Постанова № 67587525, 07.06.2017, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1719/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 р. м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючогосудді Орендарчука М.П.,

за участю секретаря Пізняк Т.В.,

представника позивача не зявився, представника відповідачів не зявився, представник третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Христинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Христинівської міської ради Черкаської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення Христинівської міської ради №46-3/16VI від 02.07.2015 року та його скасувати.

Встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Христинівської міської ради Черкаської області, третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_3, в якому остаточно, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.03.2017 року, просить визнати незаконним та недійсним, таким, що суперечить вимогам постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року в адміністративній справі №823/3501/13, ч.2 ст.15, ст. 124 Конституції України, рішення Христинівської міської ради №46-3/16-VI від 02 липня 2015 року, і скасувати його; визнати протиправними та такими, що суперечать ч.2 ст. 19 Конституції, дії Христинівської міської ради Черкаської області при ухваленні рішення №46-3/16-VI від 02 липня 2015 року.

Позовну вимогу обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками комплексу будівель і споруд (продовольча база), що згідно з державним актом від 28 вересня 1999 року серії ІІ-ЧР №002433 знаходиться в м. Христинівка по вулиці Пушкіна, 2 на земельній ділянці площею 1,0367 га , а тому Христинівська міська рада Черкаської області протиправно оскаржуваним рішенням №46-3/16-VI від 02 липня 2015 року розподілила між позивачем та ОСОБА_3 земельну ділянку меншою площею.

Предявляючи позов ОСОБА_2. покликався на вимоги ст. 55 Конституції України та ст.6 КАС України.

У судове засідання позивач та його представник не зявились у поданих 22 травня, 6 червня 2017 року заявах просять справу розглянути у їх відсутність.

Представник Христинівської міської ради Черкаської області ОСОБА_4 у судове засідання не зявився.

Представник третьої особи ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1 пояснила, що твердження позивача про перебування у спільній частковій власності його та ОСОБА_3 цілісного майнового комплексу «продовольча база», який розташовується на земельній ділянці площею 1,0367 га по вулиці Пушкіна, 2 в м. Христинівка не ґрунтуються ні на нормах чинного законодавства України, ні на фактичних обставинах справи.

Представник третьої особи зазначила, що ОСОБА_3 у 2005 році за договором купівлі продажу придбав у Христинівського райСТ продовольчу базу, що розташовується по вул. Пушкіна, 2 в м. Христинівка загальною площею 3604,6 кв. метри і складається з таких приміщень: продовольча база, прохідна, соляний склад, вбиральня, битовка.

У 2006 році ОСОБА_3 за договором купівлі продажу відчужив ОСОБА_2 ? частину прохідної площею 10,7 кв. м; ? частину соляного складу площею 200,0 кв. м; частину приміщення продбази площею 1183,5 кв. м ( у тому числі підвал площею 601,0 кв. м) та ? частину вбиральні площею 3,3 кв. м.

05 березня 2008 року ОСОБА_5 за договором міни відчужив ОСОБА_3 ? частину соляного складу площею 200,0 кв. м.

Право власності на соляний склад, як на окремий обєкт нерухомості ОСОБА_3 оформив у встановленому законом порядку, отримавши Свідоцтво про право власності на нього, а виконавчий комітет Христинівської міської ради рішенням №234/1 від 16.09.2010 року присвоїв соляному складу окрему адресу вулиця Пушкіна, 2-г.

Земельна ділянка по вулиці Пушкіна, 2-г в м. Христинівка сформована як обєкт цивільного права і відчужена ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу шляхом викупу від 06 грудня 2012 року.

Окрім того, представник ОСОБА_3 вважає, що вимога про покладення судом на орган місцевого самоврядування обовязку прийняти рішення про розподіл земельної ділянки суперечить ч. 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка визначає, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.11.2005 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу придбав у власність комплекс (продовольча база) , що знаходиться у м. Христинівка Черкаської області вулиця Пушкіна, 2, загальною площею 3604,6 кв. метри, і складається з будівель та споруд прохідна А 21,4 кв. м; битовка Б - 14,8 кв. м; соляний склад В 400,0 кв. м; склад продбази Г 3161,8 кв. м; вбиральня Д - 6,6 кв. м.

09.02.2006 ОСОБА_3 за договором купівлі продажу відчужив ОСОБА_2 частину комплексу (продовольча база), а саме: ? частину прохідної А площею10,7 кв. м; ? частину соляного складу В площею 200,0 кв. м; частину приміщення продбази Г площею 1183,5 кв. м ( у тому числі підвал площею 601,0 кв. м) ; ? частину вбиральні Д площею 3,3 кв. м.

05.03.2008 ОСОБА_2 ? частину соляного складу площею 200,0 кв. метри, що належала йому на підставі договору купівлі продажу від 09.02.2006 і розташовувалась по вулиці Пушкіна, 2 в м. Христинівка, за договором міни відчужив ОСОБА_3

Тобто, у спільній частковій власності ОСОБА_2 (1197,5 кв.м = 1183,5+10,7+ 3,3) та ОСОБА_3А.( 3161,8- 1183,5)+10,7+3.3= 1992,3) залишились прохідна А, вбиральня Д та приміщення продовольчої бази Г.

16.09.2010 вирішенням виконавчого комітету Христинівської міської ради №234/1 соляному складу, який належить ОСОБА_3 у відповідності до договору купівлі продажу від 05.11.2005 та договору міни від 05.03.2008, присвоєно юридичну адресу - м. Христинівка вулиця Пушкіна, 2-г.

23.11.2010 рішенням виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаської області №8 ОСОБА_3 надано дозвіл на спорудження зблокованих навісів.

16.06.2011 виконавчий комітет Христинівської міської ради рішенням №152 дозволив ОСОБА_3 оформити право власності на майновий комплекс будівель та споруд, що розташовується в м. Христинівка по вулиці Пушкіна, 2-г.

24.11.2014 року Київський апеляційний адміністративний суд, переглядаючи в апеляційному порядку постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 про визнання незаконними дій, рішень, зобов'язання вчинити певні дії, встановив, що позовна вимога ОСОБА_2 про визнання незаконними та недійсними рішення виконавчого комітету Христинівської міської ради №8 від 23.11.2010 року «Про надання дозволу ОСОБА_3 на спорудження зблокованих навісів по вулиці Пушкіна,2г» та від 16.06.2011 №152 «Про надання дозволу ОСОБА_3 на оформлення права власності на майновий комплекс будівель та споруд» не підлягає до задоволення, оскільки вказаними рішеннями права ОСОБА_2 не порушуються.

На виконання рішення виконавчого комітету Христинівської міської ради №152 від 16.06.2011 Христинівський виробничий відділок КП «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації» 07.07.2011 видав Свідоцтво про право власності САС 280466, яким засвідчено, що власником комплексу (будівлі та споруди) по вулиці Пушкіна, 2-г в м. Христинівка є ОСОБА_3

До складу обєкту нерухомості загальною площею 394,6 кв. м входить навіс Б, соляний склад В загальною площею394,6 кв. м, навіс Г, убиральня Д, огорожа 1, ворота 2.

У відповідності до Витягу про державну реєстрацію прав №30654381, 18.07.2011 за №34084076 зареєстровано право власності ОСОБА_3 на комплекс (будівлі та споруди) по вулиці Пушкіна, 2-г в м. Христинівка на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САС 280466, яке видано взамін договору міни, посвідченого Христинівською державною нотаріальною конторою 05.03.2008 р. №762, та частково договору купівлі продажу, посвідченого Христинівською державною нотаріальною конторою 03.11.2005 р. №2684.

Відповідно до договору купівлі продажу від 06 грудня 2012 року Христинівська міська рада Черкаської області продала, а ОСОБА_3 купив земельну ділянку загальною площею 0,5292 га з кадастровим номером 7124610100:01:003:0495 для обслуговування соляного складу за рахунок земель житлової та громадської забудови в м. Христинівка по вулиці Пушкіна, 2-г.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею від 29.09.1999р. у Христиніського районного споживчого товариства м. Христинівки у користуванні знаходилася земля площею 0.8941 га відповідно до рішення Христинівської міської ради від 22.06.1999р. № 177.

20.05.2010 р. Христинівська міська рада прийняла рішення № 48-3/13-У «Про розподіл земельної ділянки», згідно якого вирішено питання про закріплення земельної ділянки по вул. Пушкіна, 2 в м.Христинівці, за особами: закріплено за ОСОБА_3 0.7857 га земельної ділянки для обслуговування комплексу продовольчої бази, за ОСОБА_2 0.1545 га земельної ділянки для обслуговування комплексу продовольчої бази, та закріплено у спільне користування за вказаними особами земельна ділянка площею 0.0624га.

Зазначене рішення Христинівської ради рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 25.02.2011р. у справі № 2а-4-2011 за позовом ОСОБА_2 до Христинівської міської ради Черкаської області визнано протиправним, зобов'язано Христинівську міську раду ухвалити нове рішення про розподіл земельної ділянки для обслуговування комплексу продовольчої бази по вул. Пушкіна, 2 в м. Христинівка відповідно до вимог чинного законодавства.

22.08.2011 рішенням Христинівської міської ради №9-2/1-УІ «Про розподіл земельної ділянки» за ОСОБА_3 закріплено земельну ділянку по вул. Пушкіна, 2 в м. Христинівка площею 0.1540 га, за ОСОБА_2 закріплено земельну ділянку за цією же адресою площею 0.1240 га, і у спільне користування за вказаними особами закріплено земельну ділянку площею 0.2125 га.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі №823/3501/13-а рішення Христинівської міської ради №9-2/1-УІ «Про розподіл земельної ділянки» скасовано.

02 липня 2015 року відповідачем прийнято рішення №46-3/16-VI «Про розподіл земельної ділянки по вул. Пушкіна, 2 в м. Христинівка», яким за ОСОБА_3 закріплено земельну ділянку площею 0.1540 га, за ОСОБА_2 закріплено земельну ділянку площею 0.1240 га, і у спільне користування за вказаними особами закріплено земельну ділянку площею 0.2125 га.

На час вирішення справи відомості про формування земельної ділянки по вулиці Пушкіна, 2 в м. Христинівка як обєкту цивільного права відсутні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Постановляючи рішення про скасування ухвали Христинівського районного суду Черкаської області від 25 листопада 2016 року про закриття провадження у справі суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що під час вирішення спору суду першої інстанції необхідно надати оцінку виключно діям та рішенню субєкта владних повноважень, не втручаючись в оцінку цивільно правових правовідносин, оскільки підстав для розгляду цієї справи у межах заявлених позовних вимог за правилами цивільного судочинства не вбачається.

Стаття 19 Конституції Українипередбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Закон України«Про місцеве самоврядування в Україні»(надалі Закон № 280) визначає систему та гарантії місцевого самоврядуваннявУкраїні, засадиорганізації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно ч.2 статті 2 Закону № 280 місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 59 Закону № 280встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні таінші акти у формі рішень. Рішенняради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складуради,крім випадків,передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст.10 Закону №580 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 26 Закону № 280визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст.26Закону №280 питання з приводу земельних відносин вирішується виключнонапленарнихзасіданнях міської ради.

Повноваженнями передавати земельні ділянки у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України міські ради наділені п. б) ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (пункт а ч.3 ст. 116 Земельного кодексу України).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами унормовано ст. 118 Земельного кодексу України, частина перша якої визначає, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частина 9 ст. 79-1 ЗК України визначає, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Частина четверта ст. 120 ЗК України містить імперативну норму, у відповідності до якої у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Частина 1 ст. 355 ЦК України унормовує, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно ( ч. 4 ст. 355 ЦК України).

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч.1 ст. 358 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 Цивільного кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Таким чином, аналізуючи вищевказані норми закону та встановлені обставини, суд вважає, що Христинівська міська рада повноважень приймати рішення про розподіл земельної ділянки по вулиці Пушкіна, 2 в м. Христинівка, межі та площа якої не визначені в натурі, і яка не сформована як обєкт цивільного права, не мала.

Враховуючи, що у спільній частковій власності ОСОБА_2 (1197,5 кв.м = 1183,5+10,7+ 3,3) та ОСОБА_3А.( 3161,8- 1183,5)+10,7+3.3= 1992,3) залишились прохідна А, вбиральня Д та приміщення продовольчої бази Г і вони , як співвласники, належне їм право спільної часткової власності здійснюють за обопільною згодою, вирішувати питання розподілу земельної ділянки, на якій розташовуються прохідна А, вбиральня Д та приміщення продовольчої бази Г, Христинівська міська рада Черкаської області за відсутності відповідних клопотань співвласників повноважень не має.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобовязати відповідача вчинити певні дії.

Статтею 46 Закону України №280 унормовано, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_2 про визнання протиправними та такими, що суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, дій Христинівської міської ради Черкаської області при ухваленні рішення №46-3/16-VI від 02 липня 2015 року, не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального закону, а, відтак, не підлягає до задоволення.

З урахуванням наведеного, у відповідності до ст.19 Конституції України, ст.ст.2, 10, 26,46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.12, 79-1, 116, 118, 120, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 183, 355, 358, 364 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 4, 6, 11,17, 69-71,99, 100, 122,160, 162, 186 КАС України, суд -

Постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Христинівської міської ради №46-3/16VI від 02.07.2015 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із Христинівської міської ради на користь ОСОБА_2 243,60 грн. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя М.П. Орендарчук