Ухвала суду № 67586710, 06.07.2017, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа № 557/415/17

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2017 року смт.Гоща Рівненської області

Гощанський районний суд Рівненської області в особі

судді Чорноус Л.І.

за участю учасників судового провадження:

прокурора Міськевича С.А.

потерпілого ОСОБА_1

представника скаржниці адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4

секретар судового засідання Гуменюк Н.П.

під час розгляду у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017180000000039 від 03.02.2017 року , відносно обвинуваченого

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, вдівця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого за ч. 2 ст.286 КК України із скаргою ОСОБА_5 в порядку ст. ст. 303, 314-316 КПК України про визнання неправомірними бездіяльності та рішення органу досудового розслідування та зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2017 року з прокуратури Рівненської області до Гощанського районного суду було направлено кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

Ухвалою суду від 13 квітня 2017 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 03.02.2017, приблизно о 08 год. 42 хв., він, керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автомобільній дорозі Київ - Чоп, зі сторони м. Києва у напрямку м. Рівне, зі швидкістю приблизно 80 км/год., в порушення вимог пунктів 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, з урахуванням стану проїзної частини, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, на 296 км + 55 м вказаної дороги, поблизу с. Терентіїв Гощанського району Рівненської області, не впорався із керуванням транспортного засобу та допустив наїзд на початок металевого огородження на розділювальній смузі руху.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6 загинула на місці події.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_5, яка є донькою ОСОБА_6 і яка загинула в результаті ДТП, було подано скаргу в порядку ст. ст. 303, 314-316 КПК України про визнання неправомірними бездіяльності та рішення органу досудового розслідування, зобовязання вчинити дії, згідно якої особа-скаржник , яка вважає себе потерпілою в даному кримінальному провадженні просить: визнати неправомірною бездіяльність слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_7 та процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_8, що виразились у нездійсненні дій, передбачених ч. 2 ст. 55 КПК України, а саме - у неврученні їй - ОСОБА_5 памятки про процесуальні права та обовязки; визнати неправомірним рішення слідчого та прокурора , що виразились у складанні та затвердженні обвинувального акту у даному кримінальному провадженні, без зазначення відомостей передбачених п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме - щодо процесуального статусу ОСОБА_5 у якості потерпілої; зобовязати слідчого та прокурора вручити ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180000000039 від 03.02.2017, памятку про права та обовязки потерпілої та внести відповідні зміни до обвинувального акта.

У судовому засіданні представник скаржниці адвокат ОСОБА_2 підтримав скаргу своєї довірительки і доповнив, що в ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_1 у своїй заяві про залучення його в якості потерпілого вказував, що скаржниця ОСОБА_5 під час ДТП отримала тілесні ушкодження, що свідчить про те, що слідчому було відомо про існування потерпілої ОСОБА_5, яка зазнала теж шкоди. Так як її не було залучено в якості потерпілої, то вона була позбавлена подавати докази, заявляти клопотання, брати участь у слідчих діях та оскаржувати дії та рішення органу досудового розслідування.

Прокурор заперечував щодо задоволення скарги та просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. Що стосується скарги ОСОБА_5, то прокурор вважає, що за її заявою суд може визнати її потерпілою та захистити права як потерпілої.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 вважає, що скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а обвинувальний акт поверненню прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та обмежує права ОСОБА_5, як потерпілої особи від кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, пояснення представника скаржниці - адвоката ОСОБА_2 прийшов до висновку про необхідність повернення обвинувального акта прокурору.

Статтею 314 КПК України глави 27 цього Кодексу врегульовано порядок проведення підготовчого судового засідання.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим статтею 291 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено, що обвинувальний акт має містити такі відомості, зокрема анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

Однак, направлений на розгляд Гощанського районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні , відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180000000039 від 03.02.2017, не містить відомостей про те, що ОСОБА_5 залучена у даному кримінальному провадженні в якості потерпілої.

Таким чином, складання обвинувального акту без зазначення відомостей про те, що ОСОБА_5 є потерпілою у кримінальному провадженні, вказує на те, що слідчим та прокурором фактично прийнято рішення без належного оформлення, у спосіб визначений ст. 110 КПК України, про відмову ОСОБА_5 у залученні її у якості потерпілої у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180000000039 від 03.02.2017.

А відтак, складений обвинувальний акт даному у кримінальному провадженні обмежує права ОСОБА_5, як потерпілої особи від кримінального правопорушення.

Згідно положень ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Слідчий уповноважений здійснювати дії визначені ч. 2 ст. 40 КПК України.

Також, у відповідності до положень ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобовязані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Частиною 2 ст. 36 КПК України визначено повноваження прокурора під час здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Нормами ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема - рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Однак, у звязку з тим, що у даному кримінальному провадженні ні слідчим, ні прокурором не винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_5 потерпілою, а також у звязку з тим, що обвинувальний акт скеровано на розгляд до суду, ОСОБА_5 обмежена в гарантованому праві на оскарження рішень прокурора та слідчого про відмову у визнанні потерпілим на стадії досудового провадження.

Частиною 3 ст. 303 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбаченіпунктами 5та6 частини першоїцієї статті.

Оскільки, у даному кримінальному провадженні, ані слідчим, ані прокурором не винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_5 потерпілою, остання обмежена в оскарженні неприйнятого слідчим та прокурором процесуального рішення і в підготовчому провадженні.

Незважаючи на бездіяльність слідчого та прокурора, що виразились у неприйнятті процесуального рішення, а саме постанови про відмову у визнанні ОСОБА_5 потерпілою у даному кримінальному провадженні, остання обмежена в праві оскарження рішення слідчого та прокурора з підстав передбачених п. 5 ч. 1 ст.303 КПК України в порядку ч. 3 ст. 303 КПК України.

Частиною 2 ст. 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правиламистатей 314-316цього Кодексу.

Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за наслідками розгляду скарги суд може прийняти одне з рішень: скасувати рішення слідчого чи прокурора; зобовязати припинити дію; зобовязати вчинити певну дію; відмовити у задоволенні скарги.

Положеннями ст.ст. 314-317 КПК України не передбачено особливого порядку розгляду скарг на дії (рішення, бездіяльність) слідчого, прокурора, які не підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування до слідчого судді, у звязку з чим суд керується положеннями ст. 307 КПК України, що узгоджується з положеннями ст. ст. 2,7-9, 17, 18 КПК України.

Таким чином, до компетенції суду не віднесено задоволення скарги на дії (рішення, бездіяльність) слідчого, прокурора, здійснених на стадії досудового розслідування шляхом визнання їх незаконними.

У звязку з тим, що прокурором при складанні обвинувального акта допущено суттєві порушення норм КПК України, які порушують права особи, як потерпілої та виключають можливість прийняття судом законного рішення у справі і оскільки обвинувальний акт не містить відомостей про кожного потерпілого, що суперечить вимогам п.3 ч.2 ст.291 КПК України, а також відсутні відомості щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілим, що суперечить вимогам п.7 ч.2 ст. 291 КПК України, то за таких обставин він підлягає поверненню прокурору для усунення порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.110,291,303,314КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні , відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017180000000039 від 03.02.2017 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст.286 КК України -повернути прокурору Рівненської області.

Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Суддя: