборгованості по позичальнику ОСОБА_1 вбачається, що станом на 14.08.2015 року за договором банківського обслуговування № BLaЖГА00078491 нарахована заборгованість в розмірі 29055 (двадцять девять тисяч пятдесят пять) гривень 88 копійок, з яких 5534,43 грн. грн.заборгованість по сплаті кредиту, 1094,37 грн.заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 875,00 грн. комісія за розрахункове обслуговування, 21555,08 грн.плата за пропуск платежівнеустойка (пеня) (а.с. 4-5).
Відповідно дост.1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановленому факту відповідають договірні правовідносини сторін, врегульовані ст.ст.1049,1050 ЦК Українита полягають в праві позивача вимагати від відповідача виконання взятого на себе зобовязання та в обовязку відповідача виконати взяті зобовязання належним чином.
Однак, згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобовязаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобовязань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проходив службу в ЗСУ в порядку мобілізації згідно Указу Президента України від 21.07.2014р. № 607/2014 «Про часткову мобілізацію» з 06.09.2014р.. що підтверджується військовим квитком (а.с. 61), повідомленням про призов на військову службу та довідкою військової частини (а.с. 60). Тож позивач був не вправі з 06.09.2014р. нараховувати пеню та проценти за користування кредитом, а тому в частині задоволення цих позовних вимог слід відмовити.
Окрім цього, позивачем позов направлено на адресу суду листом, та згідно відтиску поштового штампу на конверті (а.с. 21) позов було направлено до суду 29.08.2015р. як вбачається із розрахунку заборгованості, то останні платіж був внесений відповідачем для погашення заборгованості 19.05.2014р. тобто, позов було предявлено по спливу річного терміну після внесення відповідачем останнього платежу.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Оскільки прострочення відповідачем сплати чергових платежів розпочалось з червня 2012р., останній платіж було внесено 19.05.2014р., позивач звернувся до суду 29.08.2015р., то позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені, яка утворилась до 29.08.2014р.
Відповідач просив суд застосувати правові наслідки спливу позовної давності, про що подав до суду відповідну заяву (а.с. 93-94). Окрім цього, в заяві про перегляд заочного рішення Калуського міськрайонного суду (а.с. 55-57) відповідач теж покликався на дану обставину. Від позивача не надходило на адресу суду заяви про поновлення пропущеного строку позовної давності з поважних причин, а тому суд вважає, що строк позовної давності позивачем по стягненню пені пропущено без поважних причин. А тому в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити у звязку зі спливом строку позовної давності.
Тому до задоволення підлягають вимоги щодо стягнення 6690,48 грн., з яких 5534,43 грн. заборгованість по тілу кредиту; 281,05 грн. проценти за користування кредитом та 875,00 грн. за розрахункове обслуговування кредиту.
Однак, на підставі заочного рішення Калуського міськрайонного суду від 30.09.2015р. було вирішено стягнути з відповідача в користь позивача 29055,88 грн. заборгованості (а.с. 41-44). 15.03.2017р. ВДВС було відкрито виконавче провадження (а.с. 58) в ході якого в період з травня по липень 2017р. з ОСОБА_1 було утримано 3286,44 грн., що підтверджується відомостями про відрахування № 3400 від 04.07.2017р. (а.с. 92). Тобто, на даний час у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість в розмірі 3404,04 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в частині стягнення 2335,18 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно дост. 88 ЦПК України,суд стягує з відповідача судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.258, 267, 526, 527, 530,612,1049,1050 ЦК України, ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ст.ст.88,209,213-215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
позов задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНП: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»(платіжні реквізити: отримувач: Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» (в стані ліквідації), код ЄДРПОУ отримувача 19017842, номер рахунку №32076420401, банк отримувача: Головне управління Національного банку України по м. Києву і Київській області, код банку отримувача (МФО): 321024) 3404 (три тисячі чотириста чотири) гривень 04 копійок заборгованості за договором банківського обслуговування № BLaЖГА00078491 від 22.09.2011 року.
У задоволені позову в часттині в частині стягнення неустойки (пені), що виникла до 29.08.2014 року відмовити, у зв"язку з пропуском позовної давності.
В решті позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 487,20 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд протягом 10-ти днів з часу проголошення.
Головуючий:
Судове рішення № 67589818, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 05.07.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 345/3463/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: